Ухвала суду № 123119415, 18.11.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань самовідводу судді

18 листопада 2024 рокусправа № 380/22950/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву судді Андрусів У. Б. про самовідвід в адміністративній справі за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

у с т а н о в и в :

Львівський державний університет внутрішніх справ (місце знаходження: вул. Городоцька, буд. 26, м. Львів, 79007; ЄДРПОУ 08571995) пред`явив позов до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 63865,95 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2024 у справі №380/22950/24 головуючою суддею визначено суддю Андрусів У. Б.

До відкриття провадження у справі головуючою суддею Андрусів У. Б. подано заяву про самовідвід відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з метою недопущення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду цієї справи.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Підстави для самовідводу судді унормовані ст. 36 КАС України.

За змістом цієї норми суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Частиною 1 ст. 40 КАС України регламентовано, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (ч. 2 ст. 40 КАС України).

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч. 3 ст. 40 КАС України).

Підстави для відводу (самовідводу) судді є за своєю суттю певними юридичними фактами, які надають підстави для сумнівів щодо об`єктивності, неупередженості та безсторонності судді під час розгляду конкретної справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 1 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень.

Він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим (ст. 2 Кодексу суддівської етики).

Неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи (ст. 15 Кодексу суддівської етики).

За змістом п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Пунктом 4.8 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя не повинен дозволяти членам своєї родини, соціальним чи іншим стосункам певним чином впливати на його діяльність, що пов`язана зі здійсненням функції судді, а також на прийняття ним судових рішень.

Зважаючи на викладене, лише розгляд справи судом, об`єктивність і неупередженість якого перебуває поза всяким сумнівом, є гарантією того, що судове рішення буде сприйняте суспільством як справедливе, незалежне та безстороннє, і лише в такому випадку буде дотримано право сторін на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заява про самовідвід головуючої судді Андрусів У. Б. обґрунтована тим, що позивачем у справі є Львівський державний університет внутрішніх справ, у якому вона працювала з 01.09.2007 до 04.07.2024.

За наведених обставин, з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який сумнів в учасників справи та стороннього спостерігача стосовно неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду цієї справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви судді Львівського окружного адміністративного суду Андрусів У. Б. про самовідвід на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України та необхідність передачі справи для подальшого розгляду згідно з ч. 1 ст. 31 КАС України.

Наслідки самовідводу судді передбачені ст. 41 КАС України.

Зокрема, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись ст. 36, 38-41, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Заяву судді Андрусів У. Б. про самовідвід в адміністративній справі №380/22950/24 за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

2. Матеріали адміністративної справи №380/22950/24 передати до канцелярії Львівського окружного адміністративного суду для визначення судді для розгляду справи в порядку встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяАндрусів Уляна Богданівна