Рішення № 123191645, 04.11.2024, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4546/24

Провадження № 2/496/2328/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді- Пасечник М.Л.

за участю секретаря- Черних Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором №468829 від 05.01.2021 року у розмірі 57536,61 грн., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. та на правову допомогу у розмірі 25000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.01.2021 року між ТО «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №468829. Згідно п.1.3. договору сума кредиту становить 25000 грн. Відповідно до п.1.4. договору строк кредиту становить 730 днів, з кінцевим терміном повернення 05.01.2023 року. Пунктом 1.5. договору передбачені умови нарахування та тип процентної ставки за кредитом. Відповідно до п.3.1. договору нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у п.1.4. договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний у графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов`язання на умовах та в строки, передбачені договором. Пунктом 3.2. договору встановлено, що нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів, виходячи з фактичної кількості днів у місці та у році. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку, передбаченому умовами договору. Згідно з умовами договору відповідач зобов`язана в установлені договором строки повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором. Не зважаючи на це, відповідач не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені договором. 26.11.2021 року було укладено договір №26-11/2021/13, відповідно до якого, ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до Позичальників, в тому числі за договором №468829. 10.03.2023 року було укладено договір №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до Позичальників, в тому числі за договором №468829. Отже, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №468829.

Станом на день подачі позову відповідачем не погашається заборгованість за договором, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, тому у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №468829 від 05.01.2021 року, що підлягає стягненню з Позичальника, станом на день формування позовної заяви, становить 57536,61 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 23542,44 грн.; заборгованість за нарахованими проценти на дату відступлення права вимоги - 33994,17 грн. У зв`язку з викладеним, представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, але в прохальній частині позову просила справу розглянути за її відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, але надала письмову заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності, зазначила, що згодна з позовом в частині стягнення заборгованості за договором, проте не згодна щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 25 000 грн.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.01.2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №468829 про надання споживчого кредиту (далі - договір), пунктом 1.2. якого передбачено, що на умовах, встановлених договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає 25000 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 730 днів, з кінцевим терміном повернення 05.01.2023 року. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних; за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінці строку надання кредиту - 85% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 52447,27 грн. (п.п. 1.3., 1.4., 1.5., 1.8. договору).

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: у розмірі 20000 грн. на користь Споживача за реквізитами: НОМЕР_1 в АТ «Таскомбан`або за реквізитами платіжної картки, дані якої Споживач надав Товариству у будь-який спосіб; у розмірі 5000 грн. на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п.3.5. договору (п.2.1. договору).

Пунктом 3.5. договору передбачено, що сплата процентів за перший день користування кредитом здійснюється Споживачем в день отримання кредиту. З метою оплати процентів за перший день користування кредитом, Споживач доручає Товариству утримати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню Споживачу.

05.01.2021 року ОСОБА_1 підписала заяву-анкету, в якій зазначені її персональні дані.

05.01.2021 року ОСОБА_1 було підписано згоду-дозвіл на обробку персональних даних.

05.01.2021 року ОСОБА_1 була ознайомлена з паспортом споживчого кредиту, в якому міститься інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, що підтверджується підписом відповідача.

Додатком №1 до договору є графік платежів, з яким ОСОБА_1 була ознайомлена, що підтверджується її підписом.

З платіжного доручення №4199 від 05.01.2021 року вбачається, що ТОВ «Слон Кредит» перерахувало грошові кошти у сумі 20000 грн. на рахунок НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк», призначення платежу: № НОМЕР_1 /перерахування коштів згідно кредитного договору №468829 від 05.01.2021 року ОСОБА_1 (2502412228).

Станом на 26.11.2021 року заборгованість ОСОБА_1 за договором №468829 становила 35332,55 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 23542,44 грн.; заборгованість за відсотками - 11790,11 грн., що відображено у розрахунку заборгованості, здійсненим ТОВ «Слон Кредит».

26.11.2021 року між ТОВ «Слон Кредит» (Клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Фактор) було укладено договір факторингу №26-11/2021/13, пунктом 2.1. якого передбачено, що за цим договором Клієнт - Первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 13986729,00 грн., а Фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить Клієнту, і стає Новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між Клієнтом і Боржниками.

Додатком №2 до договору факторингу №26-11/2021/13 від 26.11.2021 року є акт приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді.

Додатком №4 до договору факторингу №26-11/2021/13 від 26.11.2021 року є акт приймання-передавання реєстру боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №26-11/2021/13 від 26.11.2021 року, ТОВ «Слон Кредит» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №468829 від 05.01.2021 року, сума заборгованості 35332,55 грн.

29.11.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило на користь ТОВ «Слон Кредит» грошові кошти у сумі 1426646,32 грн., призначення платежу: оплата портфелю згідно договору факторингу №26-11/2021, що підтверджується платіжним дорученням №306360000.

Станом на 10.03.2023 року заборгованість ОСОБА_1 за договором №468829 становила 57536, 61 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 23542,44 грн.; заборгованість за відсотками - 33994,17 грн., що відображено у розрахунку заборгованості, здійсненим ТОВ «Вердикт Капітал».

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (Первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (Новий кредитор) укладено договір №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, пунктом 2.1. якого передбачено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору.

31.03.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» підписали акт зарахування зустрічних однорідних вимог.

Додатком №4 до договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року є акт прийому-передачі реєстру боржників від 10.03.2023 року.

Додатком №3 до договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року є витяг з реєстру боржників, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №468829, сума заборгованості 57 536,61 грн.

Станом на 04.06.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за договором №468829 становила 57 536, 61 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 23542,44 грн.; заборгованість за відсотками - 33 994,17 грн., що відображено у розрахунку заборгованості, здійсненим ТОВ «Коллект Центр».

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч.1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). (ч.1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Слон Кредит» (правонаступником є ТОВ «Коллект Центр») свої зобов`язання за договором №468829 про надання споживчого кредиту від 05.01.2021 року виконало у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним договором. В порушення вимог Закону, ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернула.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

В свою чергу, ОСОБА_1 не надала в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Разом з цим, суд враховує письмову заяву ОСОБА_1 про визнання позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором №468829 про надання споживчого кредиту від 05.01.2021 року.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором №468829 є обґрунтованими, права позивача порушені, оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання та підлягають судовому захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр»заборгованості за договором №468829про наданняспоживчого кредитувід 05.01.2021року у розмірі 57536,61 грн.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої платіжної інструкції №0442890031 від 25.06.2024 року за подання даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн., а тому вказані судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр».

Щодо вимоги представника позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 25000 грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).

У відповідності доч.1 ст.26Закону України«Про адвокатуруі адвокатськудіяльність» (далі - Закон), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст. 1 Закону).

За приписами ч.3ст.27Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульованоГлавою 63 ЦКу України. Зокрема,ст. 903 ЦК Українипередбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 30 Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суду постановівід 09.06.2020року посправі №466/9758/16-цзазначив, щосклад тарозмір витрат,пов`язанихз оплатоюправової допомоги,входить допредмета доказуванняу справі.На підтвердженняцих обставинсуду повиннібути наданідоговір пронадання правовоїдопомоги (договірдоручення,договір пронадання юридичнихпослуг таін.),документи,що свідчатьпро оплатугонорару таінших витрат,пов`язанихіз наданнямправової допомоги,оформлені увстановленому закономпорядку (квитанціядо прибутковогокасового ордера,платіжне дорученняз відміткоюбанку абоінший банківськийдокумент,касові чеки,посвідчення провідрядження).Зазначені витратимають бутидокументально підтвердженіта доведені.Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі № 199/3939/18-ц).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником ТОВ «Коллект Центр» надано суду: договір №07-06/2024 про надання правової допомоги від 07.06.2024 року, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В.; прайс-лист адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс», яким визначено вартість послуг; заявку на надання юридичної допомоги №398 від 07.06.2024 року, згідно з яким вартість наданих послуг адвоката (надання усної консультації з вивченням документів, підготовка пропозицій, складання позовної зави) в рамках даної справи становить 25 000 грн.; витяг з акту №4 про надання юридичної допомоги від 10.06.2024, згідно з яким вартість наданих послуг адвоката (надання усної консультації з вивченням документів, підготовка пропозицій, складання позовної зави) в рамках даної справи становить 25 000 грн.; платіжну інструкцію №0440600000 від 11.06.2024 року, відповідно до якої ТОВ «Коллект Центр» сплатило адвокатському об`єднанню «Лігал Ассістанс» грошові кошти у сумі 200 000 грн., призначення платежу: надання правової допомоги згідно договору №07-06/2024 року від 07.06.2024 року про надання правової допомоги.

Проте, суд вважає, що платіжна інструкція №0440600000 від 11.06.2024 року не може бути доказом понесених витрат ТОВ «Коллект Центр» на правову допомогу в розмірі 25000 грн. в рамках даної справи, оскільки зі змісту наданої платіжної інструкції вбачається, що ТОВ «Коллект Центр» було сплачено адвокатському об`єднанню «Лігал Ассістанс» грошові кошти у сумі 200000 грн., але у платіжній інструкції відсутні відомості про те, що ТОВ «Коллект Центр» було сплачено грошові кошти у сумі 25 000 грн. за надання правової допомоги саме в рамках справи щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Судом неможливо встановити, що у сплачену суму - 200000 грн. входить заявлена сума до стягнення - 25000 грн.

У платіжній інструкції зазначено лише про те, що оплата здійснюється за надання правової допомоги згідно договору 07-06/2024 року від 07.06.2024 року про надання правової допомоги, без зазначення прізвища, ім`я, по-батькові боржника, номера та дати акту, на підставі якого здійснюється оплата.

Крім того, суд враховує те, що позовна заява підписана та подана директором ТОВ «Коллект Центр» ОСОБА_2 , а не адвокатом адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс», відтак відсутні підстави вважати, що в рамках даної справи позивачу надавалася правова допомога.

Таким чином, судові витрати на правову допомогу у розмірі 25000 грн. не підтверджені належними та допустимими доказами, тому позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» в частині стягнення з ОСОБА_1 , витрат на правову допомогу у розмірі 25 000 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 207,509,512, 514, 525, 526, 610, 612, 626, 628, 629,634,638,639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 12, 13,76-81,89, 133, 137, 141, 258-259,263-265,272, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором №468829 про надання споживчого кредиту від 05.01.2021 року у розмірі 57536,61 грн. (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот тридцять шість гривень 61 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) судові витрати у розмірі 3028 грн.

В іншій частині позовну заяву - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Суддя М.Л. Пасечник