Рішення № 123126095, 13.11.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33623/24-ц

пр. 2-7325/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бусик О.Л.

при секретарі Романенко Ю.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Акціонерне товариство «Укрзалізниця»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про відшкодування матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суд із позовом до відповідача Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про стягнення матеріальних збитків в сумі 6 900 грн., заподіяних 08.02.2024 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що позивач, ОСОБА_1 08 лютого 2024 року о 22:30, керуючи транспортним засобом «Land Rover Range Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Києві на Дарницькому мосту здійснив наїзд на перешкоду (яму) на проїзній частині, що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу, у зв`язку з чим було пошкоджено праве переднє колесо (диск та гума). Перешкода (яма) не була ніяким чином огороджена і не було поставлено відповідних знаків для попередження водіїв про неякісне дорожнє покриття, наприклад знак 1.12 (вибоїна), через що не було фізичної можливості заздалегідь виявити та вжити заходів для безпечного об`їзду перешкоди.

Отримані механічні пошкодження колеса транспортного засобу були несумісні з нормами ПДР про технічний стан транспортних засобів п. 31.1 тa правилами експлуатації п. 31.4.5 б) шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини; виходячи з вищевикладеного, через бездіяльність та неналежний догляд за покриттям Дарницького мосту, який знаходиться на балансі AT «Укрзалізниця», була вимушена заміна колеса в кількості 1 (одна) штука, яка коштувала 6900 грн.

Посилаючись на те, що автомобілю «Land Rover Range Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , спричинена матеріальна шкода в сумі 6900 грн, позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 06 серпня 2024 року в справі відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

02 вересня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив по справі, з якого вбачається, що відповідач заперечує з приводу задоволення позову з наступних підстав.

В поданій позивачем позовній заяві жодним чином не доведено те, що шкода була заподіяна йому саме на ділянці Дарницького мосту. Пошкодження колеса могла спричинити також і інша перешкода (яма) під час руху до початку мосту. Точне встановлення місця, на якому була спричинена шкода транспортному засобу позивача, має ключове значення в даній справі, також важливим є з`ясувати те, чи саме вказана позивачем перешкода завдала технічної несправності його транспортному засобу.

Позивач не обґрунтовує безпосередній причинний зв`язок між настанням шкоди та діями (бездіяльністю) відповідача. Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», наявність такого безпосереднього причинного зв`язку є обов`язковою в позовах про відшкодування шкоди.

На фотознімках місця перешкоди, долучених до позовної заяви видно, що ділянка мосту, на якій розміщувався транспортний засіб позивача має добре освітлення, інші транспортні засоби вільно і безперешкодно рухаються проїжджою частиною мосту. А тому позивач мав можливість як і інші транспортні засоби, об`їхати перешкоду або хоча б подолати її на швидкості, яка б убезпечила його транспортний засіб від ймовірних технічних проблем.

Взагалі твердження позивача, стосовно вини відповідача, наведені в позовній заяві є голослівними та нічим документально не підтверджені. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Тобто, позивач повинен довести, що діями або бездіяльністю відповідача було порушено його права або інтереси. Однак, жодних доказів, які підтверджують вину відповідача у спричиненні шкоди, позивачем до суду не надано. Фактично твердження позивача ґрунтуються на його припущеннях, а в розумінні знову ж таки ст. 81 ЦПК України доказування в суді не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ухвалою суду від 03 вересня 2024 року клопотання представника відповідача Горбоконя В.Ю. - задоволено частково. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

30 жовтня 2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив по справі, в якій останній зазначає, що факт того, що саме яма стала причиною пошкодження транспортного засобу позивача підтверджується словами працівників поліції, що приїхали на виклик позивача та склали протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №730506. Окрім того, для фіксації ДТП працівниками поліції був викликаний представник АТ «Укрзалізниця», який не з`явився. Інформація про те, що сторона Дарницького мосту з правого на лівий беріг знаходиться на балансі АТ «Укрзалізниця» встановлено працівником поліції.

Позивач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 08 лютого 2024 року о 22:30, керуючи транспортним засобом «Land Rover Range Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Києві на Дарницькому мосту, не вжив заходів для зменшення швидкості для об`їзду перешкоди, яку об`єктивно спроможний виявити, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду (яму) на проїзній частині, що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Ст.1 ЗУ «Про автомобільні дороги» визначено, що автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.

Згідно ст.10 Закону органами, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування, є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.

Орган управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за: 1) стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; 2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування; 3) відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом; 4) відповідність нормативно-правовим актам розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; 5) цільове використання бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування; 6) санітарний та екологічний стан автомобільних доріг загального користування та їх смуг відведення; 7) забезпечення проведення аудиту або перевірки безпеки автомобільних доріг згідно з вимогами цього Закону, інших актів законодавства України, національних стандартів України, а також вжиття необхідних заходів за результатами проведення аудиту або перевірки безпеки автомобільних доріг (ст.13 ЗУ «Про автомобільні дороги»).

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про автомобільні дороги» державну політику і стратегію розвитку всіх видів автомобільних доріг на території України здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства. Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування та інших видів автомобільних доріг може здійснюватися на основі довгострокових (до семи років) договорів (контрактів) про утримання автомобільних доріг загального користування за принципом забезпечення їх експлуатаційного стану відповідно до нормативно-правових актів, норм та стандартів. Істотними умовами такого договору, зокрема, є: порядок здійснення замовником контролю якості ресурсів та виконаних робіт; гарантійні обов`язки підрядника, порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору; відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і зупинки руху; спеціальні умови.

Ст.9 Закону встановлено, що складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: земляне полотно; проїзна частина; дорожнє покриття; смуга руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; штучні споруди; засоби технологічного зв`язку; інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, стаціонарні комплекси вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху); архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг; технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг; елементи санітарного облаштування; зелені насадження; спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів.

До компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху, згідно ст.9 Закону належить, зокрема, розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством.

Згідно ст.14 ЗУ «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху мають право на: безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

За ст.16 ЗУ «Про дорожній рух», водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні (ст.24 ЗУ «Про дорожній рух»).

За приписами ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Ст.1166 ЦК визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність усіх зазначених умов є обов`язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Водночас відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2018 у справі №902/320/17 дійшов висновку, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Таким чином, в обов`язковий алгоритм дій після аварії входить визначення винуватця/винуватців та оцінка збитку автомобіля після ДТП, яка здійснюється експертами страхової компанії з метою розрахунку розміру виплат внаслідок настання страхового випадку на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних т/з, затвердженої наказом МЮУ, ФДМУ від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованої в МЮУ 24.11.2003 за №1074/8395, якою передбачено перелік рекомендованих ліцензійних програмно-технічних комплексів по розрахунку вартості відновлюючих робіт т/з з використанням рекомендованих нормативів заводу виробника і цін на запасні частини рекомендованих імпортером.

Одночасно, позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність у нього обов`язкового страхового полісу та не зазначено, чи викликався на місце ДТП представник страхової компанії.

Окрім того, позивачем не надано доказів розміру завданих збитків, оскільки наданий позивачем товарний чек не підтверджує, що саме це переднє колесо було пошкоджено.

Аналізуючи наведені правові норми, оцінивши надані докази в сукупності, враховуючи, що постановою суду встановлена вина позивача у вчинення ДТП, а також те, що суду не надано будь-яких належних та допустимих доказів вини відповідача та розміру матеріальної шкоди, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справу, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 18 листопада 2024 року.

Суддя О.Л. Бусик