Рішення № 12314785, 11.11.2010, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 2-1769/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі

головуючого судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ПрАТ „АСК” Інго України” про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП , з позовом ПрАТ „АСК” Інго України” до ОСОБА_2 про відшкодування грошових коштів в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданою ДТП, посилаючись на те, що 25 грудня 2008 року по Військовому провулку сталося ДТП за участю водія ОСОБА_2, яка керувала автомобілем Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1 та автомобіля позивача Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_2. Позивач просив стягнути з відповідача 134232,00 (сто тридцять чотири тисячі двісті тридцять дві) грн. майнової шкоди, завданої автомобілю внаслідок ДТП, 7000 (сім тисяч) грн. витрат на лікування, 79500 (сімдесят девять тисяч пятсот) грн. неотриманих доходів (упущеної вигоди) та 100000 грн. моральної шкоди. Крім того, позивач просив покласти судові витрати на відповідача.

До спільного провадження у справі було прийнято позов ПрАТ „АСК” Інго України” до ОСОБА_2 про відшкодування грошових коштів в порядку регресу.

Суд у звязку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивачів ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, розглянувши й дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ЗАТ АСК „ІНГО Україна” про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП підлягає частковому задоволенню, а п озов ПрАТ „АСК” Інго України” у особі філії ПрАТ „АСК „Інго Україна” у м. Одесі до ОСОБА_2 про стягнення підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні 25 грудня 2010 року по Військовому провулку сталося ДТП за участю водія ОСОБА_2, яка керувала автомобілем Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1 та автомобіля позивача Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_2. До матеріалів справи була приєднана копія протоколу про адміністративне правопорушення серії АД №0350663 від 25 грудня 2008 року, з якого випливає, що 25 грудня 2008 року о 16 годині 30 хвилин, громадянка ОСОБА_2 яка керувала автомобілем Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1, виїжджаючи на проїзну частину з житлової зони не надала дорогу автомобілю марки Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_2, який рухався по Військовому провулку у місті Одесі під керуванням громадянки ОСОБА_1, внаслідок чого скоїла з ним зіткнення, від чого автомобіль марки Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_2 втратив керування й скоїв наїзд на перешкоду (дерево). Внаслідок зіткнення автотранспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 15.03.2010 р. по адміністративній справі № 3736/10 від 25.12.2008 року (суддя Плавич І.В.) провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки ОСОБА_2, яка передбачена ст 124 КУпАП, розпочате на підставі Протоколу про адміністративне правопорушення серії АД №0350663 від 25 грудня 2008 року, складеного інспектором ДПС ОСОБА_3 було закрито у звязку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст 38 КУпАП.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 05.05.2010 р. було змінено постанову судді Малиновського суду м. Одеси Плавуча І.В. від 15.03.2010 р. про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ст 124 КУпАП, визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, ДТП є наслідком винних дій відповідача по справі.

Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, при цьому сума матеріальної шкоди завданої в наслідок аварійного пошкодження автомобіля склала 213 732, 90 (двісті тринадцять тисяч сімсот тридцять дві ) грн. 39 (тридцять девять) коп., що підтверджується звітом, складеним спеціалістом-автотоварознавцем ФОП „ОСОБА_4.” №01-009 від 03.02.2009 р.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частина 2 цієї статті визначає, що під збитками розуміється, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Позивач є власником транспортного засобу, що підтверджуються свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, копія якого приєднана до матеріалів справи. У відповідності зі ст. 1166 ЦК України шкода заподіяна майну фізичної особи неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла. При цьому, згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, обовязок щодо відшкодування матеріальної шкоди повинен бути покладений на відповідача. При цьому оскільки позивачка отримала часткове відшкодування від страхової компанії ПрАТ „АСК” Інго України”, то сума завданих збитків є різницею між отриманим відшкодуванням за системою „КАСКО” та фактичним розміру завданих збитків, що дорівнює 134 232 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині компенсації завданої моральної шкоди частково суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно зі ст. 1167 ЦК України м оральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Оскільки винність відповідача знайшла своє підтвердження в ході провадження по справі, за відсутності його заперечень, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню. При цьому суд враховує конкретні обставини справи, а також вимоги ст. 23 ЦК України, зокрема, те, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Суд враховує, що моральна шкода була завдана противоправним пошкодженням майна, проте розмір його компенсації визначається судом в розмірі 5000 грн.

Одночасно суд вважає за необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог про відшкодування 7000 (сім тисяч) грн. витрат на лікування, 79500 (сімдесят девять тисяч пятсот) грн. неотриманих доходів (упущеної вигоди) виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Стороною позивач не надано належних та допустимих доказів витрат на лікування в заявленому розмірі, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Аналогічним чином, суд визнає недоведеним розмір втраченої вигоди, оскільки не доведено співпадіння обсягу прибутку саме з діяльністю позивачки та пошкодженням її автомобіля, який повинен знаходиться в причинному звязку, та його співвідношення з загальною мировою фінансовою кризою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди. Відповідно до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Таким чином встановлені судом обставини та зібрані по справі докази дозволяють задовольнити позов ОСОБА_5 частково.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат згідно зі ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Задовольняючи позов ПрАТ „АСК” Інго України” до ОСОБА_1 суд виходить з наступного.

13 вересня 2008 року між АСК „Інго Україна” та ОСОБА_1, було укладено договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, водія і пасажирів від нещасних випадків №670569582. відповідно до зазначеного договору було застраховано автомобіль НОМЕР_3. Договір було укладено строком на один рік, страхова сума 137000 (сто тридцять сім тисяч) гривень, франшиза 500 (пятсот) гривень, страхові ризики в тому числі ДТП.

03 жовтня 2008 року між АСК „Інго Україна” та ОСОБА_2 було укладено договір обовязкового страхування, поліс №ВС/0728516, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом було визначено автомобіль Hyundai Accentр/н ВН 8751СВ. Договір було укладено на один рік, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну третьої особи 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) гривень, франшиза 510 (пятсот десять) гривень.

АСК „Інго Україна” визнала подію, що мала місце 25 грудня 2008 року у м. Одеса по Військовому провулку, із застрахованим автомобілем НОМЕР_3 і здійснила виплату страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_1 у розмірі 80184,50 (вісімдесят тисяч сто вісімдемят чотири) гривні 50 (пятдесят) копійок.

Відповідно до ст.27 Закону України „Про страхування” та ст 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто, після виплати страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_1 до АСК „ІНГО Україна” перейшло право вимоги у межах фактичних затрат у розмірі.80 184,50 (вісімдесят тисяч сто вісімдемят чотири) гривні 50 (пятдесят) копійок. Враховуючи обставину, що на момент ДТП цивільно правова відповідальність Відповідачки застрахована у АСК „ІНГО Україна”, ліміт відповідальності становить 24990, 00 (двадцять чотири девятсот девяносто) грн. 00 коп., до АСК „ІНГО Україна” перейшло право вимоги до Відповідачки у розмірі 55194 (пятдесят пять тисяч сто девяносто чотири) гривні 50 коп.. Розрахунок суми, що підлягає відшкодуванню в порядку регресу: 80184, 50 грн (виплачене страхове відшкодування за договором добровільного страхування майна - 24990,00 (ліміт відповідальності відповідачки, застрахованої у АСК „ІНГО Україна” за Договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності) = 55194 (пятдесят пять тисяч сто девяносто чотири) гривні 50 коп. Таким чином, позовні вимоги ПрАТ „АСК” Інго України” підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 16, 20, 23, 1166, 1167, 1188 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-225 ЦПК Україна, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ЗАТ АСК „ІНГО Україна” про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 134 232 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у сумі 1342 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Позов ПрАТ „АСК” Інго України” у особі філії ПрАТ „АСК „Інго Україна” у м. Одесі (код ЄДРПО 26015795) до ОСОБА_2 про стягнення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, 24.02.1973 р. на користь ПрАТ „АСК” Інго України” у особі філії ПрАТ „АСК „Інго Україна м. Одесі (код ЄДРПО 26015795) 55194 грн. 50 коп. як відшкодування в порядку регресу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.І. ДРІШЛЮК