Ухвала суду № 123194875, 21.11.2024, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1559/21

Провадження 1-в/193/414/24

У Х В А Л А

іменем України

21 листопада 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області подання начальника Криворізького районного сектору №1 філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області ОСОБА_3 стосовно засудженого ОСОБА_4 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Сергіївка Софіївського району Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 , про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX,

В С Т А Н О В И В:

11.10.2024 до суду надійшло подання начальника Криворізького районного сектору №1 філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області ОСОБА_5 , про приведення вироку Дніпровського апеляційного суду від 31.08.2022 стосовно ОСОБА_4 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 (далі за текстом -Закон №3886-ІХ).

Законом №3886-ІХвід18.07.2024 вчинення крадіжок в сумі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян віднесено до адміністративних правопорушень та відповідно декриміналізовано.

В обґрунтування подання зазначено, що ОСОБА_4 з 05.07.2023 перебуває на обліку Криворізького районного сектору №1 філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області.

ОСОБА_4 відбуває покарання згідно вироку Дніпровського апеляційного суду від 31.08.2022, яким скасовано вирок Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03.05.2022 у частині призначеного покарання та засуджено його за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, а за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_4 до відбуття 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

Наголошує, що за цим вироком ОСОБА_7 вчинив 07.11.2021 крадіжку чужого майна, вартість якого складає 1852,90 грн., що менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Представник органу пробації ОСОБА_8 направила до суду клопотання згідно якого подання підтримала, просила його розглядати за її відсутності.

Прокурор у судове засідання не з`явився, теж направив до суду письму заяву про можливість розгляду справи за його відсутності. Не заперечував проти задоволення подання.

Засуджений ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином.

В силу вимог абз. 2 ч. 5ст. 539 КПК Українинеприбуття вказаних учасників справи не є перешкодою для розгляду цього подання.

Суд, дослідивши подання та додані до нього матеріали, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 5 підрозділу 1 Розділу ХХПодаткового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексудля відповідного року, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно доЗакону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»становив 2270,00 грн., 50 відсотків його розміру становили 1135,00 грн.

Отже, з огляду на зміст положеньПодаткового кодексу Українита Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого наставала кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2270,00 грн. (1135,00 х 2 = 2270 грн.).

Як вже було зазначено та вбачається із вироку суду, своїми діями ОСОБА_4 07.11.2021 завдав матеріальної шкоди на загальну суму 1852,90 грн.

09.08.2024 набув чинностіЗакон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким внесені зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зокрема цим законом викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, відповідно до вказаногоЗакону, дрібною крадіжкою, за яке передбачене адміністративне стягнення, вважається крадіжка, вартість майна якої на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно дост.58Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У відповідності до ч. 1ст. 5КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 278/1566/21 (постанова від 07.10.2024) дійшла висновку, що питання, які виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886 IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно з ч. 2 ст.74КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу(у даному випадку місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок), має право вирішувати питання, в тому числі, про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і ч. 3ст. 74 КК України.

Оскільки вартість майна, за вироком Дніпровського апеляційного суду від 31.08.2022 у частині засудження його за ч. 3 ст. 185 КК України, на час вчинення цього діяння не перевищувала два неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тому він підлягає звільненню від відбування покарання за цим вироком не повністю, а лише від покарання, яке призначене ОСОБА_6 апеляційним судом за ч. 3 ст. 182 КК України.

Варто зауважити, що на стадії виконання вироку суд, відповідно до п. 13 ч. 1 ст.537 КПК України, має право вирішувати питання про звільнення від покаранням у зв`язку з набранням чинності Закону № 3886-ІХ та про пом`якшення покарання, яке необхідно відбувати засудженому, якщо вирок стосується сукупності злочинів чи сукупності вироків.

Після ухвалення вироку судом подальша його зміна можлива винятково лише за результатними апеляційного чи касаційного його перегляду (ст. 407, 438 КПК України).

Відтак, на стадії виконання вироку, суд позбавлений можливості вносити до нього зміни, зокрема шляхом перекваліфікації дій засудженого, виключення через декриміналізацію певних епізодів діянь (крадіжок, шахрайства), тощо та змінювати у зв`язку з цим покарання у межах санкції статті за якою він був засуджений шляхом збільшення чи зменшення його розміру, строку випробування чи обрання альтернативного покарання.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що ОСОБА_6 має продовжити відбувати теперішнє покарання згідно вироку Дніпровського апеляційного суду від 31.08.2022 за яким його було засуджено за ч.2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням на піставі ст. 75 КК України, визначеним апеляційним судом за цим вироком строком на 3 роки.

Керуючисьст.74 КК України, ст.537,539 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Подання начальника Криворізького РС №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_5 ,- задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народженення, звільнити від частини покарання, призначеного за вироком Дніпровського апеляційного суду від 31.08.2022 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_4 засудженим згідно вироку Дніпровського апеляційного суду від 31.08.2022 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбуття покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1