Вирок № 123189579, 21.11.2024, Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області (до 25.04.2025 - Комсомольський міський суд Полтавської області)

Справа№534/1225/23

Провадження №1-кп/534/101/24

В И Р О К

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Горішні Плавні

Комсомольський міський судПолтавської області

у складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_8 ,

захисника адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судукримінальне провадження№ 12023175520000138 від 04.06.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Широмасове, Тенгунівського району, Республіка Мордовія, РФ, громадянин України, пенсіонеру, не одружений, не є учасником бойових дій, не є військовозобов`язаним, не має інвалідності не є ліквідатором на ЧАЕС, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

у с т а н о в и в:

03 червня 2023 року близько о 09 год. 00 хв., ОСОБА_10 перебував поблизу заїзду до СТ «Юність» м. Горішні Плавні, Кременчуцького району Полтавської області, де зустрів ОСОБА_7 , з якою в неї виник словесний конфлікт. В ході конфлікту в нього виник умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Реалізуючи свій намір, ОСОБА_10 , грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, зневажаючи загальноприйнятими нормами поведінки та моралі, діючи з особливою зухвалістю, взявши відро з фекаліями, підійшовши до ОСОБА_7 , облив її та автомобіль «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , на якому приїхала остання фекаліями, які потрапили до салону та кузова автомобіля.

Продовжуючи свої хуліганські дії, діючи з особливою зухвалістю, прагнучи продемонструвати свою зневагу ОСОБА_10 , взявши до рук металеву тарілку наніс нею 2 удари ОСОБА_7 в область голови, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді двох поверхневих ран в ділянці голови, які відповідно до висновку № 548 від 05.06.2023 за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_10 як хуліганські, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

У судовому засіданні допитана потерпіла ОСОБА_7 , надала наступні за змістом покази.

Потерпіла не перебуває у жодних відносинах з обвинуваченим, знаючи характер обвинуваченого намагалася з ним не конфліктувати. Потерпіла знайома з обвинуваченим вже довгий час, була вчителем у школі де навчалась дочка обвинуваченого.

Третього червня потерпіла разом зі своїм чоловіком їхавши в бік м. Кременчук зупинилися біля садового товариства «Юність». Автомобіль був зупинений чоловіком потерпілої після чого потерпіла вийшла з автомобілю та побачила, як обвинувачений, побачивши останню, побіг до свого причепу, взяв відро, об`ємом 20 літрі, в з фекаліями та почав бігти на потерпілу. Цей вчинок обвинуваченого для потерпілої був несподіваний. Обвинувачений, наблизившись до потерпілої облив вмістом відра останню. Потім залишками з відра облив автомобіль чоловіка потерпілої та його самого. Через невеликий проміжок часу потерпіла кричала своєму чоловіку, щоб він викликав поліцію так як у потерпілої телефон був залитий фекаліями та вона не могла їм скористатися. Обвинувачений в цей момент почав збиратися, а згодом вхопивши білу металеву миску наніс нею два удари по голові потерпілої та розбив їй голову. Коли почали викликати поліцію, обвинувачений сів за кермо свого автомобіля та поїхав з місця події. Військові, які проїхали повз викликали швидку допомогу, яка приїхала на місце пригоди до прибуття працівників поліції. Швидка доставила потерпілу до лікарні в м. Горішні Плавні.

На запитання прокурора потерпіла повідомила, що знайома з обвинуваченим приблизно з 1992 року. До моменту коли сталася подія у потерпілої з обвинуваченим були нейтральні відносини. Підстави такої поведінки для потерпілої не дивні, так як обвинувачений вів себе неадекватно тривалий час. Подія сталася у дачному кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », потерпіла приїхала до кооперативу на автомобілі ВАЗ, дев`ятої моделі. Обвинувачений наніс два удари білою мискою потерпілій по голові, і туди ж один удар кулаком.

На запитання захисника потерпіла повідомила, що автомобіль потерпілою знаходився боковою частино по відношенню до обвинуваченого. Потерпіла повідомила, що причина зупинки була купівля розсади, але на місці продавців не виявилось. Потерпіла повідомила суду, що обвинувачений регулярно бив свою дружину, яка неодноразово ночувала у потерпілої вдома. Потерпіла на свій власний телефон зафіксувала на відео ролик події приблизно 18 секунд. Потерпіла пояснила, що обвинувачений вилив на неї фекалії з відра без попередження.

На питання головуючого судді потерпіла повідомила, що підтримує свою позовну заяву до обвинуваченого частково просить суд стягнути 10000 грн. матеріальної шкоди та 10000 моральної шкоди завданої їй обвинуваченим.

Допитаний судом свідок ОСОБА_11 надав наступні за змістом покази.

Свідок повідомив, що з обвинуваченим не перебуває ні в яких відносинах 03.06. свідок разом з потерпілою їхали на авто у направленні в м. Кременчук. Їхали повз дачний кооператив «Юність» та згадали, що в ньому продають розсаду. Свідок, керуючи авто повернув на право, з`їхавши з дороги під`їхав до дачних ділянок. В цей момент свідку зателефонували, він підняв слухавку та почав розмову. Потерпіла вийшла з авто та пішла оглядати розсаду, через декілька секунд після цього свідок почув галас та викрики «викликаю поліцію», коли свідок обернувся то він побачив, що потерпіла стояла, а на ній були сліди фекалій потім коли свідок мав намір вийти з авто, громадянин ОСОБА_12 почав виливати фекалії до салону автомобіля свідка заливши, свідка, панель приборів, салон та лобове скло автомобіля. Потім свідок бачив, як обвинувачений взявши миску в руки вдарив потерпілу по голові два рази, потім вдарив кулаком після чого у потерпілої лице було залите кров`ю. Обвинувачений вхопив вила діставши їх з причепу який був поряд та почав ними розмахувати перед лицем свідка, щоб останній не викликав поліцію. Свідку вдалося вхопити в руки вила обвинуваченого після чого останній заспокоївся, але через деякий час вдарив вилами по лобовому склу свідка від чого воно тріснуло. Свідок почав викликати поліцію, а потерпілий втік з місця пригоди. На думку свідка обвинувачений перебував у нетверезому стані.

На запитання прокурора свідок повідомив суду, що з ОСОБА_12 знайомий вже тривалий час, так як проживають у одному селищі. Свідку відомо, що про обвинуваченого ходять погані чутки, тому свідок не вступав ні в які відносини з обвинуваченим та не мав з останнім конфліктів. Свідку не відомо чому обвинувачений напав на потерпілу. Свідку відомо, що обвинувачений не перебував ні в яких відносинах з потерпілою. Свідку не відомо причини вчиненого обвинуваченим. Свідок пам`ятає, що до моменту як приїхала поліція обвинувачений викрикував «Вас хохлов нужно уничтожать, мало вас уничтожают».

На запитання захисника свідок повідомив, що коли він разом з потерпілою під`їхали на місце пригоди, вони зупинились у метрах шести-семи від обвинуваченого. Автомобіль свідка був припаркований передньою частиною до дачних ділянок та боковою частиною до обвинуваченого. Свідок спочатку не бачив обвинуваченого, так як розмовляв по телефону. Свідок знаходився на відстані шести кроків від потерпілої, коли обвинувачений наносив удари мискою по голові потерпілої. Після події на виклик приїхали працівники поліції, які викликали швидку потерпілій.

Допитаний судом свідок ОСОБА_13 надав наступні за змістом покази.

Свідок бачив, як обвинувачений бігав з вилами, потерпіла та ще якийсь чоловік похилого віку з косою мали словесну суперечку. В ході конфлікту свідок бачив як обвинувачений дістав зі свого причепу відро та облив його вмістом потерпілу та якогось чоловіка похилого віку. Як свідок зрозумів зі слів які прозвучали під час конфлікту, останній відбувся із-за особистої неприязні між конфліктуючими.

На запитання захисника свідок повідомив, що подія відбулася влітку. В день коли сталася пригода, свідок їхав до обвинуваченого для того щоб купити молочну продукцію, якою торгував обвинувачений. Свідок бачив, як обвинувачений з вилами в руках захищався від чоловіка похилого віку з косою в руках. Свідок не бачив, чи були нанесені комусь із конфліктуючих тілесні ушкодження. Чи була жінка поблизу обвинуваченого та іншого чоловіка з косою, свідок не пам`ятає. Свідок бачив як обвинувачений облив потерпілу вмістом з відра. Свідок бачив, що молочна продукція, якою торгував обвинувачений ,була пошкоджена, а саме розбиті банки.

На запитання прокурора свідок повідомив суду, що інший чоловік, який приймав участь у конфлікті, був приблизно віком років 60. Обвинувачений та вищевказаний чоловік махали вилами та косою перед один одним у темпі швидкої ходьби, що є швидше за звичайний рух. Жінка яка приймала участь у конфлікті тільки кричала, знаходячись поряд з обвинуваченим та іншим чоловіком. Через якийсь час конфліктуючі покидали свої знаряддя, інший чоловік направився до свого авто, а обвинувачений повернувшись до свого причепу взяв відро та вилив його вміст на іншого чоловіка та жінку. Обвинувачений вилив вміст відра на чоловіка, який сідав до авто. Жінка була облита з іншого відра обвинуваченого в момент коли остання підбігла до молочної продукції обвинуваченого. Свідок не бачив, щоб жінка наносила тілесні ушкодження обвинуваченому. Свідок не бачив щоб у ході даного конфлікту хтось отримував тілесні ушкодження. Конфлікт між обвинуваченим та іншими учасниками був у вигляді нецензурної лайки.

На запитання представника потерпілої свідок повідомив суду, що автомобіль свідка стояв напроти дачних ділянок та місця події. Свідку невідомо походження вил та коси, він був на місці події коли конфлікт вже почався.

На запитання потерпілої свідок повідомив, що обвинувачений брав у руки два відра з причепу який був синього кольору.

На запитання головуючого судді свідок повідомив, що не бачив хто саме пошкодив молочну продукцію обвинуваченого. Причини конфлікту свідку не відомі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 надав наступні за змістом покази.

Обвинувачений свою вину не визнав, пояснив суду, що у нього з потерпілою та її чоловіком стосунки не склалися, потерпіла та її чоловік заявляли в різні інстанції, що обвинувачений займається незаконною діяльністю, а саме самогоноварінням та таке інше. Обвинувачений пояснив, що в день коли сталася подія, потерпіла зі своїм чоловіком приїхали на вказане місце, де обвинувачений здійснював продаж своєї молочної продукції, та почали сварку з останнім, у ході сварки потерпіла почала брати до рук банки з молочною продукцією та намагалася їх псувати на що обвинувачений облив її фекаліями зі свого відра. Чоловік потерпілої в цей момент виходить зі свого автомобіля та бере до рук косу, яка знаходилась у причепі обвинуваченого. Чоловік потерпілої почав розмахувати косою перед обвинуваченим, на що обвинувачений вхопив вила та вибив косу у чоловіка. Після цих подій чоловік потерпілої направився до свого автомобіля, який стояв поряд. Обвинувачений взяв відро та облив фекаліями чоловіка потерпілої, який сідав до свого автомобіля. Обвинувачений наголошує, що постійна ворожнеча з потерпілою та її чоловіком вже його виснажила.

На запитання прокурора обвинувачений повідомив суду, що події відбувалися приблизно о 09:00 ранку, 03.06. Коли потерпіла під`їхала на автомобілі до дачного містечка «Юність», обвинувачений вже був на місці, де сталася подія та займався розміщенням своєї молочної продукції для продажу. Чоловік потерпілої сидівши в авто почав нецензурною лайкою викрикувати в бік обвинуваченого та показувати на пальцях не пристойні жести, потерпіла підійшла до обвинуваченого та почала його фіксувати на камеру свого телефону, виражатись у бік обвинуваченого нецензурною лайкою та розбила дві банки, у яких знаходилося молоко. Обвинувачений пояснив, що у нього з собою у причепі був послід куриний та коров`ячий для продажу. Обвинувачений вдарив потерпілу розносом розбивши їй окуляри, які поранили потерпілу та можливо вдарив відром з послідом. Чоловік потерпілої вийшов з авто вхопив косу, яка знаходилась в причепі, та почав розмахувати перед лицем обвинуваченого на що обвинувачений взявши вила до рук вибив косу, після чого чоловік потерпілої направився до свого авто, а обвинувачений взяв відро з послідом та облив його та його автомобіль. Після вищевказаних подій потерпіла та її чоловік почали кричати про виклик поліції, а обвинувачений покинув місце пригоди. Через якийсь час до обвинуваченого за адресою проживання приїхали працівники поліції. Обвинувачений добровільно надав покази, видав металеву тарілку білого кольору. Обвинувачений не отримував тілесних пошкоджень від потерпілої та її чоловка.

На запитання захисника обвинувачений повідомив, що неприязні стосунки між обвинуваченим та чоловіком потерпілої тривають приблизно десять років. Жінка, яка купляла молоко у обвинуваченого в день та час, коли сталася подія, не була свідком подій, так як зразу пішла. Свідком був чоловік який неподалік від місця, де сталася подія, торгував розсадою. Обвинувачений просив потерпілу не знімати себе на телефон та відчепитися від нього. Коли обвинувачений підняв рознос він вдарив потерпілу по обличчу, чим розбив окуляри потерпілої, які її поранили, умислу завдати тілесних ушкоджень у обвинуваченого не було. Обвинувачений вважає, що він захищався а не нападав на потерпілу. Після того, що сталося, обвинувачений закинув рознос у свій причеп. Потерпіла почала стрибати на обвинуваченого, на що останній вилив на потерпілу послід з металевого відра, об`ємом 20 літрів.

На запитання представника потерпілої обвинувачений повідомив суду, що банки з молоком стояли на розносі, потерпіла рукою почала їх штовхати одна з банок впала та розбилась, інша пролилась. Обвинувачений намагався врятувати банки, піднімаючи рознос зачепив за ніс потерпілу та розбив їй окуляри.

Також вина у вчиненні інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_10 кримінального правопорушення доведена дослідженими під час судового слідства наступними іншими доказами.

1.Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.06.2023, відповідно до якого зареєстровано кримінальне провадження № 12023175520000138 за ч. 1 ст. 296 КК України (т. 1, а.с. 241).

2.Рапорт ст. інспектора чергового ВП № 2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_14 від 03.06.2023 року про те, що надійшло повідомлення від медичної сестри ОСОБА_15 (тел. НОМЕР_2 ), що до приймального відділення доставлена потерпіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 Проживає: АДРЕСА_2 , зі слів потерпілої наніс тілесні ушкодження на дачному кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » знайоми. Діагноз: забійні рани голови, ЗЧМТ, струс головного мозку, знаходиться на обстежені в міській лікарні м. Горішні Плавні (т.1, а.с. 242).

3.Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 03.06.2023 від потерпілої ОСОБА_7 (т.1, а.с. 243).

4.Протокол огляду місця події від 03.06.2023 «земельна ділянка на в`їзді у садове товариство «Юність» координати 49.0385027.39.567.49091 з фототаблицями (т. 1, а.с. 244-249).

5.Заява обвинуваченого ОСОБА_10 від 03.06.2023, про добровільну видачу залізної тарілки білого кольору (т.1, а.с. 250).

6.Заява обвинуваченого ОСОБА_10 від 03.06.2023, про надання дозволу на проведення огляду домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 251).

7.Протокол огляду місця події від 03.06.2023 «домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 » з фототаблицями (т.2, а.с. 1-3).

8.Постанова про визнання речовими доказами та їх долучення до кримінального провадження від 04.06.2023 «Визнано речовим доказом металеву тарілку білого кольору» (т.2, а.с. 4).

9.Квитанція № Д- 76/23 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 12023175520000138 «Дата вилучення (отримання) 03.06.2023 «Металева тарілка білого кольору» (т.2, а.с. 5).

10.Довідка № 1283 від 03.06.2023 видана ОСОБА_7 про її діагноз (т.2, а.с. 6).

11.Висновок експерта ОСОБА_16 № 548 від 05.06.2023 Висновок: при судово-медичній експертизі у гр. ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді двох поверхневих ран в ділянці голови, які утворилися від дії тупих предметів, можливо в строк і при обставинах, вказаних у постанові і підекспертною та за ступенем тяжкості відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень (т.2, а.с. 7 та на звороті).

12.Протокол проведення слідчого експерименту від 07.06.2023 За участю потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , статиста ОСОБА_17 та у присутності понятих ОСОБА_18 , ОСОБА_19 з фототаблицями (т.2, а.с. 8-11).

13.Висновок експерта ОСОБА_20 № 565 від 08.06.2023 Висновок: покази потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дані нею під час проведення слідчого експерименту від 07.06.2023 року, не суперечать об`єктивним судово-медичним даним отриманих при судово-медичній експертизі на її ім`я, а саме по кількості, локалізації, характеру та механізму утворення тілесних пошкоджень (т.2, а.с. 12 та на звороті).

14.Протокол проведення слідчого експерименту від 07.06.2023 За участю спеціаліста ОСОБА_21 у присутності понятих ОСОБА_18 , ОСОБА_19 . Слідчим експериментом встановлено 03.06.2023 року близько о 09 год. 00 хв. я з жінкою ОСОБА_7 виїхали на автомобілі з дому до м. Кременчук, щоб купити корм тваринам. По дорозі до м. Кременчука ми зупинились біля дачного кооперативу «Юність», щоб подивитись на молоду рослинність для огороду. ОСОБА_22 вийшла зі свого автомобіля, та обійшовши його, вона побачила знайомого чоловіка на ім`я ОСОБА_10 , який продавав молоко. В подальшому він взяв відро наповений лайном та почав йти до неї. Підійшовши до неї він облив її з ніг до голови лайном. Остаток який залишився у відрі він вилив в автомобіль. Він викинув відро та ОСОБА_22 йому крикнула, що вона викличе працівників поліції. Після чого він пішов до свого місця де він продавав молоко. В цей момент він взяв металеву тарілку та пішов в її напрямок. Підійшовши до неї він наніс два удари металевою тарілкою по голові по тім`яніій ділянці. Після чого я вийшов з автомобіля, а ОСОБА_23 схопив вила. Одразу яв нього запитав, що він робить. ОСОБА_12 сів в автомобіль та поїхав у невідомому напрямку. Потім, свідкові було запропоновано продемонструвати, як та куди на ОСОБА_24 удари по ОСОБА_7 , на що останній погодилася та на статисту продемонструвала.

Під час слідчого експерименту було складено фото-таблицю, яка додається до протоколу. Складені фото-таблиця пред`явлена понятим і іншим особам присутнім на слідчому експерименті. (т.2, а.с. 13-16).

15.Висновок експерта ОСОБА_20 № 566 від 08.06.2023 Висновок: покази свідка ОСОБА_11 , надані під час проведення слідчого експерименту від 07.06.2023 року, не суперечать об`єктивним судово-медичним даним отриманих при судово-медичній експертизі на ї ім`я ОСОБА_7 , а саме по кількості, локалізації, характеру та механізму утворення тілесних пошкоджень. Виявлені у потерпілої ОСОБА_7 тілесні ушкодження могли утворитись при обставинах, на які вказує свідок ОСОБА_25 під час слідчого експерименту? (т.2, а.с. 17 та на звороті).

16.Паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2, а.с. 18-19).

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Відповідно до довідки наданої КНП «ЛІЛ м. Горішні Плавні» обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не знаходиться.

При обранні міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, його молодий вік, стан здоров`я, сімейний стан, зокрема обвинувачений є неодруженим, наявність обставин, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, щодо повного визнання обвинуваченим вини у скоєному злочині, поведінку обвинуваченого як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Судом враховано, що визначені уст. 65 КК Українизагальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

При цьому повноваження суду (його права та обов`язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.

Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду. Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 за результатами розгляду справи № 716/1224/19.

У судових дебатах прокурор просила суд ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінально правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень. Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України, металеву тарілку білого кольору знищити.

Потерпіла погодилася з прокурором щодо покарання, цивільні позов просила задовольнити.

Представник потерпілої підтримав думку прокурора, вважає, що вина ОСОБА_10 доведена повністю показами свідків, дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами. Просив суд задовольнити цивільний позов потерпілої.

Обвинувачений вважає себе невинним, пояснив, що потерпіла та її чоловік напали на нього.

Захисник вважає вину обвинуваченого не доведеною, акцентує увагу суду на свідку обвинувачення, який є чоловіком потерпілої, а також відсутність у матеріалах кримінального провадження відеозаписів з камер відеоспостереження на місці події та відеозапису з телефону потерпілої про які остання повідомляла у своїх показах. Звертає увагу суду на свідчення свідка ОСОБА_13 , який не є заінтересованою особою у справі та був очевидцем події. Захисник вважає, що конфлікт між обвинуваченим та потерпілою буз задовго до пригоди, яка сталася. Вважає що в діях обвинуваченого є перевищення меж крайньої необхідності, а тому був відсутній прямий умисел вчинити дії, які обвинувачений вчинив відреагувавши на дії потерпілої та її чоловіка в його бік. Просила суд у випадку визнання обвинуваченого винним призначити мінімальне покарання передбачене санкцією ч. 1 ст. 296 КК України.

Підстав для застосування положеньстатей 69, 69-1 КК Українисуд не знаходить.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_10 слід призначити покарання у вигляді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України. Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Вирішуючи питання щодо заявленого ОСОБА_7 позову до обвинуваченого про стягнення завданої внаслідок вчинення останнім кримінального проступку матеріальної та моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.129 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє його повністю, частково, або відмовляє в його задоволенні.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Розмір збитків (ст.1192 ЦК України), що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи. Вартість викраденого майна по справі встановлена органом досудового розслідування, жодним учасником у справі не оспорюється.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, та вини останнього в її заподіянні.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Водночас суд вважає, що розмір відшкодування не повинен бути засобом заробітку.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного, суд вважає позов потерпілої ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Питання щодо речових доказів належить вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 373,374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 18700 (вісімнадцять тисяч сімсот ) гривень 00 коп.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_10 , про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 1614 грн. 90 коп. матеріальної шкоди та 10 0000 грн. моральної шкоди, завданої кримінальним проступком.

Запобіжні заходи застосовуванню не підлягають.

Речові докази у справі:

-металева тарілка білого кольору після набрання вироком законної сили повернути власнику, як йому належну.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Комсомольський міський суд Полтавської області, а обвинуваченим у той же строк з моменту його отримання.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.

Суддя ОСОБА_26