Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
18 листопада 2024 рокусправа № 380/23035/24місто Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулик А.Г., перевіривши матеріали позовної заяви Акціонерного Товариства "Українська залізниця" до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії
в с т а н о в и в:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» код ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул. Єжи Гедройця, 5 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , у якій просить суд:
- скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.10.2024 №7 про правопорушення, пов`язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями якою накладено на акціонерне товариство Українська залізниця штраф у розмірі 142 316 гривень.
Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.
Суддя встановив, що позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом цього спору є незгода позивача з правомірністю постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.10.2024 №7 про правопорушення, пов`язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями якою накладено на акціонерне товариство Українська залізниця штраф у розмірі 142 316 гривень.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» постанову про накладення штрафу, що прийнята посадовою особою, зазначеною у статті 2 цього Закону, може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до місцевого суду за місцезнаходженням відповідного органу охорони державного кордону України, рішення якого є остаточним.
Строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Як вже встановив судддя оскаржувана постанова прийнята 15.10.2024.
24.10.2024 позивач звернувся з відповідним позовом до Львівського окружного адміністративного суду про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.10.2024 №7 про правопорушення, пов`язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 позовну заяву повернуто Позивачу.
Копію ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 Позивачем отримано 02.11.2024.
Суд не погоджується із твердженнями позивача, відповідно до яких позивач без будь-яких зволікань врахував зауваження, які викладені в ухвалі Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 та подав позовну заяву у новій редакції, оскільки з позовом до Львівського окружного адміністративного суду позивач повторно звернувся лише 12.11.2024, через 10 днів після отримання ухвали.
У свою чергу, клопотання про поновленого строку, долучене позивачем до позовної заяви, не містить жодних обставин, що б свідчили про поважність пропуску строку на звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Таким чином, позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом з обґрунтуванням причин пропуску строку звернення та доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривні.
Суддя встановив, що у межах цієї справи позивач заявив одну позовну вимогу майнового характеру:
- скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.10.2024 №7 про правопорушення, пов`язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями якою накладено на акціонерне товариство Українська залізниця штраф у розмірі 142316 гривень.
За подання зазначеної позовної заяви позивач повинен сплатити 142316грн*0,015 =2134,74 грн.
Оскільки зазначена сума менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судовий збір за подання зазначеної заяви становить 3028,00 грн.
Позивач долучив до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн, проте відповідно до довідки від 12.11.2024 з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що номер платіжного документу вже внесений до бази даних у справі № 380/21857/24, суддя Кузан Р. І.
З урахуванням встановлених обставин, позивачу необхідно подати на адресу суду квитанцію про сплату судового збору на суму 3028,00 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір.
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя
у х в а л и в :
залишити без руху позовну заяву Акціонерного Товариства «Українська залізниця» до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом з обґрунтуванням причин пропуску строку звернення та доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку;
- платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 3028,00грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Суддя Гулик Андрій Григорович
Судове рішення № 123119324, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 18.11.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/23035/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: