Рішення № 123199064, 20.11.2024, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1731/24

2/709/611/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 листопада 2024 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Шарої Л.О.,

за участі секретаря судового засідання Петраш Т.М.,

розглянувши в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина.

Короткий виклад позиції позивача та відповідача.

ТОВ «Коллект центр» (надалі по тексту позивач) звернулося до ОСОБА_2 (далі по тексту відповідачка) із позовом про стягнення заборгованості за договорами № 3298705170-136913 від 22.10.2021, № 2927477 від 11.08.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.10.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» та ОСОБА_1 укладений Договір № 3298705170-136913, шляхом його підписання електронними підписами одноразовим ідентифікатором. За умовами договору відповідачу надані грошові кошти у розмірі 2 500,00 грн. шляхом переказу на картковий рахунок. Дата повернення кредиту 05.11.2021 включно. Термін користування кредитом 14 діб. Плата за користування кредитом встановлена у розмірі 1,95% за кожен день. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав. На день формування позовної заяви заборгованість становить 13 946,50 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 2 500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 11 446,50 грн. 15.02.2022 було укладено договір № 515-02/22, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3298705170-136913. 10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №3298705170-136913. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3298705170-136913.

Також позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 11.08.2021 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладений Договір № 2947477, шляхом його підписання електронними підписами одноразовим ідентифікатором. За умовами договору відповідачу надані грошові кошти у розмірі 1 300,00 грн. шляхом переказу на картковий рахунок. Середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований 1,99 від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований 1,99 від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Розмір процентів на прострочену позику фіксований: 1,01% від суми позики за кожен день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав. На день формування позовної заяви заборгованість становить 16 891,10 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 1 300,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 15591,10 грн. 09.02.2022 було укладено договір № 09/02-2022 відповідно до якого ТОВ "МАНІФОЮ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2927477. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2927477. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №2927477.

Позивач просить суд стягнути із відповідача на його користь заборгованість за договорами № 3298705170-136913 від 22.10.2021, № 2927477 від 11.08.2021 у розмірі 30837,60 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

02.10.2024 позивач ТОВ «Коллект центр» звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 07.10.2024 позовна заява прийнята суддею до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначений розгляд справи.

У судові засідання відповідач не з`являвся; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не подав, жодних заяв чи клопотань до суду не направив, причини неявки суду не відомі (а.с. 78, 81).

Виходячи з приписів ч. 1ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки судом вживалися вимоги закону щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, він вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Мотивувальна частина рішення

Застосовані норми права .

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК Українивизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За правилами ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1, 2 статті 640 ЦК України унормовано, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексівУкраїни може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Статтею ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

ІІ. Мотивувальна частина рішення

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 22.10.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» та ОСОБА_1 укладений Договір позики № 3298705170-136913, шляхом його підписання електронними підписами одноразовим ідентифікатором (а.с. 7-12)

Відповідно до умов п. 2.2 ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» надало відповідачу 22.10.2021 позику в розмірі 2500 грн.

Пунктом 2.3 між сторонами договору узгоджено строк користувння кредитними коштами 14 діб, починається 22.10.2021 та закінчується 05.11.2021 включно.

Договором визначено цільове призначення кредиту споживчі потреби.

Згідно з п. 9.13 договору позики, за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплатити Товариству проценти у розмірі 702 % річних (або 1,95 % за день користування грошовими коштами).

Того ж дня, 22.10.2021, відповідачу був наданий паспорт кредиту (а.с. 13-15). Отже, до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надав відповідачу, як споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Згідно з наданим директором ТОВ «Універсальні платіжні рішення» листом від 25.04.2024 № 2873_240425124620 ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» перераховано на кртковий рахунок НОМЕР_1 2500 грн. (а.с. 27).

Суд вважає, що позивачем надано належні і допустимі докази укладення із відповідачем договору, виконання позикодавцем умов договору, отримання відповідачем кредитних коштів.

Суд урахував, що Договір позики № 3298705170-136913 від 22.10.2021 укладений в електронній формі, тобто про його умови відповідач був ознайомлений попередньо, а відтак вільно та свідомо погодився виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів і комісії за користування кредитним коштами. При цьому, ОСОБА_1 , ознайомившись із умовами договору, мав реальну можливість відмовитися від його укладення та на момент підписання не звертався до кредитодавця із заявами про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився зі всіма його умовами.

Докази про належне виконання відповідачем взятих на себе згідно з умовами кредитного договору матеріали справи не містять.

15.02.2022 було укладено договір № 515-02/22, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3298705170-136913 (а.с. 36-39).

10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3298705170-136913 (47-52).

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3298705170-136913.

Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Договором позики № 3298705170-136913 від 22.10.2021.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що сума заборгованості відповідача за цим договором складає 3182,50 грн., а саме:

- 2 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 682,50 грн. - заборгованість за відсотками у період із 22.10.2021 по 05.11.2024, тобто протягом 14 днів (2500 грн. * 1,95 % * 14) .

Щодо строку та підстав нарахування позивачем процентів за користування відповідачем кредитними коштами, то суд зазначає таке.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Тобто, після припинення строку кредитного договору, проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Як встановлено судом, сторони у договорі позики № 3298705170-136913 узгодили строк кредитування 14 днів, фз 22.101.2021 по 05.11.2021. Тому саме протягом цього строку позивач мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачка на користь позивача заборгованості за договором позики № 3298705170-136913 підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що 11.08.2021 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладений Договір позики №2927477, шляхом його підписання електронними підписами одноразовим ідентифікатором (а.с. 16-19)

Відповідно до умов п. 2.1, 2.3.3 ТОВ «Маніфою» надало відповідачу позику в розмірі 1 300 грн.

Пунктом 2.3.4 між сторонами договору узгоджено строк позики 29 днів, до 09.09.2021.

Договором визначено цільове призначення позики споживчі потреби.

Сторони договору у пункті 2.4 визначили, що середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, базовий, фіксований становить 1,99 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.

Згідно п. 2.4.4. Договору позики базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою.

Відповідно до п. 2.5. договору позики розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою.

Додатком № 1 до Договору позики № 2927477 від 11.08.2021 сторонами визначено Графік обов`язкових платежів та Графік нарахування процентів за користування позикою. Середньоденний розмір процентів за користування позикою в межах строку позики визначений як акційний 0,0100 % за день. (а.с. 20-21).

28.08.2021 Додаткової угодою № 1 до Договору позики № 2927477 від 11.08.2021 сторони погодили продовжити строк позики на 30 днів, до 27.09.2021, визначивши середньоденний розмір процентів 1,99% (а.с.21-22).

Також сторонами погоджено Графік обов`язкових платежів (а.с. 22, зворотна сторона, 23).

09.10.2021 Додаткової угодою № 2 до Договору позики № 2927477 від 11.08.2021 сторони погодили продовжити строк позики на 30 днів, до 08.11.2021, визначивши залишок заборгованості за сумою позики 1300 грн., середньоденний розмір процентів за користування позикою 1,9 9% (а.с.23 зворона сторона - 25).

Судом встановлено, що до укладення договору позики, відповідачу був наданий для ознайомлення паспорт позики (а.с. 25-26

Отже, до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надав відповідачу, як споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Згідно з наданим директором ТОВ «Універсальні платіжні рішення» листом від 31.03.2023 № 2782_230331153040 ТОВ «МАНІФОЮ» перераховано на кртковий рахунок НОМЕР_1 1300 грн. (а.с. 28).

Суд вважає, що позивачем надано належні і допустимі докази укладення із відповідачем договору, виконання позикодавцем умов договору, отримання відповідачем кредитних коштів.

Суд урахував, що Договір позики № 2927477 від 11.08.2021 укладений в електронній формі, тобто про його умови відповідач був ознайомлений попередньо, а відтак вільно та свідомо погодився виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів і комісії за користування кредитним коштами. При цьому, ОСОБА_1 , ознайомившись із умовами договору, мав реальну можливість відмовитися від його укладення та на момент підписання не звертався до кредитодавця із заявами про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився зі всіма його умовами.

Докази про належне виконання відповідачем взятих на себе згідно з умовами договору позики матеріали справи не містять.

Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Договором позики № 2927477 від 11.08.2021.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що сума заборгованості відповідача за цим договором складає 3628,30 грн., а саме:

- 1 300 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 2328,30 грн. - заборгованість за відсотками у період із 11.08.2021 по 08.11.2021, тобто протягом 90 днів (1 300 грн. * 1,99 % * 90) .

Щодо строку та підстав нарахування позивачем процентів за користування відповідачем кредитними коштами, то суд зазначає таке.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Тобто, після припинення строку кредитного договору, проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Як встановлено судом, сторони у договорі позики № 2927472 від 11.08.2024 та додаткових угодах № 1, № 2 узгодили строк кредитування: з 11.08.2021 по 08.11.2021,є що складає 90 днів. Тому саме протягом цього строку позивач мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики № 2927472 підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути із відповідачки на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Що стосується позовної вимоги щодо стягнення з відповідачки понесених витрат на правову допомогу в сумі 13 000 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень ч.1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду представником позивача надано:

- копію договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 (а.с. 66 зворотній бік - 67);

- прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» із зазначенням вартості послуг та робіт адвоката (а.с. 68);

- копію платіжної інструкції № 0459830000 від 12.09.2024 про перерахування ТОВ «Коллект Центр» на розрахунковий рахунок АО ««Лігал Ассістанс» 63000 грн. (а.с. 64);

- копію заявки на отримання юридичної допомоги № 125 від 05.07.2024, згідно якою ТОВ «Коллект Центр» та АО ««Лігал Ассістанс» погодили надання таких правових послуг: усна консультація - 2години, вартістю 3000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 2 години, вартістю 6000 грн (а.с. 70);

- витяг з акту № 1 про надання юридичної допомоги від 05.09.2024 (а.с. 71).

У розумінні положень ч. 5 ст. 137 ЦПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Однак, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Указаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.202 у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд звертає увагу на те, що розгляд малозначних справ проводиться в порядку спрощеного позовного провадження на виконання вимог, визначених ч. 4ст. 19 ЦПК України, так як ця категорія справ потребує швидкого вирішення в силу закону.

Тому, керуючись принципами справедливості та верховенства права, судом встановлено, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, та конкретних обставин справи, ціни позову 30837,60 грн, часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу позивача підлягають частковому стягненню з відповідачки у розмірі 4000,00грн.

Покликаючись на положення статей 259, 263-265 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, оф. 306, м. Київ, 01133) заборгованість за договором № 3298705170-136913 від 22.10.2021, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» та ОСОБА_1 у розмірі 3182,50 грн. (три тисячі стовісімдесят дві гривні 50 копійок), а саме: 2 500 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 682 грн. 50 коп заборгованість за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, оф. 306, м. Київ, 01133) заборгованість за договором № 2927472 від 11.08.2021, укладеним між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 у розмірі 3628 грн. 30 коп. (три тисячі шістсов дватцять вісім гривень 30 копійок), а саме: 1 300 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2328,30 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, оф. 306, м. Київ, 01133) понесені судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок), 4000 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок) витрати на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://ck.ck.court.gov.ua.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Учасники справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, оф. 306, м. Київ, 01133.

Відповідач:

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.О. Шарая