Рішення № 123138719, 19.11.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2024Справа № 910/11384/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про стягнення 25 150,00 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (далі - Компанія) 25 150,00 грн матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 вересня 2024 року вищенаведену позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11384/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у разі, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення

Враховуючи приписи цієї статті Кодексу, вищевказана ухвала суду була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 23 вересня 2024 року (17 година 56 хвилин), що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку відповідного електронного листа.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 23 вересня 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua).

Однак, Компанія в установлений строк відзиву на позовну заяву не подала, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направила.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Жодних інших заяви чи клопотань від сторін справи до суду не надходило.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2024 року о 17 годині 35 хвилин по вулиці Роменській у місті Суми сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: автомобіля "Suzuki SX4", державний номерний знак: НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , з автомобілем "MAN", державний номерний знак: НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_2 .

Дані обставини були зазначені в повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду від 28 серпня 2024 року (європротоколі). Зі змісту інформації, яка міститься в даному повідомленні, вбачається, що вказана ДТП відбулась з вини водія автомобіля "MAN", державний номерний знак: НОМЕР_2 , ОСОБА_3 . Крім того, у наведеному повідомленні ОСОБА_2 також визнав свою вину в настанні даної дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок даної ДТП було пошкоджено автомобіль "Suzuki SX4", державний номерний знак: НОМЕР_1 (застрахований транспортний засіб). Власником застрахованого транспортного засобу є ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що пошкоджений транспортний засіб було застраховано позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту від 16 липня 2024 року № 398/24-Т/С. Копія цього правочину наявна в матеріалах справи.

У зв`язку з наведеними обставинами 29 серпня 2024 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку, копія якої містяться в матеріалах справи.

Судом також встановлено, що на підставі: акта огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 29 серпня 2024 року, складеного уповноваженим представником позивача Макійчуком С.П., рахунка-фактури фізичної особи-підприємця Шолоха Вадима Анатолійовича від 3 вересня 2024 року № 130, - позивачем був здійснений розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт від 3 вересня 2024 року № 006.01562624-1 (належні копії зазначених документів наявні в матеріалах справи). Відповідно до вказаного акта сума страхового відшкодування склала 25 150,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що зазначена сума страхового відшкодування була перерахована позивачем на рахунок суб`єкта господарювання, який здійснював ремонт застрахованого транспортного засобу, - фізичної особи-підприємця Шолоха В.А., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції від 4 вересня 2024 року № 42634098.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Суд зазначає, що достатнім доказом фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, у даному випадку є відповідне платіжне доручення.

Відтак, Товариство, здійснивши виплату страхового відшкодування, набуло права потерпілої у ДТП особи в межах здійсненої виплати у вищенаведеній сумі.

З матеріалів справи вбачається, що на час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , як особи, що на законних підставах експлуатувала автомобіль "MAN", державний номерний знак: НОМЕР_2 (докази незаконного заволодіння вказаною особою цього транспортного засобу в матеріалах справи відсутні), застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) серія ЕР № 222833051 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, - 160 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн).

Отже, Компанія є особою, на яку вказаним полісом покладено обов`язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації вищевказаного автомобіля "MAN", державний номерний знак: НОМЕР_2 , на момент ДТП.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічна норма міститься у статті 9 Закону України "Про страхування".

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу ЕР № 222833051, а також положення статей 12, 22, 29 Закону, статей 9, 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1192 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача в зв`язку з настанням ДТП виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в розмірі суми, право на вимогу якої перейшло до останньої.

Слід зазначити, що за пунктом 36.2 статті 36 Закону страховик (МТСБУ) зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову в його здійсненні протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Судом встановлено, що позивач не звертався до Компанії із заявою про сплату суми виплаченого за даним страховим випадком відшкодування або з відповідною претензією, одразу пред`явивши даний позов до суду.

На необов`язковості такого попереднього звернення до страховика неодноразово наголошував і Верховний Суд, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року в справі № 465/4621/16-к, посилаючись на те, що вказане не позбавляє страховика права на прийняття рішення про виплату страхового відшкодування чи про відмову в такій виплаті в установлені законом строки - протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

У даній справі позивач не звертався до відповідача із попередніми заявами щодо здійснення страхового відшкодування.

Позовна заява Товариства надійшла до суду 17 вересня 2024 року. Із доданого до позову опису вкладення в цінний лист № 0504050996431 вбачається, що копія даної позовної заяви направлена відповідачу 13 вересня 2024 року.

Водночас з відомостей з сайту оператора поштового зв`язку АТ "Укрпошта" в розділі "Трекінг" вбачається, що вказане поштове відправлення було отримано відповідачем 19 вересня 2024 року.

Таким чином, визначений Законом 90-денний термін для прийняття відповідачем рішення про виплату страхового відшкодування чи про відмову в його здійсненні, на час розгляду даного спору судом не закінчився.

Однак, у подібних справах: №№ 910/19870/20, 910/19772/20, 910/14811/20 - Північний апеляційний господарський суд здійснив інше тлумачення вказаної норми Закону, дійшовши висновку про те, що: "У Законі № 1961-IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що подання відповідної заяви як підстави для виплати страхового відшкодування не заперечує права потерпілого звернутися за судовим захистом, з огляду на що суд першої інстанції дійшов помилково висновку про те, що позивач передчасно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача вказаної суми".

Відтак, враховуючи вищевказану позицію суду апеляційної інстанції у справах з подібними правовідносинами, відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача, беручи до уваги підтверджену матеріалами справи суму сплаченого позивачем на користь страхувальника страхового відшкодування у розмірі 25 150,00 грн, а також враховуючи встановлений полісом серії ЕР № 222833051 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб у розмірі 160 000,00 грн та франшизи - 0,00 грн, суд дійшов висновку про те, що у відповідача в зв`язку з настанням ДТП виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в розмірі 25 150,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач суму страхового відшкодування у розмірі 25 150,00 грн на користь позивача не сплатив, обґрунтованих заперечень щодо спірної заборгованості до суду також не подав. Матеріали справи не місять доказів протилежного.

Крім того, відповідач не надав суду доказів на спростування встановленої позивачем вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля внаслідок його пошкодження в ДТП. Компанія не спростувала і розраховану позивачем суму страхового відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що сума страхового відшкодування, яка склала 25 150,00 грн, підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача вищезазначеної суми підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої Товариством суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03067, місто Київ, вулиця Гарматна, будинок 8, приміщення 6; ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 154; ідентифікаційний код 33908322) 25 150 (двадцять п`ять тисяч сто п`ятдесят) грн 00 коп. страхового відшкодування та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 19 листопада 2024 року.

Суддя Є.В. Павленко