Ухвала суду № 123159515, 19.11.2024, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/985/24

Провадження № 2/529/441/24

УХВАЛА

про визнання позовної заяви неподаною та її повернення

19 листопада 2024 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Петренко Л.Є., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

встановив :

Представниця позивача ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" ОСОБА_2 звернулась до Диканського районного суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами.

04.11.2024 ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме: сплати судового збору, і роз`яснено, що їх необхідно усунути протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали. Крім того, було роз`яснено наслідки неусунення таких.

Копію ухвали від 04.11.2024 про залишення позовної заяви без руху, було надіслано позивачу ТОВ «ФК«ЄАПБ» до електронного кабінету Електронного суду та доставлено одержувачу 05.11.2024 о 22:30:23. Тобто строк усунення недоліків позивачу визначено до 15.11.2024 включно.

11.11.2024 представником позивача, було сформовано та направлено через Електронний кабінет системи «Електронний суд» заяву щодо виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Так, на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем надіслано заяву про виконання вимог ухвали суду, у якій позивач виклав заперечення на вимоги ухвали суду, зазначив, що позивачем подано саме 1 позовну вимогу майнового характеру, у якій об`єднано позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами, які пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, а саме всі правочини укладені одним відповідачем, право вимоги заборгованості до відповідача за кредитними договорами та договором позики перейшли до позивача, всі позовні вимоги подані одним позивачем до одного й того ж самого відповідача, всі позовні вимоги мають однорідний характер (стягнення заборгованості за кредитними договорами та договором позики) та регулюються одними і тими ж нормам чинного законодавства України.

Проте суд не погоджується з позицією представника позивача.

В ухвалі суду від 04.11.2024 суддя звертала увагу, що позов містить дві самостійні позовні вимоги з різними предметами спору.

Також, суддею наголошувалося на положеннях пунктів 10, 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до яких подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

У позовній заяві ТОВ «ФК «ЄАПБ» ставило питання про стягнення з відповідача заборгованості за двома окремими кредитними договорами, а саме - кредитний договір № 19556-10/2023 від 14.10.2023, укладений між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 заборгованість за яким становить 32 265 грн., кредитний договір № 76945138 від 20.11.2023 укладений між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , заборгованість за яким 10 000 грн. Тобто, предметом спору є окремі цивільно-правові угоди (кредитні договори), укладені незалежно один від одного.

У правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №916/2733/18, від 20.07.2020 у справі №910/7186/19, від 16.10.2020 у справі №910/7186/19, від 04.03.2021 у справі №903/515/20, зазначено, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення в сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).

Отже, вимоги про стягнення заборгованості в конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.

Станом на 19.11.2024 ухвала про залишення без руху не виконана, недоліки вказані у ній не усунуто, зокрема не сплачено судовий збір та не подано відповідну квитанцію, або платіжне доручення про його сплату.

Оскільки, ухвала суду від 04.11.2024 про залишення без руху в частині виконання вимог ст.ст.175, 177 ЦПК Українине виконана, матеріали позовної заяви підлягають поверненню.

Відповідно до ч.5ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до положень ч.7ст. 185 ЦПК Україниповернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню. Обмеженням права на доступ до суду в даному випадку є додержання процесуальної форми і змісту пред`явленої до суду позовної заяви, тобто додержання умов її прийнятності, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Повернення заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, не порушує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ заявника до суду і не нівелює його суті. Зазначене повернення заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали.

З огляду на викладене, оскільки ТОВ «ФК «ЄАПБ» не сплатило судовий збір за однією із двох заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто не усунуто недолік у встановлений законом строк, а відтак позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Керуючисьст. 185 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що він не позбавлений права повторного звернення до суду з цим позовом, після усунення обставин, що стали підставою для повернення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.Є. Петренко