Ухвала суду № 123139143, 18.11.2024, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/5657/24

Провадження № 1-кс/210/1710/24

18 листопада 2024 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю адвоката ОСОБА_3

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Кривому Розі скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 2 КРУП ГУНП в Дніпропетровської області щодо неповернення вилученого майна, суд, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 2 КРУП ГУНП в Дніпропетровської області щодо неповернення вилученого майна, яка полягає у неповерненні вилученого в ході обшуку 10.10.2024 року в кримінальному провадженні № 42023040000000452 за адресою АДРЕСА_1 та яке повинно бути повернуте

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України вказані у скарзі дії чи бездіяльність слідчого органу досудового розслідування можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.

Скаргу подано до суду в межах територіальною юрисдикції знаходиться орган досудового розслідування, з дотриманням строків на оскарження, визначених ст. 304 КПК України.

Заявник скаргу підтримав та просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник заявника скаргу підтримав та просив її задовольнити в повному обсязі.

Прокурор надав суду заперечення проти скарги, просив скаргу розглянути у його відсутності, проти задоволення скарги заперечує.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

В провадженні слідчого відділу СВ № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42023040000000452 від 22.08.2023 року за ст.255 ч.1,2; 27 ч.3, 28 ч.4, 307 ч.3 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.10.2024 року проведено обшук 30.10.2024 року квартири АДРЕСА_2 .

В ході проведеного обшуку було виявлено та вилучено :

- 8 запаяних прозорих трубочок з речовиною білого кольору, мобільний телефон «Redmi», «Samsung», договір купівлі-продажу ТЗ № 1243/2019/389966 від 02.04.2019 р., паспорт на гараж № НОМЕР_1 , членська книжка на гараж № НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 83000 грн.

Постановою слідчого від 31.10.2024 року вилучені речі та документи визнані речовими доказами по справі.

31.10.2024 року засобами поштового зв`язку прокурором направлене до суду клопотання про накладення арешту на вилучене майно.

Після отримання поштовим зв`язком вказаного клопотання, 08.11.2024 року ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу накладено арешт на 8 запаяних прозорих трубочок з речовиною білого кольору, мобільний телефон «Redmi», «Samsung», грошові кошти в сумі 83000 грн.

Вирішуючи скаргу по суті, слідчий суддя враховує наступне.

Згідно з пункту 5) частини 1 ст.40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та право на їх оскарження визначені в частині ст.303 КПК України, зокрема : пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України, передбачено право на оскарження бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до положень ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження слідчий зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст.132 КПК України, застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою застосування цих заходів, наявна потреба досудового розслідування в їх застосуванні, можливість виконання завдання досудового розслідування лише за умови їх застосування,ця потреба виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

За змістомст.167КПК Українитимчасовим вилученняммайна єфактичне позбавленняпідозрюваного абоосіб,у володінніяких перебуваєзазначене участині другійцієї статтімайно,можливості володіти,користуватися тарозпоряджатися певниммайном довирішення питанняпро арештмайна абойого повернення. Тимчасововилученим можебути майноу виглядіречей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони: 1)підшукані,виготовлені,пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегли насобі йогосліди; 2)призначалися (використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушенняабо винагородиза йоговчинення; 3)є предметомкримінального правопорушення,у томучислі пов`язаногоз їхнезаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Порядок тимчасового вилучення майна визначено ст. 168 КПК України, згідно якої слідчий,прокурор,інша уповноваженаслужбова особапід часзатримання абообшуку ітимчасового вилученнямайна абонегайно післяїх здійсненнязобов`язана скластивідповідний протокол,копія якогонадається особі,у якоївилучено майно,або їїпредставнику. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна впорядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 169КПК Українивизначено підставиприпинення таповернення тимчасовоговилучення майна,а саме:таке майноповертається особі,у якоївоно буловилучено: 1)за постановоюпрокурора,якщо вінвизнає такевилучення майнабезпідставним; 2)за ухвалоюслідчого суддічи суду,у разівідмови узадоволенні клопотанняпрокурора проарешт цьогомайна; 3) у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 171,частиною шостою статті 173цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Згідно з ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

При цьому, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майнадопускається зметою забезпечення збереженняречових доказів. У такому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Згідно зч.1,ч.2ст.98КПК України,речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінальнопротиправних дій,гроші,цінності таінші речі,набуті кримінальнопротиправним шляхомабо отриманіюридичною особоювнаслідок вчиненнякримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Як передбачено ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку,визначеному КабінетомМіністрів України.

Відповідно до ч. 1, 5 ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської Конвенціїз правлюдини визначає: «Кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципами міжнародного права».

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.11.2024 року на вказане майно накладено арешт.

За наслідками розгляду скарги, враховуючи положення ст. 303 КПК України, та повноважень слідчого судді щодо здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що вимоги скарги задоволенню не підлягають .

На підставі вищевикладеного та керуючись ст..ст. 19,41 Конституцією України, ст..ст. 9, 16, 98-100, 160-169, 171-173, 303-307 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 2 КРУП ГУНП в Дніпропетровської області щодо неповернення майна, вилученого в ході обшуку 30.10.2024 року по кримінальному провадженню № 42023040000000452 від 22.08.2023 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1