Постанова № 123200566, 20.11.2024, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/1528/24

пр.№ 3/464/721/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2024 суддя Сихівського районного суду м. Львова Дулебко Н.І., розглянувши матеріали справ про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 22.02.2024 о 23:48 год. на пр. Червоної Калини, 60 у м. Львові, керувала автомобілем марки «Volkswagen», р.н. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці, почервоніння обличчя), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася, чим порушила пункт 2.5 Правил дорожнього руху.

Під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 винуватість не визнала, надала показання про те, що не відмовлялась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку за допомогою технічних засобів та у медичному закладі, а навпаки погоджувалась пройти такий огляд. Матеріали відеозапису з відеокамер працівників поліції не містять її відмови від проходження огляду. Зазначила, що ствердно відповідала, що пройде огляд на стан сп`яніння, однак для забезпечення своїх прав бажала, щоб такий відбувався в присутності адвоката, до якого намагалась зателефонувати. Спочатку погодилась пройти освідування на місці так званої зупинки, однак через упереджене ставлення поліцейських та зухвалу поведінку, запропонувала пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Вважає, що поведінка поліцейських була побудована на тому, щоб схилити її до відмови від проходження огляду. Про зухвалість та упередженість поліцейських свідчить діалог між ними, зафіксований та відеозаписах. Окрім цього, з таких відеозаписів не видно, що вона керувала транспортним засобом, запис розпочинається з того, що патрульні помічають транспортний засіб, який нерухомо стоїть біля закладу «МакДональдз». З відеозапису також видно, що вона сидить на місці водія та не вчиняє жодних дій, спрямованих на рух транспортного засобу. Перебування особи на місці водія не підтверджує факту керування транспортним засобом, незалежно він увімкненого двигуна. Враховуючи зміст відеозаписів, що додані до матеріалів справи, вважає, що у діяннях поліцейських є ознаки провокації, останні діяли за вказівкою її колишнього чоловіка, якому було відоме місце її перебування та з яким за одну годину до цього у неї відбулась сварка. В цій ситуації ні відеозапис з камер поліцейських, ні пояснення свідків, не вказують достовірності того факт, що саме вона керувала транспортним засобом. Жоден із наявних доказів не підтверджує, що нею вчинено дії, спрямовані на керування транспортним засобом. Вважає, що в діяннях патрульних поліцейських є ознаки провокації, зокрема, з відеозапису випливає, що між особою на ім`я ОСОБА_2 та патрульним відбувається розмова, після чого вони шукають автомобіль відповідної марки біля закладу «МакДональдз». Переконана, що поліцейські діяли за вказівкою її колишнього чоловіка. З огляду на викладене, просила суд провадження у справі закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Додатково зазначила, що обмовилась, повідомивши в ході розмови з працівниками поліції, що саме вона керувала автомобілем, а постанову про накладення адміністративного стягнення від 23.02.2024 не оскаржувала, оскільки транспортним засобом не керувала. Зазначила, що автомобілем до місця його зупинки керував її дядько ОСОБА_3 , після чого відразу повернувся у військову частину, де проходив службу. З метою не створювати проблем для військовослужбовця особу водія патрульним поліції не повідомляла. Після того, як ОСОБА_3 покинув автомобіль, одразу ж, не виходячи на вулицю, пересіла на місце водія, а двигун автомобіля був увімкнений лише для обігріву салону. З салону автомобіля для проходження огляду на стан сп`яніння вийти не могла, оскільки перебувала в одному кросівку, бо інший забруднила. Перебуваючи в автомобілі на місці водія з увімкненим двигуном очікувала доньку, яка повинна була привезти їй інше взуття.

Незважаючи на вищевказані доводи, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №637509 від 23.02.2024, відеозаписами з реєстраторів інспекторів патрульної поліції на яких, серед іншого, зафіксовано, неодноразові звернення інспекторів поліції до ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, на які належно не реагувала, а також твердження останньої (файл «clip-5») про керування нею транспортним засобом, рапортом інспектора УПП від 23.02.2024, постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №1501879 від 23.02.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватою у невиконані 22.02.2024 о 23:48 год. під час керування автомобілем марки «Volkswagen», р.н. НОМЕР_2 , вимоги дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено».

Допитаний в судовому засідання інспектор УПП у Львівській області ОСОБА_4 надав показання про те, що 22.02.2024 автомобіль «Volkswagen Touareg», р.н. НОМЕР_2 , зупинено за порушення правил дорожнього руху, а саме за те, що водій ОСОБА_1 не виконала вимоги дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено». Під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а на неодноразові пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння остання не виходила з салону автомобіля, фактично затягувала час, постійно здійснювала телефонні дзвінки. Таким чином, пройти такий огляд добровільно не бажала. Також свідок ствердив, що бачив момент руху автомобіля рухався до місця зупинки та після зупинки будь-які особи з автомобіля не виходили, а коли він та його колега підійшли до автомобіля, то в такому на місці водія перебувала ОСОБА_1 . Свідок не заперечив, що міг складати щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення і раніше.

Крім цього, судом допитано як свідка ОСОБА_3 , який надав показання про те, що є дядьком ОСОБА_1 та в лютому 2024 року приблизно о 23:00 год. погодився відвезти останню її автомобілем на пр. Червоної Калини у м. Львові, оскільки вона перебувала в особливо емоційному стані після розмови з колишнім чоловіком, а таксі викликати не могла. Здійснив зупинку біля закладу «МакДональдз» з порушенням Правил дорожнього руху. Після цього одразу покинув автомобіль, оскільки в цей час повинен був перебувати у військовій частині. Коли виходив з автомобіля, то працівників поліції чи їх службового автомобіля не бачив. Просив ОСОБА_1 не повідомляти відомості про нього, оскільки не хотів, щоб стало відомо про те, що він залишив військову частину. Запаху алкоголю від останньої не чув, вона була лише знервованою.

Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_3 , оскільки такі суперечать іншим доказам у справі, які в свою чергу є взаємопов`язаними, послідовними та об`єктивно відтворюють події в цілому.

Стягнення необхідно визначити з врахуванням особи правопорушника, характеру та обставин вчиненого, в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що згідно зі ст. 23 КУпАП буде достатньою та необхідною мірою відповідальності, яка сприятиме досягненню мети покарання щодо виправлення правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами.

Окрім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути 605,60 грн. судового збору.

На підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись статтями 40-1, 283, 284 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Львiв.обл./Львів.обл/21081300; код отримувача (КОД ЗАЄДРПОУ): 38008294; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача(МФО): 899998; рахунок отримувача: UA268999980313040149000013001; кодкласифікації доходів бюджету: 21081300.

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (КОД ЗА ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; кодкласифікації доходів бюджету 22030106.

Відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттями 300-1,300-2цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з положеннями ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установленийчастиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Назарій ДУЛЕБКО