Рішення № 123129214, 12.11.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12040/24

РІШЕННЯ

іменем України

12 листопада 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 17.05.2024 №212950007864, зобов`язати зарахувати до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи з 26.11.1991 по 22.11.2007, нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не враховано до спеціального стажу період її роботи у Державному закладі "Голопристанська районна санітарно-епідеміологічна станція" з 26.11.1991 по 22.11.2007, відтак відмовлено у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, яка не підлягає оподаткуванню.

У відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що за період з 01.01.2004 обчислення страхового стажу, який дає право на виплату грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058, здійснюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а до 01.01.2004 на підставі уточнюючих довідок підприємств, установ та організацій із зазначенням інформації перебування/не перебування особи у відпустках без збереження заробітної плати більше одного місяця. Посилається на те, що страховий стаж позивача, який можливо зарахувати до вислуги років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" згідно з довідками, наданих до заяви від 09.05.2024 №793 та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку здоров`я від 23.11.2007 №742, складає 16 років 2 місяці 3 дні, що є недостатнім для встановлення грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій згідно з п. 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058. З огляду на це, пенсійним органом прийняте рішення про відмову у встановленні ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій згідно з 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 26.02.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

09.05.2024 позивачка звернулась до пенсійного органу з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві о/р №212950007864 від 17.05.2024 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій згідно з п. 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування".

У рішенні зазначено наступне: "згідно з даними трудової книжки гр. ОСОБА_1 період роботи з 26.11.1991 по 22.11.2007 у Державному закладі "Голопристанська районна санітарно-епідеміологічна станція" не можливо зарахувати до страхового стажу відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України " Про пенсійне забезпечення", оскільки вказані посади "лаборант по я/х" та "лаборант" не передбачені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 23 жовтня 1991 р. №146 "Про атестацію середніх медичних працівників", що діяв до набрання чинності Наказом Міністерства охорони здоров`я від 23.11.2007 №742.

Пунктом 4.7 Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я від 23.11.2007 № 742, встановлено, що до стажу роботи для атестації за спеціальністю "лаборанта справа (гігієна)", зараховується період роботи на посадах фельдшерів-лаборантів та лаборантів усіх найменувань, лаборантів з контролю дезинфекції лабораторій (відділів, відділень) санітарно-епідеміологічних закладів та бактеріологічних лабораторій (відділів, відділень) закладів охорони здоров`я.

Страховий стаж гр. ОСОБА_1 який можливо зарахувати до вислуги років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" згідно з довідками, наданими до заяви від 09.05.2024 №793 та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку за період починаючи з 23.11.2007, складає 16 років 2 місяці 3 дні, що недостатньо для встановлення грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій згідно з п.7-1 Прикінцевих положень Закону №1058".

Про прийняте рішення позивачку повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 5432-4589/М-02/8-2100/24 від 20.06.2024.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон №1058-IV)

Відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень закону особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі Порядок №1191), який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV.

На час існування спірних правовідносин постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 із змінами та доповненнями є чинною.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» і «ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Перелік № 909). Відповідно до пункту 5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV, та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е»-«ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку №1191, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Що стосується зарахування періоду роботи позивачки у Державному закладі "Голопристанська районна санітарно-епідеміологічна станція" на посаді лаборанта по я/х та лаборанта з 26.11.1991 по 22.11.2007, суд враховує таке.

Відповідно до ст.16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" безпосередньо охорону здоров`я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров`я.

Середній медичний персонал - особи, які отримали спеціальну освіту та відповідну кваліфікацію в середніх медичних навчальних закладах і допущені в установленому порядку до медичної діяльності. Середній медичний персонал надає долікарську медичну допомогу, здійснює догляд за хворими, виконує під керівництвом лікаря профілактичну, діагностичну, лікувально -реабілітаційну, санітарно - противоепидемічну і організаторську роботу. До складу середнього медичного персоналу входять фельдшера, акушерки, медичні сестри, санітарні фельдшери, фельдшери-лаборанти, рентгено-лаборанти, зубні лікарі, зубні техніки та інші.

Зі змісту пункту 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 № 909, вбачається, що робота на посаді лікаря та середнього медичного персоналу (незалежно від найменувань посад) лікарняних закладів, лікувально-профілактичних закладів особливого типу, лікувально- трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепід-служби, Держпраці, Держпродспожив служби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно - епідеміологічних закладах, діагностичних центрах, дає право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до примітки 3 до Переліку №909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 , яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років. У примітці до вказаного Переліку зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Перелік закладів охорони здоров`я та лікарських посад визначено наказом Міністерства охорони здоров`я України №385 від 28.10.2002 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров`я, лікарських, провізорських посад, посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою, посад професіоналів у галузі охорони здоров`я та посад фахівців у галузі охорони здоров`я у закладах охорони здоров`я» (далі також - Перелік №385).

Отже, вказаними вище актами законодавства передбачено, що до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, відносяться посади лікарів та середній медичний персонал (незалежно від найменувань посад).

Постановою Ради Міністрів СРСР "Про пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров`я та сільського господарства" від 17.12.1959 №1397 був затверджений Перелік установ, організацій та посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Пунктом 1 розділу 2 цього Переліку передбачено, що право на пенсію за вислугу років мали лікарі, зубні лікарі, техніки, фельдшери, помічники лікаря, акушери, масажисти, лаборанти та медичні сестри - всі незалежно від найменування посади, дезінфекційні інструктори, які працювали в наступних лікувально-профілактичних закладах, закладах охорони материнства і дитинства, санітарно-профілактичних установах: лікарняні установи всіх типів і найменувань, в тому числі клініки і клінічні частини, госпіталі, лепрозорії, психіатричні колонії; амбулаторно-поліклінічні заклади всіх типів і найменувань (поліклініки, амбулаторії, диспансери всіх профілів, установи швидкої медичної допомоги та переливання крові, медсанчастини, здоровпункти, медичні кабінети і пункти, фельдшерські та фельдшерсько-акушерські пункти, станції санітарної авіації, рентгенівські станції і пункти, медичні лабораторії та інші).

Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 195 від 25.12.1992 затверджено Перелік вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю.

Відповідно до Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною фармацевтичною діяльністю, особи, які закінчили середній спецiальний медичний навчальний заклад зі спеціальності «Гігієна, санітарія, епідеміологія» (санфельдшерське) отримали кваліфікацію «санітарний фельдшер» мають право обіймати посади середнього медичного персоналу всіх найменувань в санітарно-профілактичних установах: санітарних фельдшерів; фельдшерів-лаборантів; медичних лаборантів; медичних статистиків; інструкторів з санітарної просвіти.

Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоров`я, який затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29.03.2002 № 117 (зі змінами), передбачені посади фахівців, у тому числі: «лаборант (медицина)», «лаборант санітарно-гігієнічної лабораторії».

Поряд з цим, протягом спірного періоду роботи позивачки діяв наказ Міністерства охорони здоров`я України № 195 від 25 грудня 1992 «Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю".

Згідно із цим наказом посаду медичного лаборанта, яка є посадою середнього медичного персоналу, могла займати особа, яка закінчила середній спеціальний медичний заклад.

Дипломом серії ДТ №723364 від 02.07.1982 підтверджується, що позивачка закінчила Херсонське медичне училище, яке було базовим закладом вищої освіти першого рівня акредитації.

З огляду на це, посади лаборанта по я/х та лаборанта, на яких позивачка працювала з 26.11.1991 по 22.11.2007, є посадами середнього медичного персоналу, отже вона має право на зарахування до спеціального стажу періоду роботи з 26.11.1991 по 22.11.2007.

Право особи на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах, а також вихід на пенсію саме з однієї з таких посад у закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.

Встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія за віком вперше, станом на день досягнення пенсійного віку позивачка працювала у закладі державної та/або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е"- "ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", стаж роботи на таких посадах на момент досягнення пенсійного віку становив понад 30 років, інші види пенсій раніше не призначались.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивачка відповідає умовам. необхідним для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена п. 7-1 Перехідних положень розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачі не обґрунтували правомірність прийнятого рішення і доводи позивачки належними доказами не спростували, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №212950007864 від 17.05.2024 щодо відмови у призначенні та виплаті грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 період роботи лаборантом з 26.11.1991 по 22.11.2007, згідно з відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.06.1983,

а також нарахувати та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення на підставі п. 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 12 листопада 2024 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6,м. Херсон,Херсонський р-н, Херсонська обл.,73028 , код ЄДРПОУ - 21295057) Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16,м. Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 42098368)

Головуючий суддя І.С. Козачок