Рішення № 123130690, 04.11.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року справа № 580/8652/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Черкаської митниці, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Черкаської митниці від 01.08.2024 №UA902000202416 та №UA902000202417.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що митна вартість транспортного засобу «SKODA OCTAVIA» ввезено громадянином України ним за МД від 27.04.2020№UA100670/2020/102591 на підставі договору-купівлі продажу №б/н від 20.04.2020, укладеного між шведською компанією «Bergslagenc Skogstjanst АВ» (продавець) та громадянином ОСОБА_1 (покупець), становить 16 000,00 SEK (шведських крон) (55728,15 грн. за курсом НБУ 2,69530000 грн/шведських крон станом на 27.04.2020), тому твердження відповідача про заниження митної вартості є безпідставними.

Відповідачем не доведено належними доказами обставин того, що наданий рахунок-фактура від 06.04.2020 №02/04, який містив іншу вартість ТЗ у розмірі 33 000,00 SEK (шведських крон), підтверджений банківською оплатою протягом терміну його дії та виставлений належним власником ТЗ.

За твердженням позивача, станом на 06.04.2024 шведська компанія «Bergslagenc Skogstjanst АВ» не являлася власником ТЗ, не мала жодних підтверджуючих документів на право власності на автомобіль та не могла виставляти будь-яких рахунків-фактур, оскільки лише 07.04.2024 на компанію «Bergslagenc Skogstjanst АВ» виписано технічний паспорт на ТЗ, в якому міститься інформація про те, що саме 07.04.2020 вказана шведська компанія стала власником автомобіля.

Позивач ставить під сумнів засвідчену копію інвойсу від 06.04.2020 №02/04 за підписом працівника Черкаської митниці з огляду можливий факт підробки та відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення відомостей щодо визначення ціни, що фактично сплачена згідно самого документу та наголошує на відсутності паперової копії оригіналу інвойсу від 06.04.2020 №02/04, з перекладом такого документу в установленому законом порядку.

За твердженням позивача, митні органи Королівства Швеції не володіють відомостями про те хто організував митне оформлення, автомобіль «SKODA OCTAVIA» виведений із експлуатації, інформація про те, що вказаний автомобіль був експортований немає, автомобілем володіла приватна особа. Оскільки шведські митні органи не здійснювали процесу митного оформлення автомобіля «SKODA ОСТАУІА», а тому вказані органи не мають доступу до іншої супровідної інформації (включаючи контракти), окрім рахунків, одержані стосовно ціни ТЗ. При цьому, шведські митні органи одержали інформацію з бізнесової системи продавців у зв`язку із чим не в змозі завірити дані як автентичні.

На підставі наведеного позивач вважає, що відповідач не надав доказів наявності обґрунтованої підозри у правильності визначення митної вартості товару за ціною договору та безпідставно визначив іншу митну вартість товару, що слугувало підставою для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 336, п. 1 ч. 3 ст. 345, п. 2 ч. 2 ст. 352 МК України та на підставі наказу Черкаської митниці від 11.06.2024 № 87 Черкаською митницею проведено документальну невиїзну перевірку громадянина України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 27.04.2020 № иА100670/2020/102591.

За результатами перевірки, проведеної в рамках адміністративної допомоги за запитом Черкаської митниці до компетентних органів Королівства Швеція, встановлено, що продаж товару «Автомобіль легковий марки «SKODA OCTAVIA» (номер кузова: НОМЕР_2 , рік виготовлення 2012) на території Королівства Швеції здійснено на підставі рахунку від №02/04 від 06.04.2020. Згідно зазначеного інвойсу, вказаний транспортний засіб продано Bergslagenc Skogstjanst AB (5569802514, Eddavaggen 2, 73743, Fagersta) громадянину України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за ціною 33 000,00 SEK (шведських крон).

За результатами аналізу вищеперерахованої інформації та документів, встановлено, що під час митного оформлення автомобіля «SKODA OCTAVIA» (рік виготовлення 2012, VIN: НОМЕР_2 ) за МД від 27.04.2020 №UA100670/2020/102591 декларантом, громадянином України ОСОБА_2 , заявлено недостовірні відомості щодо митної вартості вищевказаного товару, а також ціни, яка необхідна для визначення його митної вартості.

Вказане стало підставою для заниження податкового зобов`язання по сплаті митних платежів на загальну суму 11 567,95 грн., в тому числі, ввізного мита 3 614,99 грн., податку на додану вартість 7 952,96 грн.

На підставі зазначеного відповідач вважає, що оскаржені рішення прийняті правомірно та скасуванню не підлягають.

У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача, вказавши про їх безпідставність та наполягав на задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що на підставі наказу Черкаської митниці від 11.06.2024 № 87 посадовими особами останньої проведено документальну невиїзну перевірку громадянина України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 27.04.2020 №UA100670/2020/102591.

Перевіркою встановлено наступні обставини:

1) договір купівлі-продажу № б/н від 20.04.2020 автомобіля марки «SKODA OCTAVIA» (рік виготовлення 2012, VIN: НОМЕР_2 ), укладеного між Bergslagenc Skogstjanst AB (5569802514, Eddavaggen 2, 73743, Fagersta) (Продавець) та громадянином України ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_3 , Україна) (Покупець), згідно з яким вартість транспортного засобу складає 16 000 SEK (шведських крон), який наданий декларантом під час митного оформлення товару, містить недостовірні відомості щодо вартості автомобіля «SKODA OCTAVIA»;

2) платник податків - громадянин України ОСОБА_1 мав можливість дотриматися норм чинного законодавства, зокрема, здійснити декларування товару «Автомобіль легковий марки «SKODA OCTAVIA» (рік виготовлення 2012, VIN: НОМЕР_2 ) за МД від 27.04.2020 № UA100670/2020/102591 на підставі рахунку №02/04 від 06.04.2020, згідно з яким вартість транспортного засобу складає 33 000,00 шведських крон, проте, задекларував вказаний товар за МД від 27.04.2020 №UA100670/2020/102591 на підставі договору купівлі-продажу № б/н від 20.04.2020 автомобіля марки «SKODA OCTAVIA» (рік виготовлення 2012, VIN: НОМЕР_2 ), укладеного між Bergslagenc Skogstjanst AB (5569802514, Eddavaggen 2, 73743, Fagersta) (Продавець) та громадянином України ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_3 , Україна) (Покупець), згідно з яким вартість транспортного засобу складає 16 000 SEK (шведських крон) та який містить недостовірні відомості щодо вартості транспортного засобу, що призвело до заниження податкових зобов`язань платником податків - громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по сплаті митних платежів за МД від 27.04.2020 № UA100670/2020/102591.

За результатами перевірки складено акт №5/24/7.27-19/2888710090 від 05.07.2024, яким зафіксовано порушення позивачем:

-п. 2 ч. 2 ст.52, ч. 21 ст. 58, ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, в частині заявлення точних відомостей про товари, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

-п. 190.1 ст.190 ПК України, в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті митних платежів на загальну суму 11 567,95 грн., в тому числі ввізне мито 3 614,99 грн., податок на додану вартість 7 952,96 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 01.08.2024 №UA902000202416, яким позивачу визначено грошове зобов`язання за платежем: мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами в сумі 3614,99 грн.;

- від 01.08.2024 №UA902000202417, яким позивачу визначено грошове зобов`язання за платежем: податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів фізичними особами в сумі 9941,20 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням 7952,96 грн. та за штрафними санкціями 1988,24 грн.

Позивач не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Митним кодексом України встановлено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 345 Митного кодексу України (надалі МК України) митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Пунктом 2 частини 2 статті 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, серед іншого, направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Частиною 6 статті 345 МК України передбачено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

За змістом частини 1 статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

З моменту прийняття митним органом митної декларації, вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Декларант та уповноважена ним особа несуть установлену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за подання недостовірних відомостей, внесених ними до митної декларації (частини 8, 13 статті 264 МК України).

У відповідності до підпункту "в" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (надалі ПК України) об`єктом оподаткування платників податків є ввезення товарів на митну територію України.

Згідно положень пункту 187.8 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У відповідності вимог статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать транспортні засоби для перевезення вантажів. Залежно від строку їх використання встановлені різні ставки акцизного податку, що стягуються при імпорті.

Також операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України є об`єктами обкладанням податком на додану вартість. Базою обкладення ПДВ є контрактна (фактурна) вартість товару. Крім того, до бази оподаткування ПДВ входять ввізне мито, додатковий імпортний збір та акцизний податок.

Пунктом 4 частини 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Як встановлено пунктом 54.4 статті 54 ПК України, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

При цьому, у пункті 54.3.6. статті 54 ПК України зазначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, серед іншого, результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

У відповідності пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1,54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З аналізу вищезазначених положень митного та податкового законодавства слідує, що декларант або уповноважена ним особа, здійснюючи ввіз на митну територію України товарів або транспортних засобів з моменту прийняття митним органом митної декларації несе повну відповідальність за достовірність відомостей зазначених в ній, в тому числі щодо достовірності даних про заявлену митну вартість такого транспортного засобу.

Митному органу надано повноваження щодо самостійного визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків, у разі надходження інформації, яка свідчить про недостовірність заявлених відомостей про митну вартість товару.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом із матеріалів справи встановлено, що громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в зоні діяльності Черкаської митниці, в митному режимі імпорт за митною декларацією від 27.04.2020 № UA100670/2020/102591 задекларовано товар «Автомобіль легковий, що був у використанні - 1 шт. Марка: SKODA; модель: OCTAVIA; номер кузова: НОМЕР_2 ; тип двигуна: дизельний; об`єм двигуна: 1598 см. куб.; потужність двигуна: 77 кВт; номер двигуна: нема даних; календарний рік виготовлення: 2012; модельний рік виготовлення: 2012; дата першої реєстрації: 03.09.2012; загальна кількість місць (включаючи місце водія): 5; кузов: універсал 5- ти дверний; колір кузова: білий; повна маса в разі максимального завантаження: 1965 кг; колісна формула: 4х2; категорія ТЗ: М1; призначення: пасажирський. Відповідає рівню екологічної норми EURO 5. Транспортний засіб походить з Чеської республіки. Виробник: Skoda Auto AS. Торгова марка: Skoda. Країна виробництва: CZ.» у товарній підкатегорії 8703329030 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД).

Для товарів, що класифікуються у товарній підкатегорії 8703329030, Законом України від 13 вересня 2013 року № 584-VII "Про Митний тариф України" встановлені ставки ввізного мита: повна - 10%, пільгова - 10%.

Відповідно до інформації, наявної в МД від 27.04.2020 №UA100670/2020/102591 громадянин України ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) відповідно до умов Довіреності №558 як уповноважена особа задекларував наступні відомості:

-у графі 15 «Країна відправлення/експорту»: ZEK (Швеція);

-у графі 34 «Країна походження»: CZ (Чехія).

В наведеній декларації позивач вказав митну вартість транспортного засобу, визначену за основним методом за ціною договору купівлі-продажу від 20.04.2020 в розмірі 16000 шведських крон.

Заперечуючи митну вартість наведену позивачем, відповідач посилається на наявність інвойсу №02/04 від 06.04.2020 в якому вартість цього самого транспортного засобу вказана в розмірі 33000 шведських крон.

Відповідно до встановлених в ході судового розгляду спору обставин, електронна копія вказаного інвойсу №02/04 від 06.04.2020 надана до Черкаської митниці листом Держмитслужби від 15.06.2023 №26/26-04/7.27/1431 (вх. Черкаської митниці від 15.06.2023 №2711/4) відповідно до інформації зазначеної в листі Шведського митного департаменту Східного регіону у Стокгольмі (уповноваженого органу Королівства Швеція) від 22.05.2023 №UTR 2023-27.

Згідно пояснень відповідача інформація від митних органів Королівства Швеції отримана відповідно до вимог Протоколу ІІ «Про взаємну адміністративну допомогу в митних справах» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифіковану Законом України від 16.09.2014 №1678-VII.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Законом України від 16.09.2014 №1678-VII сторони домовились, що адміністративне співробітництво є важливим для реалізації та контролю преференційного режиму, наданого відповідно до цієї Глави, та підкреслюють свої зобов`язання боротися з незаконними діями та шахрайством в митних питаннях, пов`язаних з імпортом, експортом, транзитом товарів та їх розміщенням під будь-яким іншим митним режимом або процедурою, зокрема заходи заборони, обмеження або контролю.

Відповідно до ст. 8 вищевказаного Протоколу ІІ запитуваний орган повинен надіслати результати розслідувань органу-заявнику в письмовій формі разом із відповідними документами, завіреними копіями або іншими додатками. Ця інформація може бути надана в комп`ютеризованій формі, якщо орган-заявник не просив про інше. Оригінали документів повинні бути передані тільки на запит у випадках, коли завірених копій буде недостатньо. Ці оригінали мають бути повернуті за першої можливості.

Згідно з ч. 8 ст. 94 КАС України іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, визначених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Враховуючи наведене, твердження суду про те, що отримані від компетентних органів документи повинні бути перекладені на українську мову не відповідає положенням міжнародних договорів, згода на обов`язковість надана Верховного Радою України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що лист Шведського митного департаменту Східного регіону у Стокгольмі (уповноваженого органу Королівства Швеція) від 22.05.2023 №UTR 2023-27 наданий на виконання запиту митних органів України та перекладений на українську мову є належним носієм доказової інформації у справі, що розглядається.

Разом з тим, суд звертає увагу, що рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа ч. 2 ст. 53 МК України є належним доказом підтвердження митної вартості товару, за виключенням випадку коли товар є об`єктом купівлі-продажу.

У справі, що розглядається числові значення митної вартості транспортного засобу під час ввезення на територію України визначені на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2020, укладеного між АТ «Лісова служба Бергслаген» та позивачем (а.с. 89-91 т. 1).

Отже, твердження митного органу про можливість використання інвойсу як носія доказової інформації про митну вартість вказаного транспортного засобу є безпідставними.

Суд також звертає увагу, що відповідно до частин 2 та 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З огляду на викладене, позивачем надані для митного оформлення товару документи, що містять достовірні та об`єктивні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару саме за ціною договору.

Щодо посилання митного органу на лист уповноваженого органу Королівства Швеція від 22.05.2023 №UTR 2023-27, суд зазначає, що згідно наявного в матеріалах справи перекладу листа на українську мову (а.с. 223, 224 т. 1) зазначено, що оскільки Шведська митниця не завершила процес митного оформлення, уповноважений орган не має доступу до супровідної документації, включаючи контракти, окрім рахунків-фактур. Тобто, названий лист підтверджує відсутність відповідного договору купівлі-продажу спірного транспортного засобу, що є додатковим доказом відсутності у відповідача належного доказу на підтвердження іншого числового значення митної вартості транспортного засобу.

Крім того, відповідач не надав до суду пояснень чому митним органом віддано перевагу саме інвойсу №02/04 від 06.04.2020, а не договору купівлі-продажу від 20.04.2020, зважаючи на те, що законодавчі підстави для надання відповідних переваг відсутні.

Одночасно суд враховує, що зазначена в графі 46 експортної декларації Литовської Республіки від 23.04.2020 типу EXD №MRN20LTLC0100EK09D997 інформація щодо ціни товару, не підтверджує митну вартість транспортного засобу, однак є свідченням правдивості посилань позивача на розмір заявленої митної вартості автомобіля за ціною договору купівлі-продажу.

Суд звертає увагу, що документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару та під час проведення перевірки у повній мірі усувають сумніви митниці у митній вартості імпортованого транспортного засобу, заявленого до митного оформлення згідно митної декларації за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).

Дослідивши вказані вище докази суд встановив, що задекларована позивачем вартість транспортного засобу відповідала даним щодо дати операції, її розміру та вартості, виду наданими до митної декларації та наданими митному органу під час перевірки доказами, однак відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу в обґрунтування обставин, що надані документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Отже, обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості з поданих позивачем документів відповідач не довів, а суд не встановив.

Позивачем надані для митного оформлення товару документи, що містять достовірні та об`єктивні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості транспортного засобу саме за ціною договору.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Черкаської митниці від 01.08.2024 №UA902000202416 та №UA902000202417.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що представник позивача подав 10.09.2024 до суду заяву, в якій повідомив суд, що у зв`язку з розглядом справи позивач поніс судові витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 20000 грн. та зазначив, що докази на підтвердження понесених судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зважаючи на відсутність поданих представником позивача доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, та наявність права їх подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, тому судом не вирішується питання про розподіл судових витрат в цій частині на дату ухвалення рішення.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Черкаської митниці від 01.08.2024 №UA902000202416 та №UA902000202417.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці (18007, м. Черкаси, вул. О.Дашкевича, 76, код ЄДРПОУ 44005652) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО