Ухвала суду № 123143050, 13.11.2024, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/934/24

1-в/357/807/24

У Х В А Л А

13.11.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської областів складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання Білоцерківського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області про звільнення від відбування покарання

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква Київської області, громадянки України, заміжньої, з повною середньою освітою, маючої на утриманні малолітню доньку, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , засудженої 06.02.2024 року вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за ч. 4ст. 185 КК Українина 5 років позбавлення волі, на підставіст. 75 КК України, звільненої від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, на підставіст.74 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

представник органу пробації ОСОБА_5 ,

у с т а н о в и в:

21.10.2024 року заступник начальника Білоцерківського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області звернулася до суду з клопотанням про звільнення від відбування покарання ОСОБА_3 призначеного за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.02.2024 року, на підставіст. 74 КК України.

Подання обґрунтовано тим, що на обліку в Білоцерківському РВ № 1 перебуває ОСОБА_3 засуджена до покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років, яку на підставіст. 75 КК Українизвільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Згідно вироку суду ОСОБА_3 22.11.2023 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану, чим завдала майнової шкоди на суму 432 грн. 00 коп..

Крім цього, ОСОБА_3 24.11.2023 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану, чим завдала майнової шкоди на суму 365 грн. 09 коп..

09.08.2024 року набрав чинностіЗакон № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Цим законом внесені зміни дост. 51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на 2024 рік становить 3 028 грн. 00 коп. На підставі ч. 2ст. 74 КК Україниособа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Враховуючи вищевикладене, представник пробації просила суд вирішити питання про приведення вироку суду від 06.02.2024 року у відповідність до вимог закону.

Засуджена ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду подання повідомлена належним чином. Суду надано заяву, в якій остання просить задовольнити подання, звільнити її від покарання на підставіст. 74 КК України, та проводити його розгляд без її участі.

Відповідно до вимогст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

В судовому засіданні представник органу пробації підтримала подання, просила його задовольнити.

Прокурор вважав за доцільне подання задовольнити.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали подання, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.02.2024 року ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 185 КК Українита призначено покарання за ч. 4ст. 185 ККу виді позбавлення волі строком на п`ять років. На підставіст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. У відповідності до ч. 1ст. 76 КК Українина засуджену судом були покладені такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно з ч. 1ст. 539 КПК Українипитання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 13 ч. 1ст. 537 КПК Українипід час виконання вироків суд, визначений ч. 2ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2 і 3ст. 74 КК України.

Пунктом 2 ч. 2ст. 539 КПК Українипередбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених п. 13 ч. 1ст. 537 цього Кодексу.

09 серпня 2024 року набрав чинностіЗакон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024.

Відповідно до вказаногоЗаконудіяння, пов`язані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність за що передбаченаст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.

Відповідно до положеньст. 4 КК Українизлочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі №0306/7567/12 судам нагадується, що за загальним правилом, закріпленим у частині другійстатті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися уККраніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Зазначений підхід закріплено у ч. 1ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Відповідно до ч. 6ст. 3 КК Українизміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом ч. 1ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 року (справа № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24).

Як вбачається із вироку суду від 06.02.2024 року ОСОБА_3 , засуджена за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану на суму: 22.11.2023 - 432 грн. 00 коп.; 24.11.2023 - 365 грн. 09 коп..

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХПодаткового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIVцьогоКодексудля відповідного року.

При цьому, підпунктом169.1.1 статті 169розділуIV Податкового кодексу Українивизначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Станом на 01.01.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн., 50% від його розміру становили 1342 грн.

Таким чином, на день розгляду клопотання діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_3 передбачене ч. 4ст. 185 КК, з огляду на передбаченийст. 58 Конституції Україниіст. 5 КК Українипринцип зворотної дії закону в часі, не може вважатись кримінальним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого остання засуджена, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого передбачено саме кримінальну відповідальність 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що станом на 2023 рік становило 2684 гривень.

На підставі ч. 2ст. 74 КК Україниособа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Враховуючи, що у вчиненому засудженим діянні вартість викраденого майна була меншою двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення крадіжок, тому вчинені ним діяння відповідно до вимогЗакону України № 3886-ІХне є кримінально-караними на цей час, суд дійшов висновку про необхідність звільнити засуджену ОСОБА_3 від покарання, призначеного за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.02.2024 року за ч. 4ст. 185 КК України, на підставі ч. 2ст. 74 КК України.

Керуючись статтями537,539 КПК України, статтями5,74 КК Українисуд,

п о с т а н о в и в:

Подання Білоцерківського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області про звільнення від відбування покарання ОСОБА_3 - задовольнити.

Звільнити засуджену ОСОБА_3 , вiд відбування покарання, призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.02.2024 року, за ч. 4ст. 185 КК Українина підставіст. 74 КК України, у зв`язку із усуненням караності вчиненого нею діяння, відповідно до положеньЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОСОБА_6