Рішення № 123130597, 08.11.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року справа № 580/4962/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В, розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17.05.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) в особі представника адвоката Стаська Олега Григоровича з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач 2), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.04.2024 № 232450002280 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у колгоспі «Іскра» та його правонаступниках згідно з даними трудової книжки НОМЕР_1 та архівних довідок від 15.02.2018 № 83 та 84, що були видані підрозділом КП «ЄРЦ» Чигиринської міської ради «Трудовий архів», а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.03.2024 про призначення пенсії з доданими документами та прийняти рішення щодо призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник зазначив, що позивач має право на призначення пенсії за віком у зв`язку з наявністю відповідного страхового стажу та досягненням відповідного віку, проте пенсійний орган протиправно відмовив у призначенні пенсії за відсутності необхідного страхового стажу.

06.06.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що спірним рішенням до страхового стажу не враховано період роботи згідно з довідками від 15.02.2018 №№ 83, 84, оскільки по батькові не відповідає паспортним даним, лише зазначено, що ОСОБА_1 . дійсно працював у колгоспі «Іскра», що не дає можливості повністю ідентифікувати особу працівника. Підтвердження факту належності архівних довідок проводиться в порядку цивільного судочинства. У зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

10.06.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 просить в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі). Відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу у 2024 році не менше 31 року. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з довідками від 15.02.2018 №№ 83, 84, оскільки по батькові в первинних документах значиться скорочено. Тому, відповідач 1 вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області правомірно прийняло рішення про відмову у призначені пенсії позивачу.

Ухвалою від 22.05.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними паспорта НОМЕР_2 , виданого Чигиринським РВ УМВС України в Черкаській області 09.07.2002.

Відповідно до даних копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був прийнятий в члени колгоспу «Іскра» з 19.08.1988. Протокол загальних зборів уповноважених колгоспників с. Головківка Чигиринського району Черкаської області від 14.02.1989 (наказ № 1 від 14.02.1989). У трудовій книжці позивача містяться записи щодо його роботи в колгоспі з 1988 по 1999 рр. Із записів трудової книжки вбачається прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві та фактично відпрацьовані позивачем дні в колгоспі «Іскра» за вказані роки, а саме: 1988 рік - встановлено 240, виконано 62; 1989 рік - встановлено 240, виконано - 166; 1990 рік - встановлено 240, виконано 327; 1991 рік - встановлено 240, виконано 311; 1992 рік - встановлено 240, виконано 222; 1993 рік - встановлено 240, виконано 187; 1994 рік - встановлено 240, виконано 240; 1995 рік - встановлено 240, виконано 201; 1996 рік - встановлено 240, виконано 257; 1997 рік - встановлено 200, виконано 58; 1998 рік - встановлено 200, виконано 96; 1999 рік - встановлено 200, виконано 85.

Згідно з архівною довідкою від 15.02.2018 № 83, виданою підрозділом комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» Чигиринської міської ради «Трудовий архів», у документах архівного фонду колгоспу «Іскра», з 1992 року колективного сільськогосподарського підприємства «Іскра», з 30 січня 1993 - агрофірми «Живун», з 1997 р. - агрофірма приватних власників (АПВ) - «Живун», з 24 лютого 2000 р. сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) «Живун» с. Головківка Чигиринського р-ну Черкаської обл. у книгах обліку розрахунків по оплаті праці є такі дані про роботу ОСОБА_1 .*(згідно документа) з 1988 по 2002 роки, а саме: у зазначеній довідці помісячно надані відомості щодо відпрацьованих позивачем людино-днів з 1988 р. по 2002 р. Примітки: * - У книгах за 1988-199 роки значиться два працівника ОСОБА_1 ., біля прізвища одного в дужках записано (О.Ю.), біля іншого - (О.Ф.). У книзі за 1999 рік немає позначки в дужках. Вказана посада: 1990-1992 рр. - шофер. Встановлений мінімум трудоднів відсутній.

Відповідно до довідки від 15.02.2018 № 84, виданої підрозділом комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» Чигиринської міської ради «Трудовий архів», у документах архівного фонду колгоспу «Іскра», з 1992 року колективного сільськогосподарського підприємства «Іскра», з 30 січня 1993 року - агрофірми «Живун», з 1997 р. - агрофірма приватних власників (АПВ) «Живун», з 24 лютого 2000 р. - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) «Живун» с. Головківка Чигиринського р-ну Черкаської обл. у книгах обліку трудового стажу і заробітку колгоспників та у книгах обліку розрахунків по оплаті праці є такі відомості про роботу ОСОБА_1 . (О.Ф.) згідно документа з 1986 по 2002 роки. Так, відповідно до довідки прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві та виконаний позивачем річний мінімум трудової участі в громадському господарстві в колгоспі «Іскра» та його правонаступниках становить: 1986 рік - встановлено 240, виконано 40; 1987 рік - встановлено 240, виконано 120; 1988 рік - встановлено 240, виконано 62; 1989 рік - встановлено 240, виконано - 166; 1990 рік - встановлено 240, виконано 327; 1991 рік - встановлено 240, виконано 311; 1992 рік - встановлено 240, виконано 222; 1993 рік - встановлено 240, виконано 187; 1994 рік - встановлено 240, виконано 240; 1995 рік - встановлено 240, виконано 201; 1996 рік - встановлено 240, виконано 257; 1997 рік - встановлено 200, виконано 58; 1998 рік - встановлено 200, виконано 96; 1999 рік - встановлено 200, виконано 85. Дані щодо роботи позивача з 2000 по 2002 рр. зазначені у довідці помісячно. Також вказана дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У березні 2024 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 25.03.2024 про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області розглянуло заяву позивача та 01.04.2024 прийняло рішення № 232450002280 про відмову в призначенні пенсії, яким відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України № 1058-IV у зв`язку із відсутністю страхового стажу. Так, відповідно до спірного рішення відповідач 2 не зарахував до страхового стажу періоди роботи згідно довідок № 83, 84 від 15.02.2018, оскільки по батькові в первинних документах значиться скорочено. При цьому, пенсійний орган врахував до страхового стажу позивача періоди роботи згідно індивідуальних відомостей про застраховану особі (довідка форми ОК-5), та зазначив, що страховий стаж становить 18 років 04 місяці 04 дні.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 02.04.2024 № 2300-0214-8/23478 повідомило позивача про прийняте рішення про відмову в призначенні пенсії за віком.

Позивач вважає протиправним рішення відповідача 2 щодо відмови в призначенні пенсії за віком, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел врегульовано Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частина 1 статті 24 Закону № 1058-IV визначає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до положень частини 4 статті 24 Закону № 1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, страховий стаж, набутий до впровадження системи персоніфікованого обліку, обчислюється на підставі документів згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Приписами ст. 62 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту першого Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту третього Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Згідно з пунктами 23, 24 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

Ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Згідно з п. п. 1, 2 постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 "Про трудові книжки колгоспників" (далі Постанова № 310) трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.

Відповідно до п. п. 5, 6 Постанови № 310 до трудової книжки колгоспника вносились наступні дані, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом до членів колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання; відомості про нагородження та заохочення.

За змістом п. 13 Постанови № 310, всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою. Відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладено на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасність та правильність заповнення трудових книжок несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд зазначає таке.

Як встановив суд, спірним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.04.2024 № 232450002280 відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу.

При цьому, до такого не зараховано період роботи згідно з архівними довідками від 15.02.2018 № 83 та № 84, оскільки по батькові в первинних документах значиться скорочено.

Щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи згідно з архівними довідками від 15.02.2018 № 83 та № 84 суд зазначає таке.

Дійсно, в архівних довідках від 15.02.2018 № №83, 84 по батькові позивача зазначено скорочено - «Олек.». При цьому інших зауважень до вказаних довідок пенсійний орган у спірному рішенні не зазначив.

Суд врахував, що відповідно до даних трудової книжки (копія) ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 останній був прийнятий в члени колгоспу «Іскра» з 19.08.1988. Трудова книжка позивача містить відомості про його роботу з 1988 по 1999 роки. Так, відповідно до записів трудової книжки прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві та фактично відпрацьовані позивачем дні в колгоспі «Іскра» за вказані роки становить: 1988 рік - встановлено 240, виконано 62; 1989 рік - встановлено 240, виконано - 166; 1990 рік - встановлено 240, виконано 327; 1991 рік - встановлено 240, виконано 311; 1992 рік - встановлено 240, виконано 222; 1993 рік - встановлено 240, виконано 187; 1994 рік - встановлено 240, виконано 240; 1995 рік - встановлено 240, виконано 201; 1996 рік - встановлено 240, виконано 257; 1997 рік - встановлено 200, виконано 58; 1998 рік - встановлено 200, виконано 96; 1999 рік - встановлено 200, виконано 85.

Згідно з архівною довідкою від 15.02.2018 № 83 у документах архівного фонду колгоспу «Іскра» та його правонаступників у книгах обліку розрахунків по оплаті праці є дані про роботу ОСОБА_1 . (згідно документа) з 1988 по 2002 роки.

Відповідно до довідки від 15.02.2018 № 84 у документах архівного фонду колгоспу «Іскра» та його правонаступників у книгах обліку трудового стажу і заробітку колгоспників та у книгах обліку розрахунків по оплаті праці є відомості про роботу ОСОБА_1 . (О.Ф.) згідно документа з 1986 по 2002 роки. Так, відповідно до довідки прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві та виконаний позивачем річний мінімум трудової участі в громадському господарстві в колгоспі «Іскра» та його правонаступниках становить: 1986 рік - встановлено 240, виконано 40; 1987 рік - встановлено 240, виконано 120; 1988 рік - встановлено 240, виконано 62; 1989 рік - встановлено 240, виконано - 166; 1990 рік - встановлено 240, виконано 327; 1991 рік - встановлено 240, виконано 311; 1992 рік - встановлено 240, виконано 222; 1993 рік - встановлено 240, виконано 187; 1994 рік - встановлено 240, виконано 240; 1995 рік - встановлено 240, виконано 201; 1996 рік - встановлено 240, виконано 257; 1997 рік - встановлено 200, виконано 58; 1998 рік - встановлено 200, виконано 96; 1999 рік - встановлено 200, виконано 85. Дані щодо роботи позивача з 2000 по 2002 рр. зазначені у довідці помісячно. Також вказана дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто, роки роботи позивача в колгоспі «Іскра» відповідно до даних, які містяться в архівних довідках від 15.02.2018 № 83, № 84, співпадають з даними його роботи в зазначеному колгоспі відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 . Також співпадає зазначена в архівній довідці від 15.02.2018 № 84 дата народження позивача 23.04.1964.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наведені докази в сукупності підтверджують, що саме ОСОБА_1 (позивач) дійсно працював в зазначені у трудовій книжці та спірних довідках роки в колгоспі «Іскра» та його правонаступниках.

При цьому, суд вважає, безпідставним посилання відповідача 2 як на причину не зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи позивача згідно з довідками на те, що по батькові в первинних документах значиться скорочено.

Суд зауважує, що такі довідки були складені із зазначенням відомостей мовою оригіналу та відповідно даних, зазначених у первинних документах. Тому в довідках «по батькові» позивача зазначено скорочено «Олек.».

Суд вважає, що відповідач 2 припустився надмірного формалізму, оскільки зі змісту зазначених довідок вбачається, що наведена в них інформація стосується саме ОСОБА_1 (позивача).

Враховуючи зазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно не зарахували до страхового стажу позивача період його роботи згідно з архівними довідками від 15.02.2018 №№ 83, 84. Тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.04.2024 № 232450002280 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Зважаючи на обставини справи, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.04.2024 № 232450002280 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача 2 зарахувати до страхового стажу позивача період його роботи в колгоспі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та його правонаступниках згідно з даними трудової книжки НОМЕР_1 та архівних довідок від 15.02.2018 № 83 та № 84 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.03.2024 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення щодо призначення пенсії з урахуванням висновків суду в мотивувальній частині цього рішення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу позивача спірний період роботи та повторно розглянути заяву від 25.03.2024, то вона задоволенню не підлягає. Оскільки заява позивача від 25.03.2024 була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та прийнято протиправне рішення про відмову в призначенні пенсії, тому повторний розгляд також повинно здійснити вказане управління.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з частковим задоволення позову судові витрати підлягають розподілу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то частина судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.04.2024 № 232450002280 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15; код ЄДРПОУ 20551088) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) період роботи в колгоспі «Іскра» та його правонаступниках згідно з даними трудової книжки НОМЕР_1 та архівних довідок від 15.02.2018 № 83 та № 84, виданих підрозділом комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» Чигиринської міської ради «Трудовий архів», та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.03.2024 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення щодо призначення пенсії з урахуванням висновків суду в мотивувальній частині цього рішення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15; код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО