Ухвала суду № 123125089, 14.11.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/913/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення у судовій справі №440/913/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України про:

- визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 04 серпня 2023 року, що зареєстрована в Урядовому контактному центрі за №КА-15962864 про вчинення заходів по відновленню порушених матеріальних прав з питань нарахування та виплати грошових допомог та компенсацій при звільненні (у відставку) з військової служби за станом здоров`я, та ненадіслання на його адресу письмової відповіді про результати її розгляду в термін, встановлений статтею 20 Закону України Про звернення громадян;

- зобов`язання Міністерства оборони України розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 04 серпня 2023 року про вчинення заходів по відновленню порушених матеріальних прав з питань нарахування та виплати грошових допомог та компенсацій при звільненні (у відставку) з військової служби за станом здоров`я, що зареєстрована в Урядовому контактному центрі за № НОМЕР_1 , та надати йому письмову відповідь про результати її розгляду, шляхом надсилання на його адресу: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №440/913/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо нерозгляду по суті у встановлений законодавством строк заяви ОСОБА_1 від 04 серпня 2023 року (реєстраційний номер КА-15962864) та ненадання (ненадіслання) ОСОБА_1 письмової відповіді за результатами розгляду такої заяви; зобов`язано Міністерство оборони України розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 04 серпня 2023 року (реєстраційний номер КА-15962864) та надати (надіслати) ОСОБА_1 письмову відповідь про результати розгляду такої заяви.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2024 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №440/913/24 залишено без змін.

Від позивача до суду надійшла заява від 12 листопада 2024 року, в якій він просить: встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року по справі №440/913/24 та зобов`язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року по справі №440/913/24, про що постановити відповідну ухвалу.

В обґрунтування вказаної заяви заявником зазначено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року по справі №440/913/24 не виконано.

Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення у судовій справі №440/913/24, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання, зокрема учасниками справи.

Згідно з положеннями статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу наведених положень КАС України слідує, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі є правом, а не обов`язком, суду.

При цьому таке диспозитивне право може використовуватися судом в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

У разі невиконання судового рішення у добровільному порядку приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, спрямованих на примусове виконання такого судового рішення.

Так, за змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року /надалі Закон № 1404-VІІІ/ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частиною першою статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Згідно із частиною другою цієї статті у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини третьої цієї ж статті виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, в межах примусового виконання судового рішення державний виконавець перевіряє виконання виконавчого документу, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, та у разі встановлення факту невиконання боржником виконавчого документу без поважних причин у встановлений виконавцем строк (10 робочих днів) виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначається вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів. У випадку встановлення виконавцем факту повторного невиконання боржником виконавчого документу без поважних причин у встановлений строк виконавець повторно накладає на боржника штраф та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Тобто виконання рішення суду, яке набрало законної сили, у першу чергу забезпечується шляхом вчинення дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та спрямованих на примусове виконання судового рішення, а видом юридичної відповідальності боржника за факт невиконання ним без поважних причин у встановлений виконавцем строк покладеного на нього зобов`язання є накладення на боржника штрафу (штрафів) за невиконання виконавчого документу, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Судом встановлено, що 13 вересня 2024 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76032318 з примусового виконання виконавчого листа №440/913/24, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 03 липня 2024 року.

Згідно даних з Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 14 листопада 2024 року виконавче провадження № 76032318 з примусового виконання виконавчого листа №440/913/24, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 03 липня 2024 року, не закінчено.

Тож рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №440/913/24 перебуває на стадії примусового виконання та державним виконавцем вчиняються дії, спрямовані на виконання цього рішення суду, а відтак виконання рішення суду у цій справі наразі забезпечується державним виконавцем шляхом застосування заходів його примусового виконання у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Оскільки наразі триває загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження", і такий порядок ще не вичерпано (не закінчено), у суду, за відсутності відповідних доказів, відсутні підстави вважати, що загальний порядок виконання судового рішення не призведе до очікуваного результату.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 від 12 листопада 2024 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення у судовій справі №440/913/24.

Керуючись статтями 243, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 від 12 листопада 2024 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення у судовій справі №440/913/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.І. Слободянюк