Ухвала суду № 123168102, 18.11.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 листопада 2024 р. № 400/5158/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року у справі №400/5158/24 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року відповідно до наданої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.08.2021 року №9/1/13 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 10.08.2021 року №9/1/13, з урахуванням виплачених сум.

Вказане рішення суду набрало законної сили з 30.07.2024 року.

14.08.2024 року на виконання резолютивної частини рішення від 28.06.2024 року Миколаївським окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчі листи в адміністративній справі № 400/5158/24.

15.10.2024 року канцелярією суду було зареєстровано заяву ОСОБА_1 про подання відповідачем звіту, в якій позивач просив встановити відповідачу строк подання звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року у справі №400/5158/24. В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що ГУ ПФУ в Миколаївській області зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії позивача та виплатити різницю коштів між реально отриманими і такими, які повинні були нараховані і виплачені згідно законодавства України в період з 01.04.2019 року по теперішній час, але відповідач зробив перерахунок частково і на свій розсуд.

Ухвалою суду від 17.10.2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення відповідачу строку подання звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду задоволено, встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області строк для подання звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року у справі №400/5158/24 протягом тридцяти днів, що обчислюється з дати набрання цієї ухвали суду законної сили.

14.11.2024 року на адресу суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про виконання судового рішення у справі №400/5158/24, яким просить прийняти звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року. Зазначено, що на виконання рішення суду, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до покладених судом зобов`язань. Після перерахунку пенсії, її розмір склав 12719,73 грн., виплату якої Головним управлінням забезпечено з серпня 2024 року. Загальна сума доплати пенсії, що виникла на виконання рішення суду склала 223878,20 грн.

Визначаючись щодо наявності підстав для прийняття звіту відповідача про виконання рішення у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно частин 2, 3 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах встановлено статтею 382 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частин 2, 3, 4 статті 382 Кодексу за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

При цьому, під час розгляду звіту про виконання рішення суду, суд зобов`язаний надавати правову оцінку кожному доводу суб`єкта владних повноважень стосовно підстав невиконання судового рішення, та у разі відсутності доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій суб`єкта владних повноважень, які б свідчили, що відповідач дійсно бажає реалізувати свій обов`язок стосовно виконання судового рішення в найкоротші строки, застосовувати відповідний штраф.

За висновками Верховного Суду, викладеними зокрема у постанові від 01.02.2022 року у справі №420/177/20, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, зокрема, у публічно-правових спорах, адміністративні суди повинні зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, щоб це не призводило до порушення основоположних засад адміністративного судочинства та щоб такі засоби не були надмірними за визначених умов та не призводили до порушення прав, гарантованих Конституцією та законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Це означає, що негативні наслідки недобровільного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими, а санкції, накладені судом у зв`язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними; при цьому мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника, спрямованих на таке виконання, міру його вини тощо.

Зобов`язальна частина рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року у справі №400/5158/24 містить вимоги, зокрема, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 10.08.2021 року №9/1/13, з урахуванням виплачених сум.

Як вбачається зі змісту звіту про виконання судового рішення, Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 10.08.2021 року №9/1/13.

Після перерахунку пенсії, її розмір склав 12719,73 грн., виплату якої Головним управлінням забезпечено з серпня 2024 року. Вказане підтверджується копією перерахунку пенсії та розрахунками на доплату пенсії.

Загальна сума доплати пенсії, що виникла на виконання рішення суду склала 223878,20 грн. Головним управлінням внесено відомості щодо заборгованості за Рішенням від 28.06.2024 року, до «Реєстру судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. Тобто сума заборгованості за вказаним судовим рішенням буде виплачена у порядку черговості.

Суд зауважує, що виплата нарахованої (перерахованої) пенсії за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частиною 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Відповідно до підпункту 4 підрозділу 1 «Розроблення та затвердження бюджету Пенсійного фонду» розділу II «Бюджет Пенсійного фонду та його формування» Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 року № 21-2 доходи Пенсійного фонду мають цільове призначення і спрямовуються виключно на фінансування пенсійних виплат та інших виплат, які пов`язані із функціонуванням системи пенсійного забезпечення.

Згідно ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України (ч. 2 ст. 72 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV).

Відповідно до ст. 73 Закону України № 1058 кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом України № 1058.

Судом встановлено, що згідно Бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 року №1156, видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду становлять 500 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 116 Бюджетним кодексом України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, зокрема, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України.

Також, згідно абз. 4 ч. 1 ст. 119 Бюджетного кодексу України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).\

Виплата заборгованості на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року у справі №400/5158/24 буде здійснена за наявності відповідного фінансування в межах затверджених бюджетних призначень.

Таким чином, відповідач поза розумним сумнівом, в межах своєї компетенції вжив конкретні заходи з метою виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду.

Фактична невиплата нарахованих сум зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття.

Аналогічну позицію Верховний Суд України висловив, зокрема, в ухвалі від 19 травня 2015 року № 21-1044а15 та в постанові від 22 листопада 2016 року у справі № 804/5081/13-а та підтримав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18.

Дослідивши поданий звіт суд вважає його таким, що підлягає затвердженню.

Керуючись статтями 205, 223, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти та затвердити звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 14.11.2024 року про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року у справі №400/5158/24.

2. Копію ухвали надіслати (видати) сторонам у справі.

3. Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя А.В. Величко