Рішення № 123122031, 18.11.2024, Миронівський районний суд Київської області

18.11.2024 Єдиний унікальний № 371/1009/23 провадження № 2-а/371/7/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року м. Миронівка

ЄУН 371/1009/23

Провадження № 2-а/371/7/24

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Литвин С.С.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Київській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду, посилаючись на ті обставини, що 09 липня 2023 року поліцейський СРПП Обухівського РУП ГУ НП в Київській області виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою притягнув його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та застосував стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Постанову вважає незаконною, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняв, дані, викладені у постанові, не відповідають дійсності, виходячи з наступного.

09 липня 2023 року він не керував будь-яким транспортним засобом у тому числі в місті Богуслав Київської області. Докази керування нимтранспортним засобом09липня 2023року тадокази вчиненняним правопорушення,передбаченого ч.1ст.126КУпАП,матеріали справине містять.Такі доказивідсутні тому,що такаподія зайого участюне маламісця.Інкриміноване правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП спростовується поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які він долучає.

Просив скасувати постанову як протиправну, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 18 липня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено за адресою його місцезнаходження 18 липня 2023 року.

26 липня 2023 року до Миронівського районного суду Київської області повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, за змістом якого відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками отримав 24 липня 2023 року.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 14 серпня 2024 року у Головного управління Національної поліції в Київській області витребувано належним чином засвідчену копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії БА №330844 від 09 липня 2023 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , а також належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, на підставі яких була прийнята вказана постанова, в тому числі технічний запис відеофіксації правопорушення (за наявності).

На виконання вимог ухвали про витребовування доказів, 28 серпня 2024 року на адресу Миронівського районного суду Київської області за вхідним №5504/24 надійшла належним чином засвідчена копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №330844, відео з нагрудної відеокамери(боді-камери) Tecsar BDC-43-GWCP інв. 18150169016/92 та відео з автомобільно відео-реєстратора Аspirіng AT 260 інв.11340204.

Відповідно до положень ст. 257 КАС України, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Аргументи учасників справи

Відповідач відзиву на позов не подав.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено такі фактичні обставини.

09 липня 2023 року о 16 годині 27 хвилин у селі Дибинці Обухівського району Київської області позивач керував транспортним засобом автомобілем «ВАЗ21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 . О 16 годині 28 хвилин транспортний засіб було зупинено працівниками поліції, сторони водійського сидіння вийшов позивач ОСОБА_1 . При перевірці документів у водія було встановлено, що він не мав з собою поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

09 липня 2023 року поліцейський ВРПП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 330844, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та застосував стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

За змістом постанови, водій ОСОБА_1 09 липня 2023 року о 16 годині 30 хвилин у селі Дибинці Обухівського району Київської області по вулиці Ланок керував транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ21070», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та не мав з собою поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 ґ Правил дорожнього руху.

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст.23, п.1 ч. 1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушивПравила дорожнього руху.

Нормамист. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку,правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, передбачені статтею 126 КУпАП).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених ч. 4 ст. 258 КУпАП, посадовими особами Національної поліції на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП, є правопорушенням у сфері забезпечення дорожнього руху, тому обов`язку складати протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу працівник поліції не мав.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є : своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно вимог КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за наявності правопорушення, яке підтверджене належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Суд вважає викладені у позовній заяві доводи позивача не обґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до п. 2.1 ґ Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

За керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, настає адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Вказані правилавизначають безумовнийобов`язок водіяпри керуваннітранспортним засобоммати присобі тана вимогуполіцейського пред`явитипосвідчення водіявідповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух».

За змістом вказаної статті, водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З аналізувищенаведених нормвбачається,що згіднозаконодавства Українина вимогуполіцейського,водій транспортногозасобу зобов`язанийпред`являти дляперевірки посвідченняводія,реєстраційний документна транспортнийзасіб та чинний страховий поліс.

Судом встановлено, що 09 липня 2023 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у селі Дибинці Обухівського району Київської області.

У позовній заяві позивач заперечує факт керування ним 09 липня 2023 року будь яким автомобілем у селі Дибинці Обухівського району Київської області та одночасно зазначає про те, що працівником поліції було порушено процедуру розгляду справи та не було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Твердження позивача про те, що він не здійснював керування жодним транспортним засобом 09 липня 2023 року спростовується інформацією яку містить відео з нагрудної відеокамери (боді-камери) Tecsar BDC-43-GWCP інв. 18150169016/92 та відео з автомобільного відео-реєстратора Аspirіng AT 260 інв.11340204.

Відповідно до відео з автомобільного відео-реєстратора Аspirіng AT 260 інв.11340204 о 16 годині 27 хвилин транспортний засіб «ВАЗ21070», реєстраційний номер НОМЕР_2 здійснює рух. Під час зупинки транспортного засобу о 16 годині 28 хвилин зі сторони водійського сидіння вийшов позивач ОСОБА_1 . Вказаний факт також підтверджується відеозаписами з нагрудної відеокамери (боді-камери) Tecsar BDC-43-GWCP інв. 18150169016/92, наданими на виконання ухвали суду про витребування доказів.

В ході перевірки документів було встановлено, що водій керував транспортними засобом та після його зупинки працівником поліції не пред`явив на вимогу чинний страховийполіс, що є порушенням вимог п. 2.1 ґ Правил дорожнього руху, та за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів зворотнього, зокрема того факту, що він не керував будь-яким транспортним засобом. Такими доказами не можуть бути копії письмових пояснень осіб, які не були учасниками події.

Посилання позивача на окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови, суд не бере до уваги, оскільки окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18, від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16.

Безпідставними є мотиви позивача про необхідність складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки згідно з наведеними правилами ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Не заслуговують на увагу доводи позивача щодо порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2015 року № 1395.

Згідно з пунктом 9, 10 розділу ІІІ зазначеної Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями ст.ст. 249, 276 КУпАП, розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення.

Позивачем не спростовано той факт, що під час патрулювання в місці, час та дату, вказані в оскаржуваній постанові, поліцейським було зупинено транспортний засіб автомобіль марки «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час з`ясування фактичних обставин справи та перевірки документів водія було встановлено факт керування транспортним засобом за умови відсутності у водія страхового полісу.

Отже, позивач не заперечує того факту, що наведені документи були відсутні у водія транспортного засобу. Мотиви позову зводяться до того, що автомобілем він не керував.

Поряд зцим,у постановіпро накладенняадміністративного стягненнязазначені даніпозивача:прізвище,ім`я,по батькові,дата народженнята місцейого проживання.Такі ж відомості про себе він вказав у змісті адміністративного позову. Крім того, саме позивач підписав постанову.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що такі мотиви позивача вказують на його наміри ухилитися від відповідальності за скоєне.

У відповідності до ч. 1 ст. 271 КУпАП,у розгляді справи проадміністративне правопорушенняможуть брати участьадвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученнямюридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Судом не встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач виявляв бажання скористатись правовою допомогою, однак інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Посилаючись на наявність свідків, у присутності яких позивач заявляв про необхідність залучення захиснику, клопотання про допит таких свідків заявлено не було.

Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення складена у відповідності до вимог ст. 283 КУпАП, а також за формою та на бланку, визначених Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2015 року № 1395.

Відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 14 лютого 2018 року по справі 536/583/17, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення.

За правилами ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Вказаних правил інспектором дотримано. Копію постанови вручено особі, відносно якої вона винесена.

Висновки за результатами розгляду

За правилами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 вказаної статті, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 ст. 286 КАС Українипередбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд дійшов висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності інспектором поліції СРПП відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області в повному обсязі були дотримані вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного суд вважає, що оскаржуване рішення відповідає вимогам закону.

Відповідно до висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19, визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Позивачем до адміністративного позову не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Незгода позивача з фактом його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

Мотиви позивача вказують на обраний ним спосіб захисту для уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Серед іншого, суд вважає за необхідне звернути увагу, що позовна заява містить цитування статей КУпАП без посилання на фактичні і конкретні обставини, доводи є здебільшого узагальненими і формальними, позивач посилається лише на загальні положення та допущенні працівниками патрульної поліції порушення при оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно вказаного правила, судові витрати поверненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 14, 73, 77, 79, 90, 122, 139, 242-246 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 доГоловного управліннянаціональної поліціїв Київськійобласті проскасування постановив справіпро адміністративнеправопорушеннявідмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційногоадміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Апеляційна скаргаподається безпосередньодо судуапеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання : будинок під номером АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління національної поліції в Київській області, код ЄДРПОУ 40108616, місце перебування : будинок під номером 15, вулиця Володимирська, місто Київ.

Суддя Л.О. Капшук