Рішення № 123202347, 21.11.2024, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/797/24

Провадження № 2/602/282/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

"21" листопада 2024 р. м. Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Наумчука В.А., за участю секретаря с/з Майхрук Н.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«ДІДЖИ ФІНАНС»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» або Товариство або позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі позичальник або відповідачка), у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість та судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 11.04.2016 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» (далі Банк Михайлівський або первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено угоду№ 200500575 щодо кредитування (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого первісний кредитор надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 13882,23 грн з встановленим строком користування з 11.04.2016 по 11.04.2019, а позичальник зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений у Кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

В подальшому, у липні 2020 року, право вимоги за Кредитним договором набув позивач.

Банк Михайлівський, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином, в той час як відповідачка порушила умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.

Стверджує, що станом на 20.08.2024 загальний розмір заборгованості відповідачки перед позивачем за Кредитним договором становить 34547,91 грн, з яких: 12264,22 грн заборгованість за кредитом; 22283,69 грн заборгованість за відсотками.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем на суму боргу були нараховані 3 % річних та інфляційні втрати, які склали: сума 3% річних 3110,44 грн, сума інфляційних втрат 14972,07 грн.

Разом сума заборгованості за розрахунками позивача складає 52630,42 грн, яку він просить стягнути з відповідачки.

Просить поновити строк позовної давності для подання позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200500575 від 11.04.2016.

Також разом із заборгованістю по договору позивач просить стягнути з відповідачки судовий збір витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 02.09.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01 жовтня 2024 року.

Ухвалою суду від 01.10.2024 розгляд цивільної справи відкладено на 30 жовтня 2024 року.

Ухвалою суду від 30.10.2024 розгляд цивільної справи відкладено на 21 листопада 2024 року.

Представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, однак направив до суду клопотання, у якій просить провести судове засідання без його участі, підтримує позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча про день, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, не повідомила суд про причини неявки в судове засідання та не подала відзиву на позов.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до статті 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою «Заочний розгляд справи» ЦПК України.

Ураховуючи те, що відповідачка, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, повторно не з`явилася у судове засідання, про причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, то керуючись ст. 280, 281 ЦПК України суд постановив провести заочний розгляд цієї справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно зі частиною другою статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідив та оцінив матеріали справи, докази, які у них містяться, встановив фактичні обставини і відповідні спірні правовідносини, та дійшов наступних висновків.

11 квітня 2016 року ОСОБА_1 підписала Заяву №200500575, у якій міститься пропозиція (оферта) Банку Михайлівський (банківська ліцензія НБУ №268 від 14.06.2013) укласти з нею Кредитний договір на зазначених умовах та Договір про надання та використання платіжної картки на зазначених умовах (а.с. 15).

У пункті 2 Заяви №200500575 вказані запропоновані умови кредитного договору, зокрема, сума кредиту: 13882, 23 грн, строк кредиту: 1095 днів з 11.04.2016 по 11.04.2019, розмір процентної ставки за кредитом: 0,0001% річних, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості: 0% до 0 місяця строку дії Кредитного договору включно; 3,99% з 1 місяця строку дії Кредитного договору та до закінчення строку його дії, разова комісія за видачу кредиту: 1,5%, сукупна вартість кредиту: 212,39% річних.

Тієї ж дати, 11.04.2016, ОСОБА_1 підписала Анкету №2649837, у якій зазначена бажана сума кредиту 11000 грн, строк 36 місяців (а.с. 16); Графік платежів до Кредитного договору №200500575 від 11.04.2016, у якому зазначені дати платежів за період з 11.05.2016 по 11.04.2019, суми платежу за розрахунковий період тощо (а.с. 18); Довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту (а.с. 18); Договір добровільного страхування життя з Товариством з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ ЛАЙФ».

20 липня 2020 року Банк Михайлівський та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Новий кредитор) уклали договір №7_БМ про відступлення прав вимоги, за змістом пункту 1 якого Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до, зокрема, позичальників, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за, зокрема, кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору.

Суд констатує, що Додаток №1 до договору №7_БМ про відступлення прав вимоги, укладеного 20.07.2020 між Банком Михайлівським та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», в матеріалах справи відсутній.

Натомість позивачем до позовної заяви додано Витяг з реєстру боржників ПАТ «Банк Михайлівський» до Договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 10.07.2020, де зазначено, зокрема: П.І.Б. відповідачки, номер та дата кредитного договору, суми виданого кредиту, загального залишку заборгованості, заборгованості по тілу кредиту та заборгованості по доходам.

Разом з тим, згаданий вище Витяг не підписаний представником Банку Михайлівський. Також на ньому відсутній підпис представника ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Як встановлено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі №910/11298/16, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги за усіма правами кредитора за основними договорами, що існувалина моментпереходу цихправ в порядку, передбаченомуст. 514 Цивільного кодексу Українита п. 2 договору №7_БМ 20.07.2020.

Встановлюючи ту обставину, чи існували права кредитора у Банку Михайлівський по відношенню до відповідачки ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за кредитним договором № 200500575 від 11.04.2016 на момент укладення між ним та позивачем Договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 та його виконання, суд виходить з наступного.

На підтвердження укладення Кредитного договору між Банком Михайлівським та відповідачкою ОСОБА_1 позивач надав підписану відповідачкою Заяву №200500575 від 11.04.2016.

У пункті 4.1 зазначеної Заяви вказано, що відповідачка погодилася з тим, що прийняття Банком її оферти будуть дії Банку по наданню їй кредиту, відкриттю їй кредитного рахунку та зарахуванню на нього кредиту (його частини), здійснені протягом 30 календарних днів з дати цієї Заяви.

Частиною другою статті 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин першої та другої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно зі частиною другою статті 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, з огляду на наведені вище норми права та зміст пропозиції (оферти), що міститься у Заяві №200500575 від 11.04.2016, підписаній відповідачкою на бланку, який очевидно був розроблений і наданий Банком Михайлівський, останній мав прийняти таку пропозицію (вчинити акцепт) шляхом надання відповідачці кредиту, відкриття їй кредитного рахунку та зарахуванню на нього кредиту (його частини) у встановлений у цій пропозиції (оферті) строк.

Однак, належні та допустимі докази акцептування пропозиції відповідачки, тобто докази надання відповідачці кредиту, а саме зарахування кредитних коштів на її кредитний рахунок, у матеріалах справи відсутні.

Суд зауважує, що підписані відповідачкою заява (пропозиція) про укладення договору, анкета позичальника, у якій викладені наміри отримати кредит, графік платежів, де зазначені дати майбутніх платежів у разі отримання кредиту, та договір добровільного страхування життя не є належними та допустимими доказами укладення кредитного договору і, тим більше, отримання кредитних коштів.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, серед іншого, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд встановлює на підставі доказів (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першоюстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором. Тягар доказування покладається на обидві сторони спору. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

У постанові від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254(в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75(в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій).

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Разом з тим, у згаданій постанові Верховний Суд зазначив також, що належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

У цій справі суд дослідив надані позивачем банківські виписки по особовим рахункам на 517 аркушах.

Суд констатує, що у вказаних банківських виписках містяться записи про банківські операції у період з 03.04.2017 до 27.07.2020 включно. За період з 11.04.2016 (дата, зазначена у Заяві №200500575 про видачу кредиту) до 02.04.2017 записи про банківські операції відсутні.

Разом з тим, інших документів, що підтверджують видачу ПАТ «Банк Михайлівський» кредитних коштів ОСОБА_1 до позовної заяви не додано.

На підставі частини сьомої статті 81 ЦПК України суд ухвалою від 30.10.2024 витребував у позивача, зокрема: оригінали або належним чином завірені копії документів, що свідчать про видачу кредитних коштів ОСОБА_1 за кредитним договором №200500575 від 11.04.2016; підписаний уповноваженою посадовою особою (представником) розрахунок заборгованості за кредитним договором №200500575 за період з 11.04.2016 по 20.08.2024, складений у хронологічному порядку, в якому має бути відображено заборгованість позичальника перед кредитодавцем на відповідну дату з урахуванням фактів видачі коштів, їх сплати позичальником, нарахування процентів (відсотків) за кредитом.

Однак, позивач ухвалу суду від 30.10.2024 не виконав, витребувані докази суду не надав, про причини ненадання доказів не повідомив.

Отже, позивачем не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів укладення кредитного договору та надання відповідачці кредитних коштів на його виконання.

Відповідно, обставина переходу права вимоги щодо відповідачки за Кредитним договором від Банку Михайлівський до позивача згідно договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 не підтверджується доказами у справі, оскільки відступлення права вимоги може бути лише щодо дійсної вимоги.

А відтак, позивачем не доведено наявність у відповідачки заборгованості перед ним та розмір такої заборгованості.

З урахуванням встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити повністю.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати відповідно дост. 141 ЦПК Українистягненню не підлягають.

На підставі наведеного вище, статей 207, 514, 525, 526, 638, 1048, 1054, 1055, 1077 ЦК України, та статтями 12, 13, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 279, 280, 281,354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У позові Товариства зобмеженою відповідальністю«ДІДЖИ ФІНАНС»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте Лановецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 42649746.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: В. А. Наумчук