Рішення № 123175523, 19.11.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2024 року Справа № 480/10455/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/10455/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за вислугу років згідно пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років згідно пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з часу настання права на таку пенсію, а саме - з 25.03.20023, перерахувати та виплатити зазначену пенсію.

Провадження у даній справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після звільнення з військової служби позивачу була призначена пенсія за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Інформацію про календарну, пільгову та загальну вислугу років викладено у наказі про звільнення ОСОБА_1 від 24.03.2023 № 91 виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після звільнення з ЗСУ, починаючи з 25.03.2023, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області позивачу було призначено пенсію на підставі п. б ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі відповідного подання ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як зазначає позивач, на момент звільнення (станом на 24.03.2023) його календарна вислуга років з урахуванням вислуги у пільговому обчисленні становить 31 рік 07 місяців 24 дні. Відповідно, на переконання позивача, він має право на пенсію згідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

16.06.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про переведення його на пенсію відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проте листом від 13.07.2023 № 5924-8947/С-02/8-1800/23 ГУ ПФУ в Сумській області позивачу було відмовлено, посилаючись на відсутність достатньої вислуги для призначення пенсії за п. а ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме: 25 календарних років вислуги станом на день звільнення.

Позивач вважає такі дії відповідача щодо відмови йому у переході на інший вид пенсії протиправними, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом за захистом порушеного права до суду.

Відповідач надіслав до суду матеріали пенсійної справи. Відзиву з обґрунтуванням своєї позиції у справі відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в період з 16.12.1996 по 05.06.1998 позивач - ОСОБА_1 проходив строкову службу у Збройних Силах України. Вислуга років становить - 1 рік 5 місяців 19 днів.

В період з 07.08.2000 р. по 06.11.2015 р., позивач проходив службу в Управлінні міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на посадах рядового та середнього начальницького складу, в період з 07.11.2015 по 29.08.2016 у Головному управлінні Національної поліції в Сумській області.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області від 25.08.2016 № 236 о/с, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, на підставі пункту 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Як свідчить з матеріалів справи , відповідно до довідки ГУНП в Сумській області від 28.07.2023 №12/с-141, станом на 29.08.2016 вислуга років у календарному обчисленні, без урахування служби у Збройних Силах України, становила 16 років 00 місяців 21 день. При цьому, у позивача є наявні періоди служби, які відповідно до постанов Кабінету Міністрів України зараховуються на пільгових умовах, а саме:

- У підрозділах патрульної служби міліції, з 22.12.2000 по 05.01.2005, відповідно до постанови КМУ від 20.07.2011 № 780 та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 05.12.2011 № 895 зараховуються у пільговому обчисленні один місяць служби за сорок днів;

- У підрозділах кримінальної міліції у справах неповнолітніх, з 05.01.2005 по 26.07.2011, відповідно до постанови КМУ від 19.09.2007 № 1144 та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 01.10.2007 № 366 зараховуються у пільговому обчисленні один місяць служби за півтора місяця;

- Періоди безпосереднього виконання завдань у забезпеченні державної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької та Луганської областей, а саме з 30.08.2014 по 01.10.2014, з 15.11 2014 по 15.12.2014, з 16.05.2015 по 17.06.2015, на підставі постанови КМУ від 04.06.2014 № 232 зараховуються у пільговому обчисленні один місяць служби за три місяці;

- У період з 30.09.2016 по 30.09.2019 та з 14.04.2020 по 24.03.2023 позивач проходив службу у Збройних Силах України за контрактом та брав участь у проведенні АТО та ООС. Календарна вислуга років склала 5 років 11 місяців 09 днів.

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.08 2023 № 2/4914 періоди проходження служби в АТО та ООС зараховуються у пільговому обчисленні, на підставі постанови КМУ від 12.08.1993 № 637 та наказу Міністра оборони України від 19.08.2008 № 407, як один місяць служби за три місяця та становить 1 (один) рік, 06 (шість) місяців, 08 (вісім) днів. Зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умова х - один місяць за три місяці.

Таким чином, вислуга років станом на 24.03.2023 становить:

Календарна - 23 роки 05 місяців 20 днів;

У пільговому обчисленні - 8 років 02 місяців 04 дні;

Календарна з урахуванням вислуги у пільговому обчисленні - 31 рік 07 місяців 24 дні.

Інформацію про календарну, пільгову та загальну вислугу років викладено, зокрема, у наказі про звільнення ОСОБА_1 від 24.03.2023 № 91 виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 . Копію цього Наказу було додано до матеріалів пенсійної справи.

Після звільнення з ЗСУ, починаючи з 25.03.2023, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області позивачу було призначено пенсію на підставі п. б ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі відповідного подання ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З посиланням на те, що на момент звільнення (станом на 24.03.2023) календарна вислуга років Позивача, з урахуванням вислуги у пільговому обчисленні становить 31 рік 07 місяців 24 дні, позивач вважаючи , що має право на пенсію відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», 16.06.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про переведення на пенсію відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом від 13.07.2023 № 5924-8947/С-02/8-1800/23 ТУ ПФУ в Сумській області позивачу було відмовлено у переведенні позивача на пенсію відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», посилаючись на відсутність достатньої вислуги для призначення пенсії за п. а ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме - 25 календарних років вислуги станом на день звільнення.

Позивач вважає такі дії відповідача щодо відмови йому у переході на інший вид пенсії протиправними та звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон №2262-ХІІ).

За змістом частин 1, 2 статті 1 Закону №2262-ХІІ, особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські.

Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-»д», «ж», «з» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Відповідно до статті 17 Закону №2262-ХІІ, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (надалі - Порядок №393), який передбачає зарахування до вислуги років окремих періодів служби у пільговому обчисленні.

Статтею 17 Закону №2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 171Закону №2262-XII встановлено порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом.

У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Отже, Законом №2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Порядком №393 встановлено, крім іншого, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років.

Вказаний Порядок є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання задля вирішення питань, що виникають у процесі призначення пенсій за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Спір у цій справі стосується з`ясування обставин наявності у позивача права на отримання пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ. При цьому ключовим питанням є обчислення вислуги років для набуття позивачем права на отримання пенсії за вислугу років - а саме: чи така вислуга років має бути визначена у календарному обчисленні, чи у пільговому, як це передбачено Порядком №393.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 (справа №805/3923/18-а) відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатися іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок про те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.

Крім того, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18 з приводу календарної вислуги зазначив, що статтею 1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Таким чином, Закон №2262-ХІІ як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років, передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині четвертій статті 17 цього Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії лише повних років вислуги.

Таким чином, передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

У свою чергу, передбачені статтею 171 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку №393 стосуються пільгового (кратного) зарахування вислуги років.

При цьому слід зазначити, що таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

За наслідками розгляду справи №480/4241/18 Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зробив такі правові висновки:

1) в цілях Закону №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів);

2) для призначення пенсій за вислугу років за Законом №2262-ХІІ календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.

При цьому з метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду відступив від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.

Як свідчать матеріали цієї справи, вислуга років позивача у календарному обчисленні станом на 24.03.2023р. становить : календарна - 23 роки 05 місяців 20 днів, пільгова - 08 років 02 місяці 04 дня. Загальна - 31 рік 07 місяців 24 день , що підтверджується Наказом про звільнення позивача від 24.03.2023 № 91 виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, позивач набув право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про те, що відмовляючи позивачу у переведенні на пенсію за вислугу років за умовами, що визначені пунктом «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XIІ, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Законом №2262-ХІІ.

Відповідно до пункту 4 Порядку №3-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідностійого законним представником за місцем його проживання.

З матеріалів справи вбачається, що із заявою про переведення на пенсію за вислугу років, призначену за пунктомастатті 12 Закону №2262, позивач звернувся до відповідача 16.06.2023, яка була розглянута відповідачем 13.07.2023р.

Відповідно до статті 45 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхуваннявід 09.07.2003 №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Зважаючи на те, що позивач із заявою про переведення з пенсії по інвалідності, призначеної за пунктомбстатті 21 Закону №2262, на пенсію за вислугу років, призначену за пунктомастатті 12 Закону №2262, звернувся до пенсійного органу 16.06.2023, то нарахування та виплата такої пенсії повинна проводитись з дня звернення із відповідною заявою, тобто з 16.06.2023.

Оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший 16 червня 2023 року, то саме з цієї дати й слід зобов`язати відповідача перевести позивача на пенсію за вислугу років згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ.

Враховуючи викладене вище, обираючи належний та достатній спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у переведенні позивачки з пенсії за вислугу років відповідно до пункту «б» на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років згідно пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 16.06.2023р., здійснивши відповідний перерахунок та виплату зазначеної пенсії саме з 16.06.2023р., а не з 25.03.2023р., як просив позивач.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за вислугу років згідно пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років згідно пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 16.06.2023р., перерахувати та виплатити зазначену пенсію.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець