Рішення № 123148730, 18.11.2024, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/1906/24

2/579/469/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2024 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді - Придатка В.М.,

за участі секретаря - Клишкової Ю.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Кролевець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області про визнання права власності на частину нерухомого майна за набувальною давністю,-

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що в АДРЕСА_1 знаходиться нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями, власником 1/2 частини якого є позивач на підставі договору дарування частини житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Кролевецького районного нотаріального округу Снідою Т.В. 28.09.2004 та зареєстрованого за №2115. Відповідно до даних КП «Бюро технічної інвентаризації» Кролевецької міської ради, право власності на іншу 1/2 частину вказаного нерухомого майна зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданим Кролевецьким міським відділом житлово-комунального господарства 02.02.1949 за №153.

Як ОСОБА_3 , котра подарувала позивачеві 1/2 частину домоволодіння, так і позивач, після отримання будинку в дар у 2004 році і до цього часу, користується цілим будинком, оскільки він в натурі не ділився. Протягом майже 20 років після придбання будинку до позивача співвласник ОСОБА_2 чи його спадкоємці не звертались, місцезнаходження їх невідоме.

Враховуючи викладене вище, зокрема те, що позивач особисто добросовісно заволодів чужим майном і з 2004 року, тобто понад 10 років, продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном, позивач просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на 1/2 житлового будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 70,5 кв. м, житловою площею 24,4 кв. м з господарськими будівлями (сарай літ. В, погріб літ.пг).

Позивач в судове засідання не прибув, про часі місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, згідно поданої заяви просив справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримав і просив задовольнити (а.с.64).

Відповідач Кролевецька міська рада Конотопського району Сумської області в судове засідання свого представника не направила. Справу просить розглядати за відсутності представника міськради (а.с.61-62). Згідно з поданим відзивом наголосив на необхідності встановлення добросовісності заволодіння та очевидності володіння позивачем спірним майном.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе відповідно до ст.ст. 211, 223, 247 ЦПК України розглядати справу за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в АДРЕСА_1 , розташовано домоволодіння, яке складається з дерев`яного житлового будинку літ.«А-1» загальною площею 70,5 кв.м, жилою площею 24,4 кв.м, сараю дерев`яного літ.«В», погребу цегляного літ.«пг» (а.с.14-18). За змістом будинкової книги на вказане домоволодіння видно, що його попередніми адресами були послідовно: станом на 1954 рік « АДРЕСА_2 », станом на 1965 рік « АДРЕСА_3 », станом на 1969 рік « АДРЕСА_2 » (а.с.20-30).

Вартість вказаного домоволодіння складає 286742 грн, згідно звіту про оцінку майна від 26.07.2024 року (а.с.36-50).

Згідно зі Свідоцтвом про право на спадщину від 28.04.1949 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 успадкували 1/2 частину домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 як дочка та дружина останнього відповідно (а.с.73-75).

Згідно з рішенням народного суду 1 дільниці Кролевецького району Сумської області від 29.05.1951 року, право власності на половину зазначеного домоволодіння виділене в натурі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.19), з яких стягнуто на користь спадкоємців іншої половини будинку, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 за надлишкові 2,8 кв.м жилої площі 220 крб.

Право власності на вказану 1/2 частину домоволодіння перейшло до ОСОБА_3 згідно Свідоцтва про право на спадщину ВВС №850855 від 27.05.2004, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №4005741 від 30.06.2004 (а.с.13). За змістом вказаного свідоцтва ОСОБА_3 успадкувала дану половину домоволодіння після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , якій вказана половина будинку належала на підставі договору дарування від ОСОБА_5 , посвідченого 16.09.1959 року під р.№2945, та дублікату свідоцтва про право на спадщину, виданого 27.08.1951 року під реєстровим №3169/16 (а.с.81).

У подальшому власну половину домоволодіння ОСОБА_3 подарувала позивачеві ОСОБА_1 , що підтверджується копіями договору дарування частини житлового будинку ВВМ №698704 від 28.09.2004, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6283096 від 21.01.2005 (а.с.8-9).

Право власності на іншу половину домоволодіння, згідно з довідкою №229 від 02.05.2024 року, виданою КП «БТІ» Кролевецької міської ради, зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого Кролевецьким міським відділом житлово-комунального господарства 02.02.1949 року №153 (а.с.7). Відповідна половина земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , відноситься до земель Кролевецької міської ради, не наданих у користування (а.с.12).

Фактично, як встановлено судом, згідно із приміткою до дубліката Свідоцтва про право на спадщину від 28.04.1949 року, вказана половина домоволодіння була виділена як доля зниклих безвісти на фронті ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як спадкоємців померлого ОСОБА_2 (а.с.73), але у зв`язку із їх зникненням її оформлення призупинено.

У рішенні суду народного суду 1 дільниці Кролевецького району Сумської області від 29.05.1951 року, спадкоємцями на право власності на другу половину зазначеного домоволодіння вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вдови полеглих спадкоємців ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (а.с.19).

Згідно зі сповіщенням комунального відділу Кролевецької міської Ради депутатів трудящих №9 від 06 січня 1956 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомляли, що ними не зареєстрована половина домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 і така вважається безхазяйною (а.с.79), у зв`язку з чим пропонувалося 12.01.1956 року прибути з заявою про реєстрацію домоволодіння.

Жодних відомостей про завершення реєстрації на вказану половину домоволодіння у матеріалах інвентаризаційної справи на домоволодіння по АДРЕСА_1 , немає. Таким чином, виділена за рішенням суду 1/2 частина домоволодіння, спадкового після смерті ОСОБА_2 , оформлена в установленому порядку не була.

Що стосується земельної ділянки за вказаною адресою, то згідно з Договором дарування земельної ділянки ВВМ №698705 від 28.09.2004 року, ОСОБА_3 подарувала позивачеві 587 кв.м із загальної площі 1174 кв.м, в тому числі 260,5 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку та 326,5 кв.м для ведення особистого селянського господарства (а.с.10). На вказану ділянку, кадастровий номер 5322610100:01:005:0161, площею 0,0521 га, позивачем одержано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії СМ №048270 (а.с.11).

Водночас позивачем надано копії податкових повідомлень-рішень за 2023 та 2024 роки, з яких видно, що позивач ОСОБА_1 сплачував земельний податок за земельні ділянки площею 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, та 0,0098 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.31-34), а загальною площею 0,1098 га. Таким чином, позивач сплачував та сплачує земельний податок за всю земельну ділянку за вказаною адресою, в тому числі за 1/2 частину земельної ділянки, яка йому не належить.

Таким чином, житловим будинком АДРЕСА_1 позивач ОСОБА_1 користується з 2004року,доглядає зажитловим будинком, обробляє присадибну земельну ділянку, яка перебуває у його власності, робить поточні ремонти, сплачує земельний податок, тобто відкрито, безперервно володіє житловим будинком та господарськими будівлями.

Відповідно до статті 328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 344ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідно враховувати, зокрема, наступне: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна. Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).

Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.

Володіння без правової підстави - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку законну підставу володіння чужим майном.

Аналізуючи поняття добросовісності володіння, як підстави для набуття права власності за набувальною давністю за статтею 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного законодавства і цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення добросовісність поведінки заявника на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Таким чином, набувальна давність поширюється на випадки фактичного, без правової підстави володіння чужим майном.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Статтею 328 ЦК України передбачається, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Враховуючи досліджені у справі докази того, що позивач ОСОБА_1 з 2004 року добросовісно заволодів домоволодінням за адресою будинок АДРЕСА_1 , яке складається з дерев`яного житлового будинку літ.«А-1» загальною площею 70,5 кв.м, жилою площею 24,4 кв.м, сараю дерев`яного літ.«В», погребу цегляного літ.«пг», і продовжує відкрито, безперервно володіти вказаним нерухомим майном протягом більш ніж десяти років, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для визнання за ним права власності на вказане нерухоме майно за набувальною давністю.

Відповідно до ст.ст. 15, 16, 328, 344 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 211, 223, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 352, 354,355 ЦПК України,-

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області, місцезнаходження: 41300,Сумська область,Конотопський район,м.Кролевець,площа Миру,буд.1,код ЄДРПОУ 34135352, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю на домоволодіння за адресою будинок АДРЕСА_1 , яке складається з дерев`яного житлового будинку літ.«А-1» загальною площею 70,5 кв.м, жилою площею 24,4 кв.м, сараю дерев`яного літ.«В», погребу цегляного літ.«пг».

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Суддя В. М. Придатко