Рішення № 123158709, 20.11.2024, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1227/24 Провадження № 2/358/665/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області у складі:

головуючогосудді Лебединець Г.С.,

при секретарі Ведмеденко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач -ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Z75.00604.004165680 від 02.08.2018 р. в сумі 112361,20 грн, судових витрат в розмірі 3028,00 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.08.2018 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z75.00604.004165680, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 49999 грн. Відповідно до даного кредитного договору банк повністю та в строки виконав зобов`язання перед відповідачем.

19.12.2023 р. між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023.

22.12.2023 р. між ТОВ «Оптіма факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт капітал» був укладений Договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт капітал» прийняв права вимоги за Кредитним договором № №Z75.00604.004165680 від 02.08.2018, укладеним із відповідачем.

У зв`язку з невиконанням відповідачем Гарнагою зобов`язань за вказаним кредитним договором станом на 19.12.2023 виникла заборгованість у розмірі 112361,20 грн, з яких: 40859,16 грн. заборгованість за основним боргом, 12980,08 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 58521,96 грн. заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту.

Зазначене стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 18.10.2024 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду заяву, в якій просив справу слухати за його відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, надала заяву про слухання справи за її відсутності; позовні вимоги визнає частко лише в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками. В частині вимог про стягнення заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту просить відмовити у зв`язку з необґрунтованістю та зменшити суму витрат на правничу допомогу до 2000 грн, оскільки вимоги в частині стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн вважає завищеними.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідив матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 02.08.2018 року ОСОБА_1 підписала Договір кредиту та страхування

№Z75.00604.004165680. Сума кредиту: 49 999,00 грн., тип кредиту на поточні потреби; строк 60 міс, розмір процентної ставки 9.99%, тип % річних змінювана. (а.с. 5-8).

Також 02.08.2019 року відповідачем був підписаний Паспорт споживчого кредиту (а.с.9-10).

Відповідно до п.5.1 кредитного договору, позичальник заявляє та гарантує, що уся інформація, відомості та документи, які повідомлені та надані ним банку з метою одержання кредиту, є достовірними і відповідають дійсності; банк перед укладенням кредитного договору повідомив йому у належній формі в повному обсязі інформацію, передбачену законодавством України, зазначена інформація йому відома та зрозуміла, він ознайомився з тарифами банку і згоден з ними.

Відповідно до даного кредитного договору, банк повністю та в строки виконав зобов`язання по даному договору перед відповідачем.

У зв`язку з зазначеними порушеннями станом на 19.12.2023 по вказаному кредитному договору виникла заборгованість у розмірі 112361,20 грн, з яких: 40859,16 грн. заборгованість за основним боргом, 12980,08 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 58521,96 грн. заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту. (а.с.23).

19.12.2023 р. між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023. (а.с. 26-32)

22.12.2023 р. між ТОВ «Оптіма факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт капітал» був укладений Договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт капітал» прийняв права вимоги за Кредитним договором № Z06.00606.005436064 від 04.07.2019 р. (28-32)

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. А відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вище викладене ТОВ «ФК «Профіт капітал» набуло право вимоги за кредитним договором №Z75.00604.004165680 від 02.08.2018 р., укладеним з відповідачем.

До теперішнього часу відповідач не виконує свої обов`язки щодо погашення боргу.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання повинно виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору та вимогами ЦК України.

Згідно статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ними грошових зобов`язань.

До відношень які виникають з кредитного договору застосовуються положення параграфа І глави 71 ЦК України (ст.1046-1053), якщо інше не встановлене цим параграфом та не випливає з положень кредитного договору.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів, належних йому.

З урахуванням наведеного, вимоги представника позивача про стягнення з відповідача 40859,16 грн. заборгованості за основним боргом та 12980,08 грн заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками підлягають задоволенню, оскільки грунтуються на законі.

Щодо вимог представника позивача про стягнення заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту в сумі 58521,96 грн, суд зазначає наступне.

Згідно п.1.10 кредитного договору, плата за обслуговування кредиту банком включає в себе: надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, шляхом направленням смс-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку, тощо. Позичальник оплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

Разом з тим, згідно з абзацами 2, 3 частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 6-1746цс16.

Також, Верховний Суд у постанові від 6 листопада 2023 року по справі №204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, в п.31.29 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року справа №496/3134/19 зазначено, що з урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату занадання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Позивачем до суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 вимагала у Банку надання обумовлених банком супутніх послуг та користувалася ними частіше одного разу на місяць, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту в сумі 58521,96 грн не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, на підтвердження яких позивачем були надані: договір про надання професійної правової допомоги від 28.09.2021 р., додаткова угода №11 до Договору про надання правової допомоги, Акт №1 прийому -передачі наданої правової допомоги, суд зазначає наступне.

За змістом статті 134 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом із тим, суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічні позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 01.09.2022 по справі № 640/16093/21.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога адвоката полягала у вивченні матеріалів справи та судової практики, складанні позовної заяви та подання до суду. Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивач отримав адвокатські послуги, суд вважає за необхідне стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з цим, з огляду на те, що правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються незначною кількістю нормативно-правових актів, стосовно них існує судова практика, складнощів щодо процесу доказування чи витребування доказів не виникало, суд вважає, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним, а тому, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, слід зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За наведених обставин за рахунок відповідача на користь позивача мають бути стягнуті витрати на правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 07.06.2024.

Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1450,90 грн., що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.3, 12, 81, 141, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», ЄДРПОУ 39992082, заборгованість за кредитним договором № Z75.00604.004165680 від 02.08.2018 станом на 19.12.2023 в розмірі53839,24 (п`ятдесят три тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень 24 коп), яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 40859,16 грн (сорок тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень 16 коп); заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 12980,08 грн (дванадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят гривень 08 коп).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», ЄДРПОУ 39992082, понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1450,90 грн (одна тисяча чотириста п`ятдесят гривень 90 коп).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», ЄДРПОУ 39992082, суму витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець