Рішення № 123194027, 20.11.2024, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6548/24

Провадження № 2/161/2448/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 листопада 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Івасюти Л.В.

за участю секретаря судового засідання Вольської А.А.

позивача

(в режимі відеоконференції) ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача служба у справах дітей Зарічненської селищної ради Рівненської області, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Позов обґрунтовує тим, що вона з 2008 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 , який було розірвано рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 01.11.2012. У 2013 році вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_5 », шлюб між нею та ОСОБА_4 було розірвано рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 19.11.2019. У 2021 році вона уклала шлюб з ОСОБА_6 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».

У шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 в них народилася дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.03.2012 з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дочки. Зазначає, що відповідач змінив прізвище на « ОСОБА_9 », проте належних доказів цьому вона не має можливості надати.

Після розірвання шлюбу з відповідачем, вона з дочкою проживають на території Рівненської області, відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, побут та умови проживання, не забезпечує дочку фінансово.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд позбавити ОСОБА_10 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 17.04.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Відзиву від відповідача у встановлений ухвалою строк до суду не надходило.

Ухвалою суду від 27.08.2024 закрито підготовче провадження у справі.

В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримала та просила задовольнити з наведених у позовній заяві підстав, не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення у справі. Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судової повістки та розміщення судового оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада». Клопотань про відкладення на адресу суду не надходило.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Зарічненської селищної ради Рівненської області подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності.

За погодженням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогамст. 280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, допитаних у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , малолітньої ОСОБА_8 , дослідивши матеріали справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 (а.с.11).

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_13 розірвано рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 01.11.2012 (а.с.09).

Відповідно до рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.03.2012, з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_13 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 500,00 грн. починаючи з 27.02.2012 і до досягнення дитиною повноліття.

09.10.2013 позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_5 », який рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 19.11.2019 було розірвано (а.с. 07, 10).

06.05.2021 позивач уклала шлюб з ОСОБА_6 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с. 06).

Відповідач 18.01.2013 зареєстрував шлюб з ОСОБА_14 , після чого змінив прізвище на « ОСОБА_9 ». Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб до реєстрації шлюбу відповідач мав дошлюбне прізвище « ОСОБА_15 » (а.с. 85-87).

Із довідки Заріченської селищної ради Рівненської області № 577 від 25.03.2024 вбачається, що дочка ОСОБА_8 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 13). ОСОБА_8 навчається в 7 класі Бутівської гімназії (а.с.12).

З висновку органу опіки та піклування Заріченської селищної ради, який затверджений рішенням виконавчого комітету селищної ради від 25.07.2024 № 202 випливає, що після розірвання шлюбу між сторонами, неповнолітня ОСОБА_8 залишилась проживати з матір`ю і на даний час мешкає з її новою родиною в с. Бутове Вараського району Рівненської області. До складу сім`ї входять ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та син ОСОБА_19 . Зі слів дитини, її батько ОСОБА_10 з нею не спілкується, останній раз вона бачила його, проходячи по вулиці, 4 роки тому. ОСОБА_8 виявила бажання проживати з матір`ю та вітчимом, якого вона називає батьком, а з відповідачем не спілкується.

Крім цього, з характеристики наданої Бутівською гімназією Заріченської селищної ради вбачається, що за весь час навчання ОСОБА_8 в гімназії, її батько не цікавився шкільним життям дочки, не відвідував батьківських зборів, з класним керівником та адміністрацією гімназії зв`язок не підтримує.

Відтак, служба у справах дітей вважає за доцільне, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Допитана в судовому засіданні малолітня ОСОБА_8 , суду пояснила, що батька бачила дуже давно, він не спілкується з нею та не забезпечує матеріально, батько нею не цікавиться, підтримує позов матері про позбавлення його батьківських прав.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , суду пояснили, що вихованням малолітньої ОСОБА_8 займається її мати ОСОБА_1 , батька вони ніколи не бачили, оскілкьи він не цікавиться життям дочки та не бере участі в її виховані.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

Разом з тим це, насамперед, є способом захисту прав та інтересів дитини, а тому при вирішенні цього питання перш за все необхідно виходити з інтересів дитини, з`ясувати та оцінити який позитивний чи негативний наслідок для дитини матиме таке рішення.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчим органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Як вказано в ч.1 ст.17Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07.12.2006 у справі «Хант проти України»).

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач тривалий час не бере участі у вихованні сина, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не забезпечує його необхідними матеріально-побутовими умовами, доглядом, вихованням, не спілкується з ним. Зазначені фактори в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дитини та самоусунення від виконання батьківських обов`язків.

Проаналізувавши наведене, суд дійшов висновку щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідатиме її інтересам.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 89, 141, 200, 206, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 19, 150, ч.2 ст.164, 165-167 СК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_1 витрати понесені у зв`язку зі сплатою судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 );

Відповідач: ОСОБА_10 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - невідомо);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба усправах дітейЗарічненської селищноїради Рівненськоїобласті (адреса: вул. Центральна, 11, с. Зарічне, Вараський район. Рівненська область, код ЄДРПОУ - 43918363).

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта