Постанова № 123194007, 21.11.2024, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/819/24

Провадження № 3/931/525/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року селище Локачі

Суддя Локачинського районного суду Волинської області Безп`ятко О.І., з участю ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Сектора поліцейської діяльності №1 (сел. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , непрацюючого, особи з інвалідністю ІІ групи, протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИЛА:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 167526 від 06.11.2024 року, водій ОСОБА_1 06.11.2024 року о 15 год. 35 хв. в с. Холопичі по вул. Центральній Володимирського району Волинської області, керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN GOLF», днз. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810, результат 3,27% проміле, тест № 6892. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано як порушення вимог п.2.9 «А» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнав та пояснив, що вранці вживав алкогольні напої.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відеоматеріали з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора із службового автомобіля, приходжу до наступних висновків.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.

Згідно п. 2.9 «А» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Окрім визнаннявини,вина ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.130КУпАП,підтверджується матеріаламисправи,дослідженими всудовому засіданні,а саме:протоколом проадміністративне правопорушеннясерії ЕПР1№167526від 06.11.2024року;актом оглядуна станалкогольного сп`янінняз використаннямспеціальних технічнихзасобів,відповідно доякого оглядпроведений узв`язкуз виявленимиознаками:запах алкоголюз порожнинирота,порушення мови,результати оглядуна стансп`яніння проба позитивна,3,27‰, акт огляду підписаний ОСОБА_1 , що засвідчує його згоду з результатом огляду; тестом на алкоголь до нього: № 6892 від 06.11.2024 15:40, з якого вбачається ступінь алкогольного сп`яніння 3,27‰; відеозаписом із нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора службового автомобіля, з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у судді не має.

Відтак, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази та матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Санкція ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 1.10 ПДР України «водій» це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно довідки СПД № 1 (сел. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області від 06.11.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , станом на 06.11.2024 року отримував 28.08.2024 року посвідчення водія категорії «В1», «В», «С1», «С» від 05.05.2000 року, орган, що видав ТСЦ 0741 (а.с. 10). Також у матеріалах справи наявна копія посвідчення водія серії НОМЕР_3 виданого 28.08.2024 року ОСОБА_1 (а.с. 9). Таким чином, ОСОБА_1 підпадає під категорію «водій».

При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності в сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, ступінь його вини.

Враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення, як на водія, що передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від вчинення нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Оскільки правопорушник є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 877209 від 25.09.2024 року, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, ч.1 п.1 ст.284 КУпАП, п. 9 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ч.1 ст.130 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня одержання копії постанови на рахунок за такими реквізитами: одержувач: ГУК у Волин.обл/Волинська.обл/21081300; рахунок одержувача UA588999980313050149000003001, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код одержувача ( ЄДРПОУ): 38009371.

У порядку примусового виконання штраф стягнути в подвійному розмірі в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Строк звернення постанови до виконання становить три місяці з дати винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу може бути подано до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп`ятко