Рішення № 123202357, 12.11.2024, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1333/24

Провадження № 2/604/481/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі

головуючого судді Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №20.04.2024-100001852 від 20 квітня 2024 року в розмірі 16338,00 гривень, а також судові витрати, посилаючи на те, що у добровільному порядку погасити борг відповідач відмовляється, чим порушує майнові права позивача. В обгрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що 20 квітня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем був укладений кредитний договір № 20.04.2024-100001852 відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит в розмірі 6000 гривень, на строк 98 днів. ОСОБА_1 зобов`язувався використати кредит на зазначені у договорі цілі та забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів. Однак, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором станом на 26 липня 2024 року у нього виникла заборгованість у розмірі 16338,00 грн.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

У судове засідання представник ТОВ «Споживчий центр» не з`явився, однак в позові зазначив, що не заперечує щодо розгляду справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги визнає частково, а саме не заперечує щодо стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту в сумі 6000 гривень, однак просить не стягувати або зменшити розмір стягуваних відсотків, оскільки вони є неспівмірно великими.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.04.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферти) № 20.04.2024-100001852, шляхом подачі пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), Заявки, що є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 6000,00 грн.

Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.

Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1 ДоговоруКредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74ХХ-ХХХ-9445. Згідно п. 4.3. Договору Днем надання Кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця.

З огляду на викладене на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів ст. 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Із поданої 12 листопада 2024 року відповідачем заяви вбачається, що позов він визнає часково, а саме просить стягнути із нього суму тіла кредиту у розмірі 6000,00 гривень та, при цьому, просить не стягувати з нього або зменшити суму відсотків за кредитом, оскільки вважає, що вони є неспівмірними.

Такі вимоги відповідача суд оцінює критично, з огляду на наступне.

У Заявці, яка відповідно до Кредитного договору є його невід`ємною частиною передбачені умови надання кредиту. Зокрема, сума кредиту - 6000,00 гривень, строк на який надається кредит - 98 днів, дата повернення Кредиту - 26.07.2024.

Згідно із п.5 Заявки процентна ставка фіксована у розмірі 1.35 % за один день користування кредитом.

Пунктом 8 Заявки передбачено, що комісія, пов`язана із наданням Кредиту становить 15 % від суми кредиту та становить 900,00 гривень.

Вказана заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 20.04.2024.

Заявка, а також Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) підписана ОСОБА_1 за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора Е478, у відповідності до пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, підписуючи Пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії), а також заявку кредитного договору, ОСОБА_1 погодився і з умовами надання такого договору.

При цьому, проценти за користування кредитними коштами за Договором №20.04.2024-100001852від 20квітня 2024року нараховувалися позивачем до 26.07.2024, тобто у межах строку дії договору.

Так, статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Споживчий центр» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що ТОВ «Споживчий центр» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Як вбачається з наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №20.04.2024-100001852 від 20 квітня 2024 року становить 16338,00 гривень, та складається із основної суми боргу - 6000,00 гривень, 7938,00 - проценти, 900,00 гривень - комісія, 1500,00 гривень - неустойка. На дату звернення позивача з даним позовом відповідач не повернув позикодавцеві заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту).

Разом зтим,відповідно доп.18Прикінцевих таперехідних положеньЦивільного кодексуУкраїни,у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В Україні введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, який продовжено неодноразово та який діє на час ухвалення рішення.

За таких обставин, з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за кредитним договором №20.04.2024-100001852 від 20 квітня 2024 року в розмірі 14838,00 грн, в стягненні неустойки в розмірі 1500,00 грн необхідно відмовити. Відповідно, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Відповідно доч.1ст.141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог,а томуз відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2200,00 грн.

На підставі викладеного ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625, 634, 1054, 1056-1, Прикінцевими та перехідними положеннями Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №20.04.2024-100001852 від 20 квітня 2024 року в розмірі 14838,00 (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» понесені судові витрати у розмірі 2200 (дві тисячі двісті) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.Б. Сидорак