Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 560/12569/24
РІШЕННЯ
іменем України
14 листопада 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області по нарахуванню, як фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (стаття 266 Податкового кодексу України), яке знаходиться по АДРЕСА_1 (код платежу - 18010300, код території - НОМЕР_1 ) у розмірі 211350,72 грн;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області утриматися від подальшого нарахування, як фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (стаття 266 Податкового кодексу України), яке знаходиться по АДРЕСА_1 (код платежу - 18010300, код території - НОМЕР_1 );
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо не внесення змін в інформаційній системі органів ДПС, а саме: не внесення змін до інтегрованої картки платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом анулювання (скасування) відомостей про наявність податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (стаття 266 Податкового кодексу України), яке знаходиться по АДРЕСА_1 (код платежу - 18010300, код території - НОМЕР_1 ) у розмірі 211 350, 72 грн;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області внести зміни в інформаційній системі органів ДПС, а саме: внести зміни до інтегрованої картки платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом анулювання (скасування) відомостей про наявність податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (стаття 266 Податкового кодексу України), яке знаходиться по АДРЕСА_1 (код платежу - 18010300, код території - НОМЕР_1 ) у розмірі 211 350, 72 грн;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо не вчинення дій із звільнення з податкової застави нежитлових приміщень, які знаходяться по АДРЕСА_1 шляхом вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження, номер: 44015650, внесеного на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 60428859 від 17.09.2021;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області звільнити з податкової застави нежитлові приміщення, які знаходяться по АДРЕСА_1 шляхом вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження нерухомого майна, номер: 44015650, внесеного на підставі: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 60428859 від 17.09.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №4264-13 від 02.11.2020, яка скасована у судовому порядку. Зазначає, що звертався з відповідною заявою щодо скасування помилково нарахованого податкового боргу на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та звільнення майна з податкової застави. Проте, ДПС листом повідомило, що відсутні підстави для скасування податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та звільнення майна з податкової застави, оскільки станом на 18.07.2024 у ОСОБА_1 обліковується податковий борг по платежу 18010300 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості" в сумі 211540,70 грн. Вказує, що після 14.12.2020 на його податкову адресу не надсилалося жодне податкове повідомлення - рішення або податкова вимога. А тому, податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відображений в інтегрованій картці платника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 не має статусу узгодженого, натомість є помилково та протиправно нарахованим, а дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо взяття нежитлової нерухомості у податкову заставу не мають жодних законних підстав. З огляду на наведене просив позов задовольнити.
Відповідач позовних вимог не визнав та зазначив, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником нежилої будівлі загальною площею 1093,2 кв.м., технічний опис майна: приміщення прохідної, загальною площею 26,5 кв.м., приміщення адміністративного будинку, загальною площею 1066,7 кв.м. При цьому, вказана будівля не віднесена до певних класифікаційних угрупувань Класифікатора НК 018:2023, відсутні ознаки належності об`єктів до промислових будівель. ГУ ДПС у Хмельницькій області ОСОБА_1 визначалися податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та формувалися ППР, які направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу ОСОБА_1 .
ГУ ДПС у Хмельницькій області визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ОСОБА_1 від 30.10.2020 №11 на суму 27371,54 грн, за 2020 рік від 04.02.2021 №0001517-2405-2222 на суму 47329,18 грн, за 2021 рік від 17.08.2022 №0478480-2409-2222 на суму 65592,00 грн, за 2022 рік від 22.02.2023 №0003700-2409-2222 на суму 71058,00 грн.
Що стосується невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.09.2021 у справі №560/412/21 зазначає, що оскільки предметом судового розгляду у справі було питання скасування податкової вимоги, а не визначення податкових зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нежитлове приміщення, у ГУ ДПС у Хмельницькій області відсутні підстави для скасування (відкликання) ППР від 30.10.2020 №11 на суму 27371,54 грн, за 2020 рік від 04.02.2021 №0001517-2405-2222 на суму 47329,18 грн, за 2021 рік від 17.08.2022 №0478480-2409-2222 на суму 65592,00 грн, за 2022 рік від 22.02.2023 №0003700-2409-2222 на суму 71058,00 грн.
У поданих до суду письмових поясненнях відповідач звернув увагу на те, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб судового захисту, оскільки податок нараховувався ОСОБА_1 як фізичній особі, а не як фізичній особі-підприємцю. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 02 вересня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, роз`єднано позовні вимоги в самостійне провадження.
Ухвалою від 25 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 про зміну (збільшення) позовних вимог у справі № 560/12569/24 повернуто без розгляду.
Ухвалою суду від 31.10.24 витребувано докази.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ОСОБА_1 є власником нежилового приміщення загальною площею 1093,2 кв. м., в тому числі приміщення прохідної загальною площею 26,5 кв.м., приміщення адміністративного будинку загальною площею 1066,7 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1 .
04.02.2020 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області сформовано податкове повідомлення - рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб від 30.10.2020 №11 на суму 27371,54 грн за звітний 2019 рік та виставлена податкова вимога № 4264-13 від 02.11.2020, в якій була зазначена сума податкового боргу 27391,81 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.09.2021 у справі №560/412/21, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2021 визнано протиправною і скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області №4264-13 від 02.11.2020.
Також ГУ ДПС в області було винесено податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб за 2020 рік від 04.02.2021 №0001517-2405-2222 на суму 47329,18 грн, за 2021 рік від 17.08.2022 №0478480-2409-2222 на суму 65592,00 грн, за 2022 рік від 22.02.2023 №0003700-2409-2222 на суму 71058,00 грн.
26 квітня 2023 року сформовано податкову вимогу на суму податкового боргу 140857,50 грн. У зв`язку із наявністю податкового боргу у податкову заставу описано майно ОСОБА_1 .
09.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до ДПС України із заявою щодо скасування помилково нарахованого податкового боргу на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та звільнення майна з податкової застави.
Листом від 01.08.2024 ДПС України повідомило позивача, що підстави для скасування (відкликання) ППР від 30.10.2020 №11 на суму 27371,54 грн за звітний 2019 рік відсутні, оскільки предметом судового розгляду було питання скасування податкових вимог від 07.07.2020 №56799-53 та від 02.11.2020 №4264-13, а не питання визнання протиправною та скасування вищезазначеної ППР. Згідно з даними ІКС, станом на 26.04.2023 у ОСОБА_1 обліковувався податковий борг в сумі 140857,50 грн та відповідно Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області сформовано податкову вимогу від 26.04.2023 №0003927-1305-2201.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду.
ІV. ОЦІНКА СУДУ
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
У статті 16 Податкового кодексу України визначені зобов`язання платників податків, один з яких зобов`язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 ст. 266 ПК України для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) (з 23.05.2020 в редакції "надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу") до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Суд встановив, що податковим органом за податкові періоди 2019-2022 р.р. формувалися податкові повідомлення - рішення з податку на нерухоме майно, зокрема:
-податкове повідомлення - рішення від 30.10.2020 № 11 на суму 27371,54 грн. із наступного розрахунку: 1093,20 кв.м. (площа пежитлове приміщення) х 4173 (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2019) х 1 % (ставка податку) х 0,6 (понижуючий коефіцієнт) 27371,54 гривень;
-податкове повідомлення - рішення від 04.02.2021 №0001517-2405-2222 на суму 47329,18 грн;
-податкове повідомлення - рішення від 17.08.2022 № 0478480-2409-2222 на суму 65592,00 грн;
-податкове повідомлення - рішення від 22.02.2023 № 0003700-2409-2222 на суму 71058,00 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення було направлено засобами поштового зв`язку на адресу АДРЕСА_2 , однак повернуто за закінченням терміну зберігання.
Суд зауважує, що відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податку податковою адресою ОСОБА_1 з 09.11.1996 до 06.04.2023 була: АДРЕСА_2 ; з 06.04.2023 Космонавтів ( АДРЕСА_3 .
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 58.3 ст. 58 ПК України).
Відповідно до п. 42.1 - 42.3 ст. 42 Податкового кодексу, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Пунктом 42.5 ст. 42 Податкового кодексу передбачено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу.
Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПК України, платник податків фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Платник податків фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Отже, платник податків відповідно до норм чинного законодавства зобов`язаний визначити свою податкову адресу, і повідомити податковий орган про зміну свого місцезнаходження.
Суд звертає увагу, що добросовісний платник податків, зобов`язаний забезпечити отримання кореспонденції, у разі невиконання цього обов`язку, платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних наслідків.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі N 140/30/20, від 14.07.2022№ 120/479/21-а.
Отже, посилання позивача на неотримання податкових повідомлень-рішень судом не приймаються до уваги, оскільки податкові повідомлення-рішення та вимога направлялися за податковою адресою позивача і відповідно вважаються належним чином врученим позивачу в розумінні ст. 42 ПК України.
Також, за приписами п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган не правильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).
Відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується: зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
Пунктом п. 56.18 ст. 56 ПКУ передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення рішення або інше рішення контролюючого органу у будь який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Таким чином, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання протягом установленого строку.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивачу була виставлялася податкова вимога №4264-13 від 02.11.2020 на суму податкового боргу 27391,81 грн, яка була скасована рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.09.2021 у справі №560/412/21, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2021.
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 сформовано нову податкову вимогу від 26.04.2023 №0003927-1305-2201, яка є чинною та не скасованою.
Оскільки винесені податкові повідомлення-рішення та податкова вимога від 26.04.2023 №0003927-1305-2201 позивачем не оскаржувалися і є чинними, у позивача наявний податковий борг, підстави для виключення даних з інтегрованої картки про наявність у позивача податкового боргу відсутні.
Відтак, позовні вимоги про визнання дій та бездіяльності Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо нарахування податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та щодо не внесення змін в інформаційній системі органів ДПС є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Статті 2, 5 КАС України визначають, що об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень.
Для визначення інтересу, як об`єкта судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес, як об`єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.
За даних обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушено права, позаяк податкові повідомлення-рішення від 30.10.2020 № 11; від 04.02.2021 №0001517-2405-2222; від 17.08.2022 № 0478480-2409-2222; від 22.02.2023 № 0003700-2409-2222, якими нараховано позивачу податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у судовому порядку протиправними не визнавались.
Оскільки і в межах цієї справи позивач не обґрунтовує протиправність винесених податкових повідомлень-рішень, тому при вирішенні зазначеного спору, суд позбавлений можливості перевірити правомірність здійснення нарахування грошових зобов`язань.
Крім того, як встановлено в ході судового розгляду податкові зобов`язання були нараховані ОСОБА_1 як фізичній особі, натомість ОСОБА_1 у позовних вимогах просить визнати протиправними дії та бездіяльність, а також зобов`язати вчинити дії щодо нього, як фізичної особи - підприємця.
Вимога про зобов`язання Головне управління ДПС у Хмельницькій області утриматися від подальшого нарахування, як фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки спрямована на майбутнє, за відсутності порушеного права (судовому захисту підлягає лише дійсне порушене право) і знову ж таки по відношенню до ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця, а відтак задоволенню не підлягає.
Таким чином, оскільки Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області не допущено протиправних дій та бездіяльності, похідні вимоги зобов`язального характеру також задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про звільнення з податкової застави нежитлових приміщень, суд зазначає наступне.
Підпунктом 88.1. статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Відповідно до п.п.89.2. статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Згідно із п.п.89.3. статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
Оскільки у позивача наявний податковий борг, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області правомірно описано майно у податкову заставу, яке належить ОСОБА_1 на праві власності.
З огляду на викладене, суд констатує, що підстав для задоволення позовних вимог в цій частині немає.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - ВП 44070171)
Головуюча суддя Д.Д. Гнап
Судове рішення № 123129211, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 14.11.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/12569/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: