Рішення № 123124634, 14.11.2024, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 758/10816/24

провадження № 2/753/10503/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 листопада 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сирбул О. Ф.

за участю секретаря Кушнір А. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Фінтраст Україна»(далі по тексту-позивач, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна») звернулося до Подільського районного суду м. Києваз позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту-відповідач, ОСОБА_1 )про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5582776 від 22.02.2022 у розмірі 54 359,89 грн, з яких 11 003,60 грн - сума заборгованості за кредитом; 30 218,09 грн - сума процентів за користування кредитом, 13 138,20 грн - нараховані відсотки за 60 календарних днів, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що 22.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 5582776 про надання споживчого кредиту, який укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом № 19-ОД від 05.01.2022 та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно з умовами кредитного договору загальний розмір кредиту становить 12 000,00 грн, строк кредиту - 360 днів.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит у розмірі 12 000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

25.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги за кредитним договором, про що відповідача повідомлено шляхом направлення на електронну пошту, зазначену останнім в договорі, відповідного повідомлення. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у встановленому порядку та строки у нього утворилась заборгованість перед позивачем, у розмірі 54 359,89 грн, з яких 11 003,60 грн - сума заборгованості за кредитом; 30 218,09 грн - сума процентів за користування кредитом, 13 138,20 грн - нараховані відсотки за 60 календарних днів. На підставі викладеного позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12.09.2024 матеріали цивільної справи за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва-за знаходженням майна, за місцем реєстрації відповідача: м. Київ, вул. Юрія Литвинського, 70, гуртожиток.

У жовтні 2024 року матеріали вищезазначеної цивільної справи надійшли на адресу Дарницького районного суду м. Києва та у встановленому ЦПК України порядку передані у провадження судді Сирбул О.Ф. 14.10.2024.

Ухвалою суду від 14.10.2024 відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та одночасно витребувано з Акціонерного товариства "Приват Банк"(49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30) інформацію щодо підтверження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 22.02.2022 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ"Приват Банк", у сумі 12 000 грн від ТОВ "Авентус Україна".

31.10.2024 від АТ КБ «Приват Банк» на виконання вимог ухвали суду від 14.10.2024 надійшла інформація.

Ухвалою суду від 14.11.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено відомості, які надійшли з АТ КБ «Приват Банк».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві представник позивача просив про розгляд справи у відсутність представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку за адресою реєстрації місця проживання, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подавав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 5582776 про надання споживчого кредиту, який укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом № 19-ОД від 05.01.2022 та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно з умовами кредитного договору загальний розмір кредиту становить 12 000,00 грн., строк кредиту - 360 днів.

Кредитні кошти були відправлені відповідачу 22.02.2022 на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приват Банк».

На виконання вимог ухвали суду від 31.10.2024 з АТ КБ «Приват Банк» надійшла інформація, що на ім`я ОСОБА_1 в банку відкрито карту № НОМЕР_3 , на яку 22.02.2022 здійснено переказ коштів на суму 12 000,00 грн.

Так, укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів.

Відповідно до пункту 1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору.

19.03.2022 відповідач здійснив платіж на рахунок кредитора у розмірі 1 000,00 грн, з яких 3,60 грн оплата процентів, 996,40 грн оплата тіла кредиту.

25.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги за кредитним договором, про що відповідача повідомлено шляхом направлення на електронну пошту, зазначену останньою в договорі, відповідного повідомлення.

Згідно з п. 1.2 договору факторингу права вимоги щодо заборгованості боржників відбуваються в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Отже, до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому виді, що передбачено статтею 205, 207 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором № 5582776 про надання споживчого кредиту від 22.02.2022, до якого за договором факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023 перейшло право грошової вимоги за договором № 5582776 про надання споживчого кредиту від 22.02.2022, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості в загальному розмірі 54 359,89 грн, яка складається із заборгованості: 11 003,60 грн - сума заборгованості за кредитом; 30 218,09 грн - сума процентів за користування кредитом, 13 138,20 грн - нараховані відсотки за 60 календарних днів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України.

У позовній заяві представник позивача вказав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які складаються з судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн

Згідно з приписами ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін - пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано, копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 17.07.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем,акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 17/07-2024 від 17 липня 2024 року на суму 10 000,00 грн, рахунок на оплату замовлення № 3895/06/08 від 06 серпня 2024 року на суму 10 000,00 грн.

Таким чином, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, який є завищеним.

Разом з тим, з урахуванням ухвалення рішення по справі на користь позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», у розмірі 4 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273, 280-282, 284, 289 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»(ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. Загородня, 15, оф. 118/2, м. Київ, 03150) заборгованість за кредитним договором № 5582776 від 22.02.2022 у розмірі 11 003,60 грн - сума заборгованості за кредитом; 30 218,09 грн - сума процентів за користування кредитом, 13 138,20 грн - нараховані відсотки за 60 календарних днів, а всього 54 359,89 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»(ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. Загородня, 15, оф. 118/2, м. Київ, 03150) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: