Рішення № 123203702, 21.11.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 листопада 2024 р. Справа № 120/4481/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Підставою для звернення до суду слугувала відмова відповідача у внесенні змін до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Ухвалою суду від 15.04.2024 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування поданих заперечень зазначає, що постанова Тиврівського районного суду Вінницької області від 25.11.2020 року по справі № 145/1596/20, яка в подальшому була підставою для внесення до Реєстру відповідних відомостей, не скасована в судовому порядку. Вказує, що пунктом 8 розділу ІІ Положення про Реєстр визначено перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, який є вичерпним. Тому, відповідач вважає, що відсутні підстави для вилучення з такого реєстру даних про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що передбачено ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 25.11.2020 року по справі № 145/1596/20, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Згідно вищезазначеної постанови Тиврівського районного суду Вінницької області від 25.11.2020 року по справі № 145/1596/20 позивача було внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

04.03.2024 року позивач звернувся до НАЗК із заявою про вилучення відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення на підставі ст. 39 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 вважається таким, що не піддавався адміністративному стягненню.

Листом від 18.03.2024 № 49-09/16916-24 НАЗК відмовило позивачу у вилученні із Реєстру даних про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення пов`язаного із корупцією. В обґрунтування вказаної відмови зазначено, що підстави для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, визначені у п. 8 розділу II Положення та є вичерпними та станом на 18.03.2024 року до Національного агентства не надходила ухвала суду про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення у справі № № 145/1596/20 щодо ОСОБА_1 у зв`язку з чим підстави для вилучення відомостей з Реєстру наразі відсутні.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII (далі - Закон №1700-VII) до повноважень Національного агентства належить, зокрема, забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі- Реєстр).

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону №1700-VII відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.

Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.

Відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Національного агентства електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно з ч. 3 ст. 59 Закону №1700-VII Національне агентство забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів після їх внесення до реєстру.

Ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі-Реєстр), та надання відомостей з нього, регулюється Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, затвердженим рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018р. №166 (далі - Положення №166).

Пунктом 2 Розділу І Положення №166 встановлено, що реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Згідно п.1 Розділу ІІ Положення №166 внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Вичерпний перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, передбачено п.8 Розділу ІІ Положення, а саме:

1) ухвала суду про скасування вироку;

2) винесення виправдувального вироку;

3) відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;

4) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення;

5) розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення;

6) заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Суд звертає увагу, що постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 25.11.2020 року по справі № 145/1596/20, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Дана постанова набрала законної сили та не була оскаржена позивачем, що не заперечується сторонами.

Відповідно до загальновідомої інформації, яка розміщена за посиланням: https://corruptinfo.nazk.gov.ua/ на офіційному інтернет-сайті Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, містяться дані про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Склад корупційного правопорушення: Несвоєчасне подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік, та несвоєчасне подання декларації за раніше неохоплений період.

Сторонами також не заперечується, що позивачем сплачено штраф та позивач станом на 29.02.2024 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Водночас, наявними доказами в матеріалах справи не підтверджено визначених п.8 Розділу ІІ Положення №166 підстав для вилучення з Реєстру відомостей про позивача, як особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Доводи позивача, що після винесення постанови Тиврівського районного суду Вінницької області від 25.11.2020 року по справі № 145/1596/20 він не вчиняв жодних правопорушень та не притягувався до адміністративної відповідальності, а тому в розумінні ст. 39 КУпАП вважається таким, що не був підданим адміністративному стягненню, не можуть бути взяті судом до уваги в якості підстави для вилучення відомостей з Реєстру, оскільки відповідна обставина не визначена Положенням №166.

Відповідно до ст.39 КУпАП якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

В сучасному розумінні терміну «адміністративна відповідальність» це різновид юридичної відповідальності за вчинення проступку проти встановлених правил поведінки виражених у приписах законодавчих актів, які регулюють правовідносини у відповідній суспільно-економічній сфері (галузі).

В свою чергу, адміністративним стягненням є захід адміністративної відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Тобто, поняття «адміністративна відповідальність» є ширшим за поняття «адміністративне стягнення», як міри відповідальності за вчинене правопорушення.

В статті 39 КУпАП йдеться саме про обставину, за наявності якої піддана адміністративному стягненню особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Вказана норма, передусім, застосовується з метою визначення правильної кваліфікації за вчинення відповідною особою в подальшому інших адміністративних правопорушень.

А саме, стаття 39 КУпАП регулює правовідносини, які виникають під час застосування КУпАП і слугує кваліфікуючою ознакою для застосування деяких статей КУпАП, які передбачають накладення стягнення за повторне вчинення правопорушення.

Однак, на думку суду, положення статті 39 КУпАП не дають підстав для висновку, що позивач не притягався до адміністративної відповідальності як різновиду юридичної відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення

Суд звертає увагу, що наявність в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відомостей про притягнення особи до відповідальності, не виключає застосування положень ст. 39 КУпАП, оскільки Реєстр лише містить інформацію про осіб, які вчинили корупційне правопорушення без прив`язки до того, чи вони вважаються такими, що були піддані адміністративному стягненню.

Отже, наявність у Реєстрі відомостей про осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, є лише підтвердженням існування факту притягнення особи до такої відповідальності. При цьому, законом не передбачено можливості не включення таких відомостей та/або виключення з Реєстру інформації, у зв`язку з тим, що станом на момент внесення таких відомостей сплив строк, встановлений статтею 39 КУпАП, після якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Водночас, нормами КУпАП не регулюється порядок формування та ведення Реєстру, що виключає можливість застосування статті 39 КУпАП, як підстави вилучення відомостей про особу із Реєстру.

Формування, ведення та надання відомостей з Реєстру здійснюватися Національним агентством виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, діяльність Національного агентства, щодо ведення Реєстру полягає в офіційному фіксуванні відомостей про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, згідно із відповідним рішенням суду, і така дія є похідною від них.

Внесення до Реєстру відомостей не впливає на юридичне становище особи, не змінює характеру й обсягу її прав та обов`язків та існуючого стану правовідносин, а також не містить ознак управління діяльністю інших суб`єктів.

У ст.11 Закону №1700-VII встановлено перелік повноважень Національного агентства як державного органу, що по суті є визначенням його владних управлінських функцій.

Судом з`ясовано, що у спірних правовідносинах Національним агентством з питань запобігання корупції розглянуто заяву позивача від 04.03.2024 та надано вичерпну відповідь з урахуванням норм чинного законодавства. Оскільки на момент звернення позивача до Національного агентства, а також станом на сьогодні постанова Тиврівського районного суду Вінницької області від 25.11.2020 року по справі № 145/1596/20, яка була підставою для внесення відомостей про нього до Реєстру, не скасована, підстави для виключення з Реєстру відомостей про позивача відсутні.

Як було наголошено судом, перелік підстав щодо вилучення відомостей з Реєстру є вичерпним, інших підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, чинне законодавство не передбачає, а тому оскаржувану відмову відповідача, оформлену листом №49-09/16916-24 від 18.03.2024, суд вважає правомірною.

Згідно частини першої ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України, передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Наявна у Реєстрі інформація не впливає на юридичне становище позивача, не змінює характеру й обсягу його прав і обов`язків та існуючого стану правовідносин.

Аналогічної позиції дотримується Сьомий апеляційний адміністративний суд, зокрема в постанові від 10.04.2024 по справі №560/18665/23.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність відмови у виключенні відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, оформленої листом №49-09/16916-24 від 18.03.2024, в той час як доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач: Національне агенство з питань запобігання корупції (бульвар Миколи Міхновського, 28, м. Київ, код ЄДРПОУ: 40381452

СуддяЧернюк Алла Юріївна