Ухвала суду № 123191156, 19.11.2024, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 699/330/24

провадження № 1-кп/691/248/24

УХВАЛА

19 листопада 2024 року Городищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

сторони кримінального провадження:

обвинувачений ОСОБА_4

захисник ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області клопотання прокурора про продовження дії обраного запобіжного заходу обвинуваченому в кримінальному провадженні № 12023250380000514 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -

встановив:

В провадженні Городищенського районного суду Черкаської області перебуває на розгляді кримінальне провадження №12023250380000514 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

19 листопада 2024 року за вхідним №6334/24 від прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 ..

Прокурор у судовому засіданні підтримала подане клопотання про продовження дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .. В обґрунтування клопотання, посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_4 , 23 листопада 2023 року, у вечірній час, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись в домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 , вступив у словесну сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка також перебувала в стані алкогольного сп`яніння. В ході зазначеної сварки, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на умисне заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень. З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, діючи з мотивів особистої неприязні, яка виникла в ході сварки між ними на ґрунті з`ясування особистих відносин, умисно, наніс ОСОБА_6 невстановлену досудовим розслідуванням кількість ударів руками та ногами в область голови та тіла, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми із субдуральною гематомою, крововиливами в та під м`які мозкові оболонки, крововиливами під м`які покриви голови, множинними синцями та саднами голови, забійною раною голови, які, згідно висновку судово - медичної експертизи № 05-11-02/106 від 19.01.2024, виникли від дії тупого (-их) твердого (- их) предмету (-ів) в проміжок часу від півгодини до кількох годин до настання смерті, відносно живих осіб мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, а в даному випадку спричинили настання смерті.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 з клопотанням прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ознайомлені, просили відмовити у його задоволенні і обрати інший запобіжний захід у виді особистого зобов`язання через тривале перебування під вартою.

Потерпіла ОСОБА_7 , будучи вчасно та належним чином повідомленою, не з`явилася, суд бере до уваги заяву від 09 квітня 2024 року про розгляд без її участі та враховує, що неявка потерпілої відповідно до вимог ст.325 КПК України не перешкоджає розгляду і вирішенню питання щодо продовження чи зміни обраного виду запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.

Суд, розглянувши клопотання прокурора, заслухавши учасників процесу, враховуючи зміст заяви потерпілої, вивчивши матеріали судового провадження, приходить до висновку, що клопотання прокурора, слід задоволити в силу наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені частиною першою цієї статті.

У судовому засіданні 19 листопада 2024 року, під час розгляду клопотання прокурора в судовому засіданні встановлено наступне.

25 листопада 2023 року ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, фактичний час затримання 20 година 00 хвилин.

26 листопада 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - повідомлено про підозру в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

27 листопада 2023 року ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням останнього в умовах ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», терміном до 20:00 год. 24 грудня 2023 року.

21 грудня 2023 року, ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування в кримінальному провадженні до 26 січня 2024 року.

17 січня 2024 року постановою керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області, строк досудового розслідування в кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 26 лютого 2024 року.

25 січня 2024 року, ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування в кримінальному провадженні, тобто до 26 лютого 2024 року.

14 лютого 2024 року у порядку ст. 290 КПК України підозрюваному ОСОБА_8 , відкрито матеріали кримінального провадження та надано доступ до них, повідомлено про закінчення досудового розслідування.

14 лютого 2024 року ОСОБА_4 вручено обвинувальний акт та скеровано справу до суду.

Слідчим суддею Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області 20 лютого 2024 року продовжено ОСОБА_4 строк тримання під вартою до проведення підготовчого судового засідання, але не довше ніж до 19 квітня 2024 року.

У підготовчому судовому засіданні 11 квітня 2024 року постановлено ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області про продовження дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів до 10 червня 2024 року. У судовому засіданні 04 червня 2024 року постановлено ухвалу про продовження дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів до 02 серпня 2024 року та 31 липня 2024 року постановлено ухвалу про продовження дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 28 вересня 2024 року. В судовому засіданні 29 вересня 2024 року постановлено ухвалу суду про продовження дії запобіжного заходу до 22 листопада 2024 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

За правилами ч. 5 ст. 199 КПК України, суд, вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою, зобов`язаний перевірити, що заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшилися.

Подане прокурором клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлене тим, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, встановленням в ході досудового розслідування наявності ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про доцільність дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує, що аргументи за чи проти звільнення, у тому числі ризик того, що обвинувачений може перешкодити належному проведенню судового розгляду, не повинні прийматися абстрактно, але повинні бути підкріплені фактичними доказами. Небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування оцінюється з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою («Строган проти України»). Стосовно загрози втечі, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв`язки, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці. Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання та зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Ноймайстер проти Австрії»).

Рівнозначним за суворістю запобіжним заходом триманню під вартою є застава, оскільки закон передбачає обов`язкове визначення її розміру, як альтернативного запобіжного заходу. Разом з тим, зважаючи на особливості події кримінального правопорушення та об`єкти суспільних відносин, на які вони посягають, зокрема те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який має високий ступінь суспільної небезпеки, так як такий скоєно проти життя та здоров`я особи, а відтак таке діяння становить особливу небезпеку найвищим соціальним цінностям демократичного суспільства, то на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України та вищевикладених обставин, які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу, доцільно визначити обвинуваченому і заставу, оскільки такий захід відповідає меті його застосування і забезпечить гарантування його належної процесуальної поведінки як обвинуваченому, на думку суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, зокрема: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу ОСОБА_4 , суд вважає, що достатньою мірою гарантування виконання ним, покладених на нього обов`язків, може бути застава, як альтернативний запобіжний захід, в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 62560 гривень, при внесенні якої обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України, слід звільнити з-під варти та вважати таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави, суд вважає, що на ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Слід, роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Черкаській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор». Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з - під варти та повідомити усно і письмово Городищенський районний суд Черкаської області. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, судом буде розглядатися питання про звернення в дохід держави.

При прийнятті рішення за клопотанням прокурора про продовження дії запобіжного заходу, судом враховуються доводи обвинуваченого і захисника стосовно того, що обвинувачений не має намірів переховуватись від суду і доцільним буде застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, проте, на думку суду, такий запобіжний захід не забезпечить гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не виключає можливості продовження ним ухилення від явки до суду, так як обвинувачений пояснив, що не має власного житла, постійного місця проживання. Разом з тим, на даний час, вказані обвинуваченим і захисником обставини не можливо віднести до тих достатніх стримуючих чинників, які у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на переховування від суду або впливати на потерпілу і свідків, тобто визнати ці обставини такими, що можуть гарантувати запобігання встановленим ризикам без продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, суд провів допит свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які у своїх свідченнях повідомили суд про можливий вплив обвинуваченого ОСОБА_4 щодо них, як свідків, остільки неодноразово робили йому зауваження з приводу припинити нанесення тілесних ушкоджень потерпілій в побуті, в результаті чого їм було заборонено спілкування з нею, саме ним.

З врахуванням викладеного та обставин встановлених в судовому засіданні, відсутності у обвинуваченого та захисника доказів, які б переважали над обґрунтуванням прокурора щодо процесуальної поведінки під час судового розгляду кримінального провадження та підтверджували можливість застосування іншого запобіжного заходу, суд приходить до висновку, що жоден із інших альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не взмозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, виконання ним процесуальних рішень суду.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 199, 206, 331, 350, 372 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023250380000514 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Біла Церква Київської області, українцю, громадянину України, з середньою освітою, не працюючому, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 17 січня 2025 року з утриманням в Державній Установі «Черкаський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 62560 (шістдесят дві тисячі тисяч п`ятсот шістдесят ) гривень 00 копійок.

В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) з`являтися на виклики до суду;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування із свідками.

Попередити ОСОБА_4 , що в разі невиконання, покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, і суд вирішуватиме питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Документ, що підтверджує внесення застави, подається до Городищенського районного суду Черкаської області та адміністрації Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор».

У разі внесення застави у вище зазначеному судом розмірі, вважається, що до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ознайомити обвинуваченого ОСОБА_4 під розпис з ухвалою суду.

Копію ухвали суду направити до Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор», для виконання та потерпілій ОСОБА_7 , для відому.

На ухвалу суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1