Рішення № 123149314, 19.11.2024, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 290/1272/24

Провадження 2-а/681/22/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року. м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Горгулько Н.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду в м. Полонному справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії ББА № 313808 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, винесену 17.08.2024 інспектором поліції ОСОБА_2 , якою притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510 грн.

В обґрунтування позову вказував, що він 17.08.2024 між 17 год. та 17 год. 30 хв. у смт. Миропіль, по вул. Перемоги Житомирського району Житомирської області, керуючи транспортним засобом «ВАЗ-21063», номерний знак НОМЕР_1 , рухався у сторону залізничного переїзду та був зупинений працівниками поліції, які рухались позаду його автомобіля та які почали пред`являти до позивача претензію, що, нібито, він керував транспортним засобом без використання ременя безпеки, хоча ремінь безпеки використовувався як ним так і його пасажиром, що не могли бачити працівники поліції, які рухались позаду автомобіля позивача. Одночасно позивачу було пред`явлено претензію щодо не ввімкнення аварійної сигналізації після зупинки автомобіля працівниками поліції. Вважає постанову незаконною, протиправною, винесену з грубим порушенням законних прав та інтересів позивача. Зазначає, що факт інкримінованого правопорушення будь-якими доказами не стверджується, а позиція працівника поліції є припущенням та упередженим ставленням з метою покращення своїх показників у роботі. Посилаючись у цій постанові на відео з технічного пристрою, інспектор не вказує вид технічного пристрою, як того вимагає чинне законодавство. У мотивувальній частині постанови відсутні посилання на докази, якими обґрунтовується рішення посадової особи про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, в тому числі відсутні показання свідків про обставини вчинення правопорушення, показання технічних приладів та технічних засобів. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 28.08.2024 адміністративну справу передано до Полонського районного суду Хмельницької області за підсудністю.

Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 23.09.2024 у справі відкрито провадження та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції у Житомирській області 01.10.2024 подав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що Головне управління Національної поліції у Житомирській області заперечує проти скасування постанови серії ББА № 313808 від 17.08.2024. Вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими. Звертають увагу, що водій при керуванні автомобілем зобов`язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог Правил дорожнього руху України. Причина зупинки ОСОБА_1 передбачена п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ББА № 313808 від 17.08.2024 винесена у зв`язку з порушення позивачем ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України і цей факт підтверджується матеріалами справи, а саме: винесеною у встановленому законодавством порядку постановою та відеодоказами, що долучаються до відзиву. Доказів неправомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду надано не було. Зауважує, що безкарність правопорушника заохочує на вчинення нових проступків і подає негативний приклад іншим нестійким особам. Також у відзиві представник відповідача звертає увагу суду на те, що позивач ОСОБА_1 жодним чином не був обмежений у своїх правах та обов`язках, про що поставив власний підпис у оскаржуваній постанові. Будь - яких клопотань у ході розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заявляв. Посилається на правову позицію Верховного Суду України та вказує, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. До відзиву долучений відеодиск. Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

08.10.2024 до суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Чорноуса А.А. надійшла відповідь на відзив, у якому останній вказує, що при перегляді наданого відео не зафіксовано інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення щодо керування транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки. Вказує, що працівники поліції не могли бачити, що ОСОБА_1 ніби керує транспортним засобом з непристебнутим ременем безпеки, вказане припущення поліцейського спростовується даними відеозапису. Тим більше, даним відео підтверджуються грубе порушення працівником поліції норм законодавства щодо зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає про таке.

Встановлено, що 17.08.2024 капітан поліції ОСОБА_2 виніс постанову серії ББА № 313808 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. Відповідно до даних постанови, ОСОБА_1 17.08.2024 о 17 год. 05 хв. у смт. Миропіль по вул. Перемоги, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ-21063», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, не був пристебнутий ременем безпеки та під час зупинки не виконав вимоги п.9.9 ПДР не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію та в автомобілі було встановлене газобалонне обладнання без відповідної реєстрації в сервісному центрі МВС України, чим порушив вимоги п.п. 31.3 (а) ПДР України. Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. ч. 1, 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП, з врахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП (а.с. 5).

Окрім того, з цієї постанови вбачається, що її копія була вручена ОСОБА_1 17.08.2024, про що останній розписався. Здійснювалась фіксація на відеокамеру ЛМ1208 поліцейського ОСОБА_3 .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд виходить з такого.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ст. 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Тобто, положення Закону №580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, а уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

У відповідності до п.п. 2.3. (в) Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Згідно з п.п. 9.9. (б) Правил дорожнього руху України, аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Європейський Суд з прав людини у п. 36 рішення в справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 № 37801/97, зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Таким чином, аналіз вищезазначених норм права чітко окреслює вимогу для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини - наявність відповідних доказів самого порушення, відповідно до ст. 72 КАС та ст. 251 КУпАП, на підставі яких суд достеменно та поза розумним сумнівом може дійти висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення мав місце.

Урішенні посправі «О`Галлоранта Франціспроти СполученогоКоролівства» від29.06.2007року,Європейський судз правлюдини постановив,що будь-якаособа,яка володієчи керуєавтомобілем,підпадає піддію спеціальнихправил,оскільки володіннята використанняавтомобілів єтаким,що потенційноможе завдатисерйозної шкоди.Ті,хто реалізувалисвоє правоволодіти автомобілямита їздитина них,тим самимпогодились нестипевну відповідальністьта виконуватидодаткові обов`язкиу правовомуполі.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зауважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів адміністративного суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.

Разом з тим, з наданого відповідачем диску (об`єм 1,30 ГБ, містить 8 файлів) з відеозаписом, чітко вбачається, що транспортний засіб марки «ВАЗ-21063» рухався по дорозі. Після зупинки цього автомобіля, з поясненням причини такої, було встановлено, що ні ОСОБА_1 , ані його пасажир, який знаходився на передньому сидінні автомобіля, не були пристебнуті ременями безпеки, чим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 122 КУпАП. Крім того, після зупинки транспортного засобу на вимогу патрульних поліції, водій ОСОБА_1 не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. У подальшому, з відео вбачається, що інспектором поліції було виявлено, що у багажнику автомобіля встановлено газобалонне обладнання, яке не зареєстроване у встановленому законом порядку. Отже, суд критично оцінює зазначене у позовній заяві, що позивачем використовувався ремінь безпеки, оскільки з відео чітко вбачається, що у момент, коли інспектор поліції підійшов до автомобіля ОСОБА_1 , то позивач та його пасажир, безпосередньо після зупинки транспортного засобу, знаходились за кермом автомобіля та, відповідно, на передньому пасажирському сидінні, без пристебнутого ременя безпеки. Жодних активних дій, спрямованих на те, щоб відстебнути ремінь безпеки після зупинки автомобіля, відеозаписом не зафіксовано. Також з відео встановлено, що при зупинці автомобіля марки «ВАЗ-21063», аварійна світлова сигналізація у цьому транспортному засобі ввімкнена не була. У подальшому, як вбачається з відео, ОСОБА_1 пояснив, що з правопорушеннями згідний (відео 17 год. 21 хв.), жодних заперечень не висловлював та клопотань не заявляв. Надалі з даних відео встановлено, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння, у зв`язку з виявленими ознаками такого, але останній від проходження такого огляду на місці зупинки автомобіля та у медичному закладі відмовився та намагався втекти з автомобіля патрульних поліції, де відбувався розгляд адміністративних матеріалів. Також з відеозапису вбачається, що о 17 год. 20 хв. ОСОБА_1 було роз`яснено його права.

Отже, доказів, які спростовували б факт вчинення позивачем інкримінованих йому правопорушеннь суду не подано.

Таким чином, суд відхиляє доводи позивача щодо не доведення інкримінованих йому цих правопорушень, оскільки представник відповідача підтвердив належними та допустимими доказами у справі правомірність винесеного рішення, а ті обставини, на які посилається позивач, як на підставу скасування постанови в частині притягнення до відповідальності за ч. ч. 1, 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП, наведені ним з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Також в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що поліцейський при складанні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності діяв не у спосіб, передбачений КУпАП.

Згідно п. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, враховуючи вищевикладені приписи процесуального законодавства, беручи до уваги встановлені під час розгляду справи обставини, суспільну небезпечність вчинених правопорушень, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. ч. 1, 5 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КУпАП є обґрунтованим, прийнятими з повним та всебічним з`ясуванням усіх обставин справи, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення ґрунтується на вимогах закону, підстав для її скасування суд не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, ст. 9, ч. ч. 1, 5 ст. 121, ч. 1 ст.122, ст. 139, ст. 247, ст. 251, ст. 278-280, ст. 293 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 19-20, 72-77, 139, 229, 286 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції

На рішення суду може бути подана учасниками справи апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач Головне управління Національної поліції в Житомирській області, код ЄДРПОУ 40108625, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Старий бульвар, 5/37, поштовий індекс 10008.

Суддя Н.А. Горгулько