Ухвала суду № 123185914, 20.11.2024, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/880/24

Провадження № 1-кп/581/62/24

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

20 листопада 2024 року с-ще Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі судді - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участі обвинуваченого ОСОБА_3 , у режимі відеоконференцзв`язку прокурора ОСОБА_4 , захисників обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні № 62024170040000716, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 серпня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.364 КК України

в с т а н о в и в:

Сутність поданого до суду клопотання сторони захисту

По засобам електронної пошти 17 листопада 2024 року захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки складений акт не відповідає вимогам процесуального закону, посилаючись на те, що формулювання обвинувачення є нечітким, неконкретним та в більшості абстрактним, що перешкоджає стороні захисту чітко визначити стратегію захисту та підготуватись до захисту в суді. Окремо захисник, зазначав про те, що:

- відповідно до обвинувального акту, в провину ОСОБА_3 ставиться вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, а саме умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе та іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, кваліфікуючою ознакою якого є завдання тяжких наслідків охоронюваним законом громадським інтересам. Проте в обвинувальному акті не відображено, якої саме неправомірної вигоди (вказаного будь-якої), не зазначено для якої конкретно фізичної особи (вказано іншої), не вказано якої конкретно юридичної особи. Крім того, не вказано чи для фізичної особи, чи для юридичної (вказано «або») обвинуваченим отримувалася неправомірна вигода;

- також орган досудового розслідування визначає окремі епізоди укладення договорів між ДП «Липоводолинський агролісгосп» та ПП «Укргосптовари», ФОП ОСОБА_7 , ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор», ТОВ ВП «Укрдрев», ТОВ «Агропартнери-2009», ФОП ОСОБА_8 , 5 державним пожежно-рятувальним загоном ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області, ФОП ОСОБА_9 ,, Недригайлівським ДАП «Недригайлівський агролісгосп», ТОВ «Іст-Вуд-Трейд», ТОВ «Велвуд», ТОВ «Старком-С», ТОВ «Стакі», ТОВ «Стандарт-2002», ФОП ОСОБА_10 , які, на думку обвинувачення, були збитковими для ДП «Липоводолинський агролісгосп», директором якого є ОСОБА_3 . Прокурор складав розмір всіх збитків по різним договорам та визначав загальну суму збитків, що у сторони захисту формує незрозумілість, в якому саме злочині обвинувачують ОСОБА_3 , у такому що вчинений повторно, такому що є триваючим чи продовжуваним, та таке розмежування впливає не тільки на побудову лінії захисту, але і на обсязі доказів, які мають бути подані суду і досліджені, і на строк притягнення до відповідальності.

Також захисник посилався на наявність нижченаведених недоліків складеного прокурором обвинувального акту, зазначаючи про те, що в його тексті:

- наведена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Договори, які вказані в обвинувальному акті, укладались окремо, із різними контрагентами, в різний час, на різну ціну договору та асортимент деревини, який продавався, і відповідно кожний факт реалізації продукції має окремі, відмінні істотні умови, а тому їх слід уважати різними епізодами вчинених діянь;

- не викладена суб`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_3 діяння, що є неконкретним обвинуваченням, яке залишилось не встановленим прокурором, а саме не деталізовано мету злочину (одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи) та корисливий мотив. Натомість в обвинувальному акті вказано про те, що для ОСОБА_3 неправомірна вигода полягала в особистих інтересах, а саме у спонуканні кар`єризму, який не пов`язаний із діями третіх осіб, та не є і не може бути запропонований, одержаний чи наданий іншими особами без законних на те підстав. Також у змісті обвинувального акту не зазначено в інтересах яких юридичних та фізичних осіб діяв обвинувачений та з якою для себе особистою метою;

- не зазначені детальні суми збитків окремо за кожною господарською операцією/епізодом/діянням (за кожним договором, укладання якого інкриміновано ОСОБА_3 ), тобто не зазначено конкретне діяння разом із його наслідками, чим некоректно викладено зміст фактичних обставин (за рамки чого суд вийти не може, і сам детально охарактеризувати порушення закону в разі їх встановлення);

- відсутні конкретні відомості щодо наявності чи відсутності потерпілих у кримінальному провадженні, зазначено лише про те, що Сумська обласна рада письмово відмовилась від залучення до кримінального провадження у якості потерпілої особи. Крім того, ч.2 ст.364 КК України має матеріальний склад злочину, що передбачає наявність потерпілого. Складовою об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст.364 КК України, є завдання шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб;

- наявні відомості про те, що шкоду завдано державним, інтересам в особі Сумської обласної ради, проте не обґрунтовується чому шкода завдана саме державним інтересам Сумської обласної ради. В останньому абзаці сторінки першої обвинувального акту та у розділі «формулювання обвинувачення» зазначено протилежну інформацію, що шкоду завдано громадським інтересам, а не державним. Посилаючись на вищевикладене, просив суд повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №62024170040000716 від 19 серпня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.364 КК України, прокурору для усунення недоліків.

Позиція сторін по даній справі щодо заявленого клопотання

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримав заявлене ним клопотання у судовому засіданні у повному обсязі із вищенаведеними обгрунтуваннями.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 також підтримав заявлене захисником ОСОБА_5 клопотання у повному обсязі, зазначивши про те, що нечіткість та неконкретність пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення перешкоджає ефективно здійснювати захист обвинуваченого в суді.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання заявлене його захисником.

Прокурор ОСОБА_4 уважав клопотання захисника необґрунтованим, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, підстави для його повернення прокурору відсутні. Також обвинувальний акт містить усі зазначені у ст.291 КПК України реквізити, в ньому викладено ті фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності формують чітке розуміння елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, а тому просив суд відмовити у задоволенні клопотання захисника.

Установлені судом фактичні обставини провадження

У провадженні Липоводолинського районного суду Сумської області на стадії підготовчого провадження перебувають матеріали кримінального провадження №62024170040000716 від 19 серпня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Як вбачається із реєстру матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні вперше відомості про нього внесені до ЄРДР 19 серпня 2024 року у порядку виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження.

14 березня 2024 року підозрюваного ОСОБА_3 вперше повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

28 серпня 2024 року прокурором відділу Сумської обласної прокуратури ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

30 серпня 2024 року старший слідчий Четвертого СВ ТУ ДБР у м. Полтава ОСОБА_11 повідомив підозрюваному ОСОБА_3 та його захиснику ОСОБА_5 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у вищезазначеній справі.

31 жовтня 2024 року складено обвинувальний акт у даній справі та затверджено його прокурором, а також цього ж дня направлено обвинувальний акт до суду разом із додатками до нього.

Норми права, які підлягають застосуванню судом при вирішенні даного клопотання

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема, про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цьогоКодексу.

Згідно із ч.1,2,3 ст.291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим устатті 291 цього Кодексу.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Пункт 5 частини 2 статті 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт, серед іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Частиною 1 статті 337 КПК України встановлено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Висновки суду

Як вбачається зі змісту обвинувального акту в даному кримінальному провадженні при викладені фактичних обставин справи та формулюванні обвинувачення відносно ОСОБА_3 прокурором зазначені ті обставини вчинення кримінальному правопорушення (злочину), які він уважав встановленими на стадії досудового розслідування.

При цьому, посилання на неконкретність та нечіткість сформульованого ОСОБА_3 обвинувачення, включаючи невикладення прокурором опису всіх елементів складу злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, а також інші формальні недоліки поданого до суду обвинувального акту, не приймаються судом до уваги, оскільки з викладеного в обвинувальному акті формулювання обвинувачення можливо зрозуміти, в чому саме обвинувачується підзахисний. Також суд уважає, що при складанні обвинувального акту прокурор має повноваження викласти в його тексті ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які він вважає встановленими, та на підставі цього на свій розсуд здійснити кваліфікацію кримінального правопорушення із посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність, та, з урахуванням норм ст.291 КПК України, ці процесуальні дії прокурора не можуть бути підставою для висновку суду про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України.

Аналізуючи зміст ч.2 ст.291 КПК України, слід зазначити, що закон передбачає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації та формулювання обвинувачення, що є дотриманим слідчим та прокурором у даній справі при складанні обвинувального акту.

Із огляду на це, визнати обґрунтованими наведені захисником мотиви заявленого ним клопотання суд не вбачає підстав, оскільки встановлення відповідності зазначених в обвинувальному акті відомостей фактичних обставинам справи, не належить до повноважень суду під час підготовчого судового засідання та, в розумінні вимог ст.291 КПК України, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків.

У даному кримінальному провадженні викладене прокурором формулювання обвинувачення наперед не має значення для суду, оскільки вказані обставини в обвинувальному акті, мають бути доведені прокурором під час судового розгляду цієї справи, а прокурор має право змінювати обвинувачення під час судового розгляду, що передбачено положеннями ч.2 ст. 337 КПК України, які надають процесуальну можливість прокурору під час судового розгляду змінити обвинувачення, формулювати додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання раніше сформульованого державного обвинувачення.

На думку суду, обвинувальний акт у даній справі складено з дотриманням норм ст.109, 291 КПК України, а тому підстав для прийняття рішення, передбаченого п.3 ч.3 ст.314 КПК України, судом не встановлено. Повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції допускається лише у разі порушення прокурором вищевказаних норм процесуального закону, проте повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які б перешкоджали б суду призначити судовий розгляд даної справи, і саме, таких недоліків судом у тексті обвинувального акту з додатками до нього не виявлено (зокрема, в обвинувальному акті у формулюванні обвинувачення відсутні істотні суперечливі між собою положення щодо сутності й обсягу сформульованого обвинувачення, в його тексті наведено установлені під час досудового розслідування відповідні елементи складу злочину, визначеного ч.2 ст.364 КК України, цей документ складено слідчим та затверджено прокурором, про що в його тексті наявні їх підписи, до обвинувального акту додані визначені законом додатки, також в його тексті зазначені відомості, передбачені ч.2 ст.291 КПК України).

Доводи захисника ОСОБА_5 із приводу сформульованих стороною захисту юридично-формальних недоліків по опису складу злочину та змістовного викладу обвинувального акту не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки вони пов`язуються із суб`єктивним розумінням (сприйняттям) стороною захисту певних особливостей даної кримінальної справи, висловленням власних зауважень до сформульованої прокурором та слідчим фабули кримінального правопорушення, які не можуть оцінюватися судом та перевірятися доказами на стадії підготовчого судового засідання.

Із урахуванням наведеного вище, суд уважає заявлене захисником клопотання необґрунтованим, і відповідно в його задоволенні слід відмовити саме з цієї підстави.

Керуючись нормами ст.109, 291,314 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні № 62024170040000716 від 19 серпня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду виготовлено та оголошено 21 листопада 2024 року.

Суддя ОСОБА_1