Рішення № 123160018, 14.11.2024, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3713/23

Провадження № 2-а/545/13/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.11.2024 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Путрі О.Г.

при секретарі Литвинову В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 , в якому прохає визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26.09.2023 сержантом поліції інспектором взводу 1 роти 4 Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Захаровим І.М.було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАД №058658 від 26.09.2023, якою на позивача було накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП. Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки докази в підтвердження факту вчинення ним адміністративного правопорушення відсутні ( т.1, а.с.1-4).

Ухвалою суду від 30.10.2023 відкрито провадження по справі, призначено судове засідання з розгляду справи.

Від представника Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Дужик В.О., до суду надійшов відзив на позов, в якому остання проти задоволення позову заперечувала, вказала, що позивачем було допущено порушення вимог безпеки дорожнього руху, а саме 26.09.2023 о 14 год. 08 хв., на а/д «Полтава-Сапожино», 1 км, керував транспортним засобом ЗІЛ 131А, номерний знак НОМЕР_1 у якого режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідав вимогам, а саме: не працював правий сигнал гальмування і на задній вісі якого була відсутня гайка кріплення диску, а також керував транспортним засобом, у якого шини мали місцеві пошкодження на задній вісі у формі порізів, чим порушив вимоги п. 31.4.3.(а), п. 31.4.5(б), п. 31.4.5.(є) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України №1306 від 10.10.2001 року. За результатами перевірки поліцейським патрульної поліції було складено Акт відповідності технічного стану транспортного засобу та його обладнання від 26.09.2023, копію вказаного документу позивач отримав на місці розгляду справи. Вищезазначене підтверджується матеріалами відеофіксації з боді камери 473461 та відео з реєстратора ( т.1, а.с.28-31).

Ухвалою суду від 03.06.2024 замінено первісних відповідачів у справі Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 на належного, а саме на Департамент патрульної поліції.

14.11.2024 року від представника позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що докази , надані відповідачем в підтвердження факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення не можна вважати належними та допустимими, а тому відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності (т.1, а.с.83-86).

Представник позивача надала суду заяву, в якій розгляд справи прохає проводити без її участі, позов підтримує та прохає задовольнити.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в задоволенні позовних вимог прохала відмовити.

У відповідностідо ч.4ст.229КАС України, у зв`язкуіз неявкоюу судовезасідання всіхучасників справи,фіксування судовогозасідання задопомогою звукозаписувальноготехнічного засобуне здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієютазаконами України.

Згідно з ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією тазаконами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п.5 ч.1ст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

У відповідності дост.222 КУпАПдо компетенції органів Національної поліції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, щодо порушеньправил дорожнього руху.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що у випадку вчинення особами адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складається та уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП.

Відповідно до положеньст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 „ Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

Згідно зіст.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративнеправопорушення,поясненнямиособи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами,показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Відповідно до ч. 1статті 268 КУпАПособа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача,якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно дост. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом .

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.1ст. 9 КУпАП,адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зіст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законівУкраїни, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 35 ЗУ « Про національну поліцію» визначений вичерпний перелік підстав зупинки поліцейським транспортних засобів, а саме: частина перша встановлює, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Судом встановлено, що 26.09.2023 сержантом поліції інспектором взводу 1 роти 4 Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Захаровим І.М. було винесено постанову серії БАД №058658 від 26.09.2023, якою на позивача було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що позивач 26.09.2023 о 14 год. 08 хв., на а/д «Полтава-Сапожино», 1 км, керував транспортним засобом ЗІЛ 131А, номерний знак НОМЕР_1 , у якого режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідав вимогам конструкції, а сам не працював правий сигнал гальмування, у транспортному засобі шини мали місцеві пошкодження на задній вісі: порізи, надриви, а також на задній вісі транспортного засобу була відсутня гайка кріплення диску, чим порушив вимоги п. 31.4.3.(а), п. 31.4.5(б), п. 31.4.5(є) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюютьПравила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).

За приписами п. 1.9.Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За змістом п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно ізп.31.4.3(а)ПДР Українизабороняється експлуатаціятранспортних засобівзгідно іззаконодавством занаявності такихтехнічних несправностейі невідповідностітаким вимогам, зокрема у разі, коли кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

Кількість, розташування, колір, тип і режим роботи світлових приладів визначаються державними і міжнародними стандартами та "Конвенцією про дорожній рух», якими визначено, що на кожному транспортному засобі повинні бути такі світлосигнальні прилади: фари дальнього і ближнього світла, покажчики поворотів, габаритні ліхтарі, сигнали гальмування, ліхтар заднього ходу, ліхтар освітлення номерного знака, світловідбивачі.

Пунктом 6.1. ДСТУ 3649:2010 затверджено вимоги до зовнішніх світлових приладів.

Так, згідно з пп. 6.1.7.2 ДСТУ 3649:2010 сигнали гальмування мають вмикатись під час приведення у дію відповідних органів керування гальмівних систем та функціонувати у сталому режимі весь період гальмування.

Відповідно до пп. 7.1.1 ДСТУ 3649:2010 відповідність вимогам, зокрема, пп. 6.1.7.2 перевіряють візуально.

Крім того, відповідно до п. 31.4.5(б), забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини; згідно п. 31.4.5(є) ПДР України якщо відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска та ободів коліс.

Частиною 1 статті 121 КУпАП встановлено, що за керування водієм транспортним засобом, що має несправності, зокрема зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, з дослідженого судом відеозапису подій, наданого відповідачем, достеменно вбачається , що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗІЛ 131А, номерний знак НОМЕР_1 , у якого не працював правий сигнал гальмування (т.1, а.с. 35, відеозапис від 26.09.2023, 14:08:46). Також встановлено, що на транспортному засобі відсутня гайка кріплення заднього диску, що позивач визнав та пояснив цю обставину відсутністю різьби ( дослівно вказав : « різьба злизана») та повідомив, що без гайки колесо краще тримається (т.1, а.с. 35, відеозапис від 26.09.2023, 14:16:28 14:16:52, 14:16:53).

Інформація про технічні засоби, якими зафіксовано правопорушення, міститься в оскаржуваній постанові, що свідчить про допустимість таких доказів

Наявність зазначених технічних несправностей транспортного засобу, яким керував позивач, також підтверджується актом технічного стану транспортного засобу від 26.09.2023( т.1, а.с.33).

Суд вважає за необхідне акцентувати увагу, що керування позивачем транспортним засобом ЗІЛ 131А, причеп якого був повністю загружений деревиною, у якого не працюває сигнал гальмування і на колесі транспортного засобу відсутня гайка кріплення заднього диску, наражає на небезпеку не тільки водія, а й усіх учасників дорожнього руху.

Отже, доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, є необґрунтованими, спростовуються доказами, дослідженими судом, а тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Крім того, відповідно до постанови серії БАД №058658 від 26.09.2023 вбачається, що позивач 26.09.2023 о 14 год. 08 хв., на а/д «Полтава-Сапожино», 1 км, керував транспортним засобом ЗІЛ 131А, номерний знак НОМЕР_1 у якого шини мали місцеві пошкодження на задній вісі у формі порізів, надривів.

Так, згідно п. 31.4.5(б) ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини;

Проте, з наданих відповідачем доказів , а саме відеозаписів події та стоп-кадру, неможливо встановити, що шини на задній вісі транспортного засобу мали саме такі місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), які б оголювали корд, а також мало б місце розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини. Крім того, з відеозапису вбачається, що про наявність саме таких місцевих пошкоджень шин на задній вісі, які б мали наслідки, визначені п. 31.4.5(б) ПДР України, інспектор поліції не повідомляв ні під час фіксування правопорушення, ні під час розгляду адміністративного матеріалу, а також про вказані наслідки пошкодження шин, передбачені 31.4.5(б) ПДР України, не зазначено і в самій постанові про притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

Таким чином, факт порушення позивачем п. 31.4.5(б) ПДР України не знайшов свого підтвердження , а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За визначенням ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Натомість відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правомірність оскаржуваної позивачем постанови, за виключенням факту порушення позивачем п. 31.4.5(б) ПДР України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом в цілому відповідає нормам закону, за виключенням факту порушення позивачем п. 31.4.5(б) ПДР України , міра покаранням визначена вірно, інспектор патрульної поліції при винесенні постанови діяв на підставі закону та в межах наданих йому повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2,6,14,77,246,250, 286 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії БАД №058658 від 26.09.2023, винесену сержантом поліції інспектором взводу 1 роти 4 Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Захаровим Ігорем Миколайовичем, в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальностіза ч. 1 ст. 121 КУпАП за порушення п. 31.4.5(б) ПДР України .

У задоволення позову в іншій частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. Г. Путря