Рішення № 123196258, 21.11.2024, Миронівський районний суд Київської області

21.11.2024 Єдиний унікальний № 371/1127/24 провадження № 2-а/371/33/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Миронівка

ЄУН 371/1127/24

Провадження № 2-а/371/33/24

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Литвин С.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Київській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду, посилаючись на ті обставини, що 29 червня 2024 року засобами поштового зв?язку у поштовій скринці за місцем проживання він виявив лист ВП № 1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, в якому була копія постанови серії ББА № 642926 складену 24 липня 2024 року про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП за те, що він не маючи права керування на транспортний засіб 27 липня 2024 року керував мопедом «Кануні» в селі Потік по вулиці Нова, 30. На нього накладено стягнення у розмірі 3400 грн.

Вказав, що постанова є протиправною і підлягає скасуванню, оскільки 24 липня 2024 року він не перебував в селі Потік будь-якого району та області, будь-яким транспортним засобом не керував, у його володінні та розпорядженні мопеда марки «Кануні» немає, до інкримінованого правопорушення він не причетний.

Зазначив, що зміст постанови про притягнення до адміністративної відповідальності взагалі не відповідає змісту норми права, тобто йому у провину ставиться порушення, кваліфікуючі дані якого не збігаються зі змістом та диспозицією ст.126 КУпАП. Інспектор при винесенні постанови не досліджував обставини справ, не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували його вину у скоєнні правопорушення.

Інспектор не ознайомив особу, відносно якої в дійсності винесено постанову, з правами, визначеними статтею 268 КУпАП, що є грубим порушенням, лише цей факт вже може бути підставою для скасування постанови. Інспектор не виконав свій обов?язок та не направив копію постанови за адресою його місця проживання, що підтверджується відсутністю даних у відповідній графі постанови. В постанові в порушення статті 283 КУпАП не зазначено порядок її оскарження.

Просив скасувати оскаржувану постанову та стягнути з відповідача суму судових витрат.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 07 серпня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено за адресою його місцезнаходження 07 серпня 2024 року.

05 вересня 2024 року до Миронівського районного суду Київської області повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, за змістом якого відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками отримав 19 серпня 2024 року.

Відповідно до положень ст. 257 КАС України, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Аргументи учасників справи

27 серпня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості.

Заперечення проти позовних вимог обґрунтовані тими обставинами, що 24 липня 2024 року ОСОБА_1 по вулиці Нова, 30 в селі Потік керував транспортним засобом мопедом «Кануні», який не був зареєстрований у встановленому порядку, без мотошолома та не маючи права керування цим транспортним засобом. З цих підстав відносно нього винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ББА № 642926, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн.

Позивач здійснюючи керування транспортним засобом, виконував роль водія, тому на нього як і на інших учасників дорожнього руху, поширюються обов?язки, передбачені ПДР, зокрема п. 2.1 ПДР. Тобто, як водій транспортного засобу він був зобов?язаний мати безпосередньо при собі посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому правопорушенні слід розцінювати як спосіб уникнення ним адміністративної відповідальності, оскільки факт вчинення правопорушення підтверджується даними відеозапису з портативного відеореєстратора, на якому позивач особисто підтверджує факт керування ним транспортним засобом.

Вказав на відсутність підстав, які б вказували на те, що інспектором при розгляді справи про адміністративне правопорушення допущені порушення, які б ставили під сумнів законність оскаржуваної постанови.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено такі фактичні обставини.

24липня 2024року поліцейськийСР ППВідділу поліції№ 2Обухівського РУПГУ НПв Київськійобласті виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА № 642926, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та застосував стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 гривень.

За змістом постанови ОСОБА_1 керував двоколісним транспортним засобом «Кануні», реєстраційний номер б/н, який не зареєстрований в установленому порядку без мотошолома, та не мав права керувати даним транспортним засобом (п.п. 2.1.ПДР), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

З доданих до відзиву на позов відеозаписів з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 керував двоколісним транспортним засобом «Кануні» без мотошолома та був зупинений працівниками поліції. Під час з?ясування обставин події правопорушення позивач повідомив працівникам поліції про те, що реєстраційного документа на транспортний засіб він не має, оскільки він був куплений з рук. Також позивач пояснив, що посвідчення водія при собі також не має. Згодом за проханням позивача його знайомий привіз на місце розгляду справи документи, що посвідчують особу позивача та посвідчення водія. Працівник поліції пояснив позивачеві під час винесення постанови, що він притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом, не маючи дозволу на керування транспортним засобом «Кануні» відповідної категорії.

Також з відеозапису вбачається, що копія оскаржуваної постанови працівником поліції йому вручена на місці події, про що він проставив підпис.

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23, п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушивПравила дорожнього руху.

Нормами ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, передбачені статтею 121 КУпАП).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених ч. 4 ст. 258 КУпАП, посадовими особами Національної поліції на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Правопорушення, передбачене ч. 2ст. 126 КУпАП, є правопорушенням у сфері забезпечення дорожнього руху, тому обов`язку складати протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу працівник поліції не мав.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно вимог КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за наявності правопорушення, яке підтверджене належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Суд вважає викладені у позовній заяві доводи позивача не обґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до п. 2.1. а., б. ПДР, затверджених постановою КабінетуМіністрів Українивід 10жовтня 2001року №1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух».

За змістом вказаної статті, водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З аналізувищенаведених нормвбачається,що згіднозаконодавства України,водій транспортногозасобу зобов`язаниймати присобі тана вимогуполіцейського зобов`язанийпред`являти дляперевірки посвідченняводія,реєстраційний документна транспортнийзасіб та чинний страховий поліс.

Суд встановив, що 24 липня 2024 року ОСОБА_1 керував двоколісним транспортним засобом марки «Кануні» по вулиці Нова, 30 у селі Потік Обухівського району Київської області без мотошолома та був зупинений працівниками поліції.

Під час перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортними засобом та після його зупинки працівником поліції не пред`явив на вимогу посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, що є порушенням вимог п. 2.1. а., б. Правил дорожнього руху, та за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст.126 КУпАП).

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

У позовній заяві позивач заперечує факт керування ним 24 липня 2024 року будь яким транспортним засобом у селі Потік. Проте такі заперечення повністю спростовуються даними запису нагрудного відеореєстратора працівників поліції.

Позивач не вказав на конкретні обставини події, не надав суду належних та допустимих доказів зворотного, зокрема того факту, що він не керував будь-яким транспортним засобом.

Не заслуговують на увагу доводи позивача щодо порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2015 року № 1395.

Згідно з пунктом 9, 10 розділу ІІІ зазначеної Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями ст.ст. 249, 276 КУпАП, розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення.

Позивачем не спростовано той факт, що у місці, час та дату, вказані в оскаржуваній постанові, поліцейським був зупинений двоколісний транспортний засіб марки «Кануні», яким керував ОСОБА_1 , під час з`ясування фактичних обставин справи та перевірки документів водія було встановлено факт керування транспортним засобом за умови відсутності у водія посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційного документу на транспортний засіб.

У постановіпро накладенняадміністративного стягненнязазначені даніпозивача: прізвище,ім`я,по батькові,дата народженнята місцейого проживання.Такі ж відомості про себе він вказав у змісті адміністративного позову. Крім того, саме позивач підписав постанову.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що такі мотиви позивача вказують на його наміри ухилитися від відповідальності за скоєне.

У відповідності до ч. 1 ст. 271 КУпАП,у розгляді справи проадміністративне правопорушенняможуть брати участьадвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученнямюридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Судом не встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач виявляв бажання скористатись правовою допомогою, однак інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення складена у відповідності до вимог ст. 283 КУпАП, а також за формою та на бланку, визначених Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2015 року № 1395.

Відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 14 лютого 2018 року по справі 536/583/17, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення.

За правилами ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Вказаних правил інспектором дотримано. Копію постанови вручено особі, відносно якої вона винесена.

Щодо тверджень позивача про ненаправлення йому копії постанови, то такі твердження спростовуються даними відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівника поліції. Зокрема під час відеозйомки зафіксовано, що працівник поліції вручає копію оскаржуваної постанови безпосередньо на руки позивачеві про що останній проставляє в ній підпис. Сам позивач в позовній заяві зазначив, що 29 червня 2024 року засобами поштового зв?язку отримав копію оскаржуваної постанови.

Про ознайомлення з правами за ст. 268 КУпАП свідчить також підпис проставлений позивачем у оскаржуваній постанові.

Висновки за результатами розгляду

За правилами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 вказаної статті, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 ст. 286 КАС Українипередбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд дійшов висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності інспектором поліції СРПП відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області в повному обсязі були дотримані вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного суд вважає, що оскаржуване рішення відповідає вимогам закону.

Відповідно до висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19, визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Позивачем до адміністративного позову не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Незгода позивача з фактом його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

Мотиви позивача вказують на обраний ним спосіб захисту для уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно вказаного правила, судові витрати поверненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 14, 73, 77, 79, 90, 122, 139, 242-246 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Київській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційногоадміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Апеляційна скаргаподається безпосередньодо судуапеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: квартира під номером АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління національної поліції в Київській області, код ЄДРПОУ 40108616, місце знаходження : будинок під номером 15, вулиця Володимирська, місто Київ.

Суддя Л.О. Капшук