Рішення № 123156531, 19.11.2024, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024 Справа № 917/1302/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О.І., розглянувши справу № 917/1302/24

за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Польська, 2А, м. Полтава

до відповідача фізичної особи - підприємця Козловської Анастасії Вікторівни, АДРЕСА_1

про стягнення 221 980,58 грн,

Без виклику учасників справи

Суть спору: ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго звернулось до суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Козловської Анастасії Вікторівни про стягнення 221 980,58 грн., з яких 189 280,95 грн - заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за загальний період з 01 листопада 2022 року по 31 січня 2024 року, 23 285,47 грн - пеня, 5 218,04 грн - втрати від інфляції, 4 196,12 грн - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за індивідуальним договором №5026 про надання послуг з постачання теплової енергії та індивідуальним договором №3026 про надання послуг з постачання гарячої води від 01.11.2022 року.

Ухвалою суду від 12.08.2024 року було залишено позовну заяву без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 3 дні з дня вручення даної ухвали та зазначено спосіб усунення недоліків.

14.08.2024 року до суду через систему «Електронний суд» від позивача на виконання ухвали від 12.08.2024 року надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 10936).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.08.2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі , справу визнано малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копія ухвали від 19.08.2024 року, яка направлялася на адресу місцезнаходження відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 62 - 64) ( АДРЕСА_1 ) повернулася до суду без вручення з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 19.08.2024 року є 26.08.2024 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

Отже, кінцевий строк для подачі відзиву є 10.09.2024 року.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Основним напрямком діяльності Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго є забезпечення тепловою енергією для потреб опалення та приготування гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об`єктів на території м. Полтави та районів Полтавської області.

ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго є суб`єктом природної монополії (суміжного ринку) та діє на підставі виданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг ліцензій на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування і постачання теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - фізична особа - підприємець Козловська Анастасія Вікторівна є власником нерухомого майна - нежитлового приміщення та вбудованого кафетерію, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проспект Свободи, 55 (колишня назва вул. 60 річчя Жовтня) загальною площею 471 кв. м. Зазначений факт підтверджується копією договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та вбудованого кафетерію від 31.08.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г. (а. с. 41), витягом про державну реєстрацію прав №31355211 від 19.09.2011 року та витягом з Державного реєстру правочинів №10325814 від 31.08.2011 року (а. с. 42).

Позивач вказує, що 01.12.2021 року ним на офіційному веб-сайті підприємства http://te.pl.ua/spozhivacham/naselennyu/dogovr-pro-nadannya-poslug/ було проінформовано споживачів про можливість обрання моделей договірних відносин та опубліковано публічний договір приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та публічний договір приєднання про надання послуг з постачання гарячої води.

ПОКВПТГ «Полтаватеплоенрего» підготувало відповідачу індивідуальний договір а надання послуг з постачання теплової енергії №5026 від 01.11.2022 року та індивідуальний договір №3026 про надання послуг з постачання гарячої води, які були отримані 07.03.2023 року Самборським В. А. на підставі довіреності від 28.10.2015 року (зареєстрованої в реєстрі під №2651, а. с. 37 - 39).

Крім того, судом враховано, що відповідач по даній справі звертався до Господарського суду Полтавської області з позовом про зобов`язання ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго здійснити перерахунок Фізичній особі - підприємцю Козловській Анастасії Вікторівні за послуги з постачання теплової енергії за адресою : просп. Свободи, 55, м. Кременчук, Полтавська обл. за період з 01.11.2022 року по 01.04.2023 року з урахуванням визначеного теплового навантаження у кількості 0,104 Гкал на місяць.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 року у справі № 917/953/24, залишеним без змін постановою Східного апеляційного Господарського суду від 04.06.2024 у задоволенні позовних вимог Фізичній особі - підприємцю Козловській Анастасії Вікторівні до ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго про зобов`язання ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго здійснити перерахунок Фізичній особі - підприємцю Козловській Анастасії Вікторівні за послуги з постачання теплової енергії за адресою : просп. Свободи, 55, м. Кременчук, Полтавська обл. за період з 01.11.2022 року по 01.04.2023 року з урахуванням визначеного теплового навантаження у кількості 0,104 Гкал на місяць відмовлено.

У зазначеному рішенні судом встановлено:

«За листопад-грудень 2022 року та січень 2023 року по умовно-змінній частині плати позивачу проведено нарахування за послугу з постачання теплової енергії відповідно до показань комерційного вузла обліку встановленого на житловому будинку за адресою: вул. Свободи, 55 та загальнобудинкові витрати відповідно до загальної площі приміщення 471,00 м2.

В лютому представником ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» було оглянуто нежитлове приміщення за адресою вул. Свободи, 55, про що складено Акт технічної перевірки № 569 від 24.02.2023.

За результатами перевірки встановлено, що приміщення споживача вбудовано-прибудоване, опалювальні прилади відключені, кульові крани в приміщенні опломбовані. Площа вбудованого приміщення складає 237,40 м2, площа прибудованого приміщення становить 233,60 м2. Відповідно було внесено зміни до розрахункової бази даних та проведено коригування нарахувань: знято нарахування за послугу з постачання теплової енергії відповідно до показань комерційного вузла обліку з листопада 2022 року по січень 2023 року.

Нарахування за загальнобудинкові витрати відповідно до площі 471,00 м2, залишилися без змін.

В березні 2023 року позивачем надано технічну документацію (копію Робочого проекту реконструкції системи опалення від 2013 року) та фахівцем технічного відділу повторно обстежено відключення системи опалення від теплових мереж будинку та встановлено:

1) система опалення вбудованої частини нежитлового приміщення, площа якого становить 237,40 м2, відключена та опломбована в приміщенні споживача, що суперечить Закону України «Про житлово-комунальні послуги», рішення міжвідомчої комісії про надання дозволу на відключення від централізованої системи опалення відсутнє.

2) в прибудованій частині з підвалом (площа становить 233,60 м2) система опалення відсутня.»

Також, в матеріалах справи наявні заяви відповідача про укладення договору на користування тепловою енергією та договору на гаряче водопостачання (а. с. 28).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не повністю відключений та отримує послуги, зокрема, у зв`язку з транзитом теплового навантаження через наявні у приміщеннях стояки опалення.

Позивач вказує, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» забезпечує вказаний житловий будинок послугами з постачання теплової енергії та гарячої води, а тому його співвласники зобов`язані сплачувати за їх обсяг.

Як стверджує позивач, у період з 01 листопада 2022 року по 31 січня 2024 року він належним чином виконував зобов`язання щодо надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, своєчасно надсилав відповідачу рахунки на оплату отриманих послуг (а. с. 46 55).

За даними позивача, відповідач за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води не розрахувався, з огляду на що заявив до стягнення з фізичної особи - підприємця Козловської Анастасії Вікторівни 189 280,95грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім зобов`язань з оплати комунальних послуг за період з листопада 2022 року по січень 2024 року.

Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства Полтаватеплоенерго засновано на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області. Засновником підприємства є Полтавська обласна рада. Власник підприємства територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області.

Основним напрямком діяльності ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" відповідно до Статуту є забезпечення тепловою енергією на опалення та підігрів води житлового фонду, комунально побутових та інших об`єктів; проведення ремонтів обладнання теплового господарства.

ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі ліцензій: 1) виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії); 2) транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами; 3) постачання теплової енергії, які були переоформлені на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 739 від 06.06.2017.

Відповідно до ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 308 від 22.03.2017, Обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності:

- з виробництва теплової енергії суб`єктів господарювання у разі, якщо суб`єкт господарювання провадить (має намір провадити) діяльність з виробництва теплової енергії (крім виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії) на виробничих об`єктах, що розташовані на території відповідної області України (території міста Київ);

- з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами суб`єктів господарювання у разі, якщо теплові мережі суб`єктів господарювання розташовані на території відповідної області України (території міста Київ);

- з постачання теплової енергії суб`єктів господарювання у разі, якщо суб`єкт господарювання здійснює (планує здійснювати) постачання теплової енергії на території відповідної області України (території міст Київ).

Підприємство внесено до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістаральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії ( в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги") може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Також частиною 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Аналогічні положення щодо укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води містяться у Правилах надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1182 від 11.12.2019 р.

Відповідачем не надано доказів прийняття ним у вказаний строк рішення про вибір моделі договірних відносин та укладення відповідних договорів з виконавцем комунальної послуги.

З огляду на викладене, індивідуальний договір №5026 про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір №3026 про надання послуги з постачання гарячої води між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенрего» та відповідачем вважаються укладеними.

Дана обставина також встановлена судом у рішенні Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 року у справі № 917/953/24, залишеним без змін постановою Східного апеляційного Господарського суду від 04.06.2024.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 5 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:

- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;

- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;

- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Згідно з абз. 6 п. 14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.

Відключення приміщення, яке належить відповідачу, від мереж централізованого опалення не звільняє власника від оплати послуги в частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Пунктом 30 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії встановлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному вебсайті підприємства http://te.pl.ua/tarifi/ tarifi/-dlya-potreb-nshih-spozhivachv/.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Згідно з п. 31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу визначається на веб-сайті підприємства http://te.pl.ua/tarifi/ tarifi/-dlya-potreb-nshih-spozhivachv/.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до п. 5 індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Пунктом 30 індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води встановлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (Офіційний вісник України, 2020, № 14, ст. 550), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку;

- плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному вебсайті підприємства http://te.pl.ua/tarifi/ tarifi/-dlya-potreb-nshih-spozhivachv/.

Вартістю послуг з постачання гарячої води та послуги з постачання теплової енергії є встановлені відповідно до законодавства тарифи.

Розмір зазначених тарифів визначається на вебсайті підприємства http://te.pl.ua/tarifi/ tarifi/-dlya-potreb-nshih-spozhivachv/.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу з постачання гарячої води та/або на послугу з постачання теплової енергії виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з ати ведення її/його в дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті (п. 31 договору).

Згідно ч. 1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У відповідності до ч.1 ст. 191 ГК України державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про ціни і ціноутворення державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, в тому числі шляхом установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання фіксованих цін.

Згідно норм ч.1 ст.15 Закону України Про теплопостачання державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться зокрема у формі регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат.

За приписами статті 13 Закону України Про теплопостачання до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.

Відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.

За приписами ч.1 ст.9 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності ліцензіат зобов`язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності.

Згідно до пп. 9 п. 3.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 308 від 22.03.2017 (зі змінами), передбачено, що при провадженні господарської діяльності з постачання теплової енергії ліцензіат повинен дотримуватися такої організаційної вимоги, як здійснення постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень. Таким уповноваженим органом, що для ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго встановлює тарифи на постачання теплової енергії є Полтавська обласна рада.

Формування зазначених тарифів здійснювалось ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго на підставі Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги № 869 від 01.06.2011 (далі - Порядок № 869).

Частиною 1 статті 10 Закону України Про природні монополії №1682 передбачено, що суб`єкти природних монополій зобов`язані, зокрема, дотримуватися умов та правил здійснення підприємницької діяльності, визначених у ліцензіях на здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій; забезпечувати на недискримінаційних умовах реалізацію вироблених ними товарів споживачам.

З огляду на вищевикладені вимоги чинного законодавства України, ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго зобов`язано здійснювати постачання теплової енергії споживачам за тарифами, що встановлені Полтавською обласною радою, на недискримінаційних умовах, тобто застосовувати встановлений двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії для всіх споживачів підприємства, в т.ч. споживачів міста Кременчука.

За спірний період у розрахунках за відпущену теплову енергію діяли тарифи, встановлені наступними рішеннями Полтавської обласної ради:

-№477 від 30.09.2022 року Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства Полтаватеплоенерго;

-№669 від 28.07.2023 року Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго;

-№687 від 26.09.2023 року Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго.

Інформація про тарифи є загальнодоступною та перебуває у вільному доступі на сайті Полтавської обласної ради https://oblrada-pl.gov.ua та на сайті ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго http://te.pl/ua/.

Згідно з приписами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 33 договору про надання послуги з постачання теплової енергії виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Згідно з п. 33 договору про надання послуги з постачання гарячої води виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги та обсягів теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Згідно з п. 34 договорів споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

На виконання зазначених положень договорів про надання послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води позивач направив на адресу відповідача рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії та гарячої води за період з листопада 2022 року по січень 2024 року на загальну суму 189 280,95грн (а. с. 46 - 55).

При цьому, відповідно ст. 8 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання рахунок на оплату комунальної послуги повинен містити, зокрема, таку інформацію:

1) найменування та платіжні реквізити виконавця комунальної послуги;

2) адресна інформація, найменування або прізвище, ім`я та по батькові споживача, або абонентський номер споживача, визначений договором про надання комунальної послуги, який дає згоду ідентифікувати споживача виконавцю або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг;

3) період, за який здійснюється нарахування;

4) загальна сума до сплати;

5) поле для внесення споживачем показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії (якщо згідно із законом або договором такі показання знімає споживач);

6) обсяг спожитої теплової енергії та води за поточний період, визначений згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону, а також показання відповідних вузлів обліку (у разі відсутності вузлів обліку теплової енергії - приладів - розподілювачів теплової енергії), на основі яких цей обсяг визначено, застосоване розрахункове або середнє споживання;

7) діючі ціни та тарифи на комунальні послуги;

8) стан розрахунків споживачем за спожиту комунальну послугу, у тому числі заборгованість з оплати послуги (у разі її наявності), періоди, в яких виникла така заборгованість, відомості про обчислення її розміру, пільги/субсидії (у разі їх надання/призначення);

9) середній обсяг споживання та середній розмір плати за комунальну послугу іншими споживачами відповідної категорії (у тому числі в розрізі класів будівель), яким комунальну послугу надає цей виконавець, визначені за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

10) рекомендації щодо можливих заходів з підвищення енергоефективності будівель, інформація про державні цільові та інші програми підвищення енергоефективності, контактна інформація та порядок одержання додаткової інформації.

Рахунки на оплату теплової енергії та гарячої води за період з листопада 2022 року по січень 2024 року містять найменування та платіжні реквізити виконавця комунальної послуги, адресну інформацію та найменування споживача, загальну суму до сплати, обсяг спожитої теплової енергії та тариф на комунальну послугу.

Крім того, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за поставлений товар, надані послуги чи виконані роботи, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити вартість наданих послуг.

Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2020 р. у справі № 915/641/19.

Як стверджує позивач, відповідачем не сплачено заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води. Заборгованість відповідача за період з листопада 2022 по січень 2024 складає 189 280,95 грн. Дана обставина відповідачем не спростована, контррозрахунку ціни позову суду не надано.

Суд звертає увагу на те, що умовами укладених між сторонами договорів не передбачено обов`язковості оформлення актів прийняття передачі послуг, обов`язок споживача щодо розрахунків пов`язаний із настанням відповідної календарної дати щомісячно (не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу), а не з отриманням актів прийняття передачі актів чи рахунків на оплату.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку обсягу теплової енергії та гарячої води, поставленої відповідачу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенрего», та встановлено, що він є обґрунтованим.

Доказів на підтвердження виконання зобов`язань щодо здійснення оплати у вказаному розмірі відповідачем не надано.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги про стягнення 189 280,95 грн основної заборгованості.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 45 індивідуального договору №5026 про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуального договору №3026 про надання послуг з постачання гарячої води визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Позивачем наведено розрахунок пені за несвоєчасне здійснення платежів за індивідуальним договором №5026 про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальним договором №3026 про надання послуг з постачання гарячої води в розмірі 23 285,47грн (в т.ч. за несвоєчасне здійснення платежів за березень 2023 року за період з 01.05.2023 р. по 31.10.2023 р., за несвоєчасне здійснення платежів за квітень 2023 року за період з 31.05.2023 р. по 30.11.2023 р., за несвоєчасне здійснення платежів за травень 2023 року за період з 01.07.2023 р. по 31.12.2023 р., за несвоєчасне здійснення платежів за червень 2023 року за період з 31.07.2023 р. по 30.01.2024 р., за несвоєчасне здійснення платежів за липень 2023 року за період з 31.08..2023 р. по 29.02.2024 р.,за несвоєчасне здійснення платежів за серпень 2023 року за період з 01.10.2023 р. по 20.03.2024 р.,за несвоєчасне здійснення платежів за вересень 2023 року за період з 31.10.2023 р. по 20.03.2024 р.,за несвоєчасне здійснення платежів за жовтень 2023 року за період з 01.12.2023 р. по 20.03.2024 р.,за несвоєчасне здійснення платежів за листопад 2023 року за період з 31.12.2023 р. по 20.03.2024 р.,за несвоєчасне здійснення платежів за грудень 2023 року за період з 31.01.2024 р. по 20.03.2024 р.,за несвоєчасне здійснення платежів за січень 2024 року за період з 01.03.2024 р. по 20.03.2024 р.) (розрахунок в матеріалах справи, а. с. 11).

Водночас, як зазначено вище, у пункті 34 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії Сторони узгодили, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, останнім днем строку здійснення оплати за послуги з постачання теплової енергії за червень 2023 року є 31.07.2023 р., за липень 31.08.2023 року, за серпень 2023 року 02.10.2023 року (30.09.2023 року вихідний день, субота), за вересень 2023 року 31.10.2023 року, за листопад 2023 року 01.01.2024 року (31.12.2023 року вихідний день, неділя), за грудень 2023 року 31.01.2024 року.

Крім того, відповідно до підпункту 4 пункту 3 Розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України 17 березня 2020 року № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до ч. 5 п. 1 ст. 1 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідач є споживачем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, нарахування штрафних санкцій на суму боргу, який виник у період карантину, порушує норми матеріального права. Під час карантину такі санкції не нараховуються у силу імперативної вказівки Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)".

Аналогічні правові висновки викладені в постановах судів апеляційної інстанції, зокрема, в постанові від 14.02.2024 року по справі №917/1480/23, від 10.11.2023 року по справі №904/1953/23, від 01.02.2022 року по справі №910/7168/21, у постанові від 05.05.2022 року по справі №904/8839/21 та ін.

Враховуючи вищезазначене, суд встановив, що є неправомірними нарахування пені за прострочення платежу за отриману теплову енергію та гарячу воду:

- у березні 2023 року (період нарахування пені 01.05.2023 року 31.07.2023 року),

- у квітні 2023 року (період нарахування пені 31.05.2023 року 31.07.2023 року),

- у травні 2023 року (період нарахування пені 01.07.2023 року 31.07.2023 року), оскільки кредиторські вимоги про сплату боргу ще не настали та дані нарахування здійснені на період дії карантину (COVID-19).

Здійснивши перерахунок позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, суд встановив, що правомірною є пеня, загальний розмір якої становить 3 534,83 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені (19 750,64 грн) суд відмовляє.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем приведено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 5 218,04 грн за період з січня 2023 по лютий 2024 року та 3% річних в розмірі 4 196,12 грн за період з 01.03.2023 р. по 20.03.2024 р. (в т.ч. за несвоєчасне здійснення платежів за січень 2023 року за період з 01.03.2023 р. по 20.03.2024 р., за несвоєчасне здійснення платежів за березень 2023 року за період з 01.05.2023 р. по 20.03.2024 р., за несвоєчасне здійснення платежів за квітень 2023 року за період з 31.05.2023 р. по 20.03.2024 р., за несвоєчасне здійснення платежів за травень 2023 року за період з 01.07.2023 р. по 20.03.2024 р., за несвоєчасне здійснення платежів за червень 2023 року за період з 31.07..2023 р. по 20.03.2024 р., за несвоєчасне здійснення платежів за липень 2023 року за період з 31.08.2023 р. по 20.03.2024 р., за несвоєчасне здійснення платежів за серпень 2023 року за період з 01.10.2023 р. по 20.03.2024 р., за несвоєчасне здійснення платежів за вересень 2023 року за період з 31.10.2023 р. по 20.03.2024 р., за несвоєчасне здійснення платежів за жовтень 2023 року за період з 01.12.2023 р. по 20.03.2024 р., за несвоєчасне здійснення платежів за листопад 2023 року за період з 31.12.2023 р. по 20.03.2024 р., за несвоєчасне здійснення платежів за грудень 2023 року за період з 31.01.2024 р. по 20.03.2024 р., за несвоєчасне здійснення платежів за січень 2024 року за період з 01.03.2024 р. по 20.03.2024 р.,) (розрахунок в матеріалах справи, а. с. 9, 10, 12).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Водночас, суд здійснив перерахунок розміру відсотків річних за індивідуальним договором №5026 про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальним договором №3026 про надання послуг з постачання гарячої води в розмірі за період з 01.03.2023 р. по 20.03.2024 р. та дійшов висновку, що позивач допустив аналогічну помилку, як і при нарахуванні пені, а саме: невірно вказав початок прострочення заборгованості за зобов`язаннями за червень 2023 року, за липень 2023 року, за серпень 2023 року, за вересень 2023 року, за листопад 2023 року та за грудень 2023 року .

Здійснивши перерахунок позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних, суд встановив, що правомірними річні відсотки, загальний розмір яких становить 4 184,10 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені (12,02грн) суд відмовляє (розрахунок в матеріалах справи).

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Козловської Анастасії Вікторівни 189 280,95 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та гарячої води, 3 534,83 грн пені, 5 218,04 грн втрат від інфляції, 4 184,10 грн 3 % річних. Вимоги про стягнення 19 750,64 грн пені та 12,02 грн 3% річних не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 426,62 грн.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Козловської Анастасії Вікторівни ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго (36008, м. Полтава, вул. Польська, 2а, код ЄДРПОУ 03338030) 189 280,95 грн основної заборгованості, 3 534,83 грн пені, 5 218,04 грн втрат від інфляції, 4 184,10 грн 3 % річних та 2 426,62 грн судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення складено та підписано 19.11.2024 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.257 ГПК України).

Суддя О. М. Тимощенко