Ухвала суду № 123142259, 18.11.2024, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/12109/24

Провадження № 2/185/5814/24

У ХВ АЛ А

18 листопада 2024 року м.Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Зінченко А.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.

Вимоги до позовної заяви встановлено ст. 175 та 177 ЦПК України.

Дана позовна заява надійшла до суду в електронному вигляді, за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Законодавцем надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)).

При цьому, у разі направлення сторонами (учасниками) справи позовних та інших заяв, скарг та інших визначених законом процесуальних документів в електронній формі та підписанням вказаних документів власним електронним підписом, така сторона (учасник) справи відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України та п. 29 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, зобов`язана надати або доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів листом з описом вкладення або доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

Позивачем до матеріалів позовної заяви не додані докази надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Тому, позивачу необхідно надати належні докази надсилання відповідачу копій поданих до суду документів листом з описом вкладення або докази надсилання до Електронного кабінету відповідача поданих до суду документів.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

...2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; .... .

Позовна заява не відповідає вимогам п.2 ч.3 175 ЦПК України, так як не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у сторін справи.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК Українипозивач зобов`язанийдодати допозовної заявивсі наявнів ньогодокази,що підтверджуютьобставини,на якихґрунтуються позовнівимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 176 ЦПК України (п. 2 ч.1) встановлено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Частинами другою та третьої цієї ж статті встановлено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

Від визначеної ціни позову залежить і розмір судового збору.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 за №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Пунктами 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі - Постанова КМУ № 1440) визначенні поняття дійсної та ринкової вартості, принципу попиту та пропонування при оцінці майна. Так, дійсна вартість майна визначена лише для цілей страхування та характеризується, як вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.

За приписами п. 16 Постанови КМУ № 1440 визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

У відповідності до п. 38 Постанови КМУ № 1440 для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.

Згідно із п. 47 Постанови КМУ № 1440 порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

Проаналізувавши тлумачення змісту всіх видів вартості, передбачених пунктом 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», можна дійти висновку, що наявне в судовій практиці поняття «дійсна вартість» є практично тотожним за своїм значенням до закріпленого у вітчизняних національних стандартах поняття «ринкова вартість», під яким розуміється вартість майна, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про оцінку майна,майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12.07.2001 встановлено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Застосовуючи порівняльний підхід, вартість майна, яке є предметом позову, може бути визначена проведенням оцінки майна (звіт про оцінку майна та /або інше), або виходячи із середньої вартості на день оцінки та у порівнянні з даними наданими позивачем за подібних об`єктів за інформацією мережі Інтернет, але таких даних та доказів позивачем не зазначено та не надано.

Так, позивач в позовній заяві зазначає ціну позову 10490,00 грн відповідно до договору купівлі-продажу квартири 07.02.2002 року, однак зазначена вартість майна не відповідає дійсній вартості майна на час подачі позову в листопаді 2024 року.

Отже позивачу необхідно усунути зазначені в ухвалі недоліки шляхом подання уточненого позову з зазначенням всіх необхідних відомостей та дійсної ціни позову з наданням відповідних доказів.

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.175,185,260 ЦПК України,суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності- залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити, що в іншому випадку заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко