Рішення № 123207776, 21.11.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8489/24

РІШЕННЯ

іменем України

21 листопада 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12.04.2024 щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу з 05.04.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 22.08.1992 по 10.01.1993, з 11.01.1993 по 04.01.1994, 05.01.1994 по 01.02.1999, з 02.02.1999 по 10.10.2003, з 18.03.2004 по 26.12.2005.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

До суду надійшов відзив, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правом подати відзив не скористалося.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2024 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 05.04.2024 про призначення пенсії на пільгових умовах за роботу за Списком №2 відповідно до частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №222030025607 від 12.04.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за роботу за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV у зв`язку з відсутністю стажу роботи за Списком №2. Зазначено, що стаж роботи за Списком №2 становить 05 років 01 місяць 21 день (при необхідному - не менше 12 років 6 місяців). До пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховано:

- згідно довідки від 03.04.2024 № 102/1 період роботи за Списком № 2 з 22.08.1992 по 11.01.1993, оскільки до наказу про атестацію робочих місць за умовами праці від 02.02.1994 №16 долучено перелік робочих місць зі шкідливими умовами праці, які затверджені наказом від 01.02.1994 року №16; наказ про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 01.02.1994 відсутній;

- згідно довідки від 03.04.2024 № 120/3 період роботи за Списком № 2 з 04.01.1994 по 01.02.1999, оскільки до наказу про атестацію робочих місць за умовами праці від 02.02.1994 №16 долучено перелік робочих місць зі шкідливими умовами праці, які затверджені наказом від 01.02.1994 року №16; наказ про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 01.02.1994 відсутній; період з 02.02.1994 по 10.10.2003 не підтверджено наказом про підсумки атестації робочих місць за умовами праці;

- згідно довідки від 03.04.2024 № 120 період роботи за Списком № 2 з 18.03.2004 по 26.12.2005, оскільки не підтверджено наказом про підсумки атестації робочих місць за умовами праці;

- згідно довідки від 03.04.2024 №120/2 період роботи за Списком № 2 з 11.01.1993 по 04.01.1994, оскільки до наказу про атестацію робочих місць за умовами праці від 02.02.1994 №16 долучено перелік робочих місць зі шкідливими умовами праці, які затверджені наказом від 01.02.1994 року №16; наказ про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 01.02.1994 відсутній.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Статтею 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Зі змісту наведених норм права слідує, що особа має право на отримання різних видів пенсії. При цьому, громадянин сам обирає вид пенсії, яку бажає отримувати, подавши до органу, що призначає пенсію, відповідну заяву.

Так, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 05.04.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з Списком №2.

На момент звернення з заявою від 05.04.2024 позивач досяг 56-річного віку. Страховий стаж позивача становить 37 років 08 місяців 20 днів.

Суд враховує, що зазначений страховий стаж також відображений в спірному рішенні.

При цьому, відмова у призначенні пенсії позивачу пов`язана саме з відсутністю необхідного пільгового стажу (12 років 6 місяців).

Щодо не зарахування відповідачем до пільгового стажу за Списком №2 позивача періодів його роботи з 22.08.1992 по 11.01.1993, з 11.01.1993 по 04.01.1994, з 04.01.1994 по 01.02.1999, з 02.02.1994 по 10.10.2003, з 18.03.2004 по 26.12.2005, оскільки не підтверджено атестацію робочих місць, суд зазначає та враховує таке.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 (далі - Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Приписами пункту 10 Порядку №442 визначено, що результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Зміст наведених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Так, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Тобто, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах з шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця та/чи порушено норми законодавства при її проведенні, у тому числі, але не виключно, оформленні документів щодо неї, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 520/15025/16-а.

Тому помилковими є доводи відповідача про не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 22.08.1992 по 10.10.2003, з 18.03.2004 по 26.12.2005, оскільки не підтверджено атестацію робочих місць.

Суд враховує, що відповідач не заперечує те, що посади, на яких працював позивач в періоди з 22.08.1992 по 10.10.2003, з 18.03.2004 по 26.12.2005 належать до посад за Списком №2.

Таким чином, відповідача слід зобов`язати зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №2 періоди роботи з 22.08.1992 по 10.10.2003 та з 18.03.2004 по 26.12.2005.

Як встановив суд, на час звернення позивача до відповідача з заявою від 05.04.2024 в позивача був наявний визначений законодавством страховий та пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №222030025607 від 12.04.2024 та наявність підстав для його скасування.

З урахування підпункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія позивачу має бути призначена з 05.04.2024.

Суд зазначає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування й виплату йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 3028 гривні.

Отже, належний до сплати розмір судового збору за подання позовної заяви у цій справі становив 1211,20 грн. При цьому, позивач сплатив 1211,30 грн судового збору.

Тому на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яким фактично відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Суд роз`яснює позивачу право подати клопотання про повернення судового збору в розмірі 0,10 грн (1211,30 грн - 1211,20 грн).

Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №222030025607 від 12.04.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди з 22.08.1992 по 10.10.2003 та з 18.03.2004 по 26.12.2005.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 05.04.2024.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна 3, м. Слов`янськ, Донецька обл., 84122 , код ЄДРПОУ - 13486010) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк