Рішення № 123119255, 15.11.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2024 рокусправа № 380/15615/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Андрея Митрополита, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.06.2024 №134550015097 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу», п. п 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» таа довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка .а ранг, надбавка за вислугу років) за № 139/7.4-22/51 від 18.06.2024 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсій- не займає посади державної служби № 138/7.4-22/51 від 18.06.2024, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 19.06.2024.

Позов мотивовано тим, що з 02.10.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначив, що 19.06.2024 звернувся до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, який набув чинності 1 травня 2016 року. Згідно пункту 4.2 (ост. абзац) Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за принципом екстериторіальності мої документи були направлені на розгляд до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яким і було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 26.06.2024 №134550015097, мотивоване відсутністю необхідного стажу державної служби. Позивач з таким рішенням не погоджується та вказав, що він має страховий стаж понад 20 років, із них більше 15 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби станом на 01.05.2016, а відтак за ним збережено право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу». Наведене і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 25.07.2024 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що 19.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про переход на інший вид пенсії згідно Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015. Заява Позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.06.2024 № 134550015097 ОСОБА_1 відмовлено у переході на інший вид пенсії згідно Закону України «Про державну службу».

З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «По державну службу» від 10.12.2015 №889, відповідно до якого втратив чинність Закон України «По державну службу» від 16.12.1993 №3723 (далі - Закон №3723), крім статті 37, яка застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень. Основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії згідно ст.37 Закону №3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу державного службовця. На підставі наданих документів стаж роботи позивача на державній службі станом на 01.05.2016 відповідачем обрахований у кількості 05 років 05місяців 21 день та встановлено, що позивач станом на 01.05.2016 посади державної служби не займав. Позивач у відповідності до записів трудової книжки працював на посадах Державної митної служби України, Міністерстві доходів і зборів України та йому було присвоєно спеціальне звання. Періоди роботи посадових осіб в органах митної служби на посадах, в період перебування, на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Щодо проведення нарахування пенсії з урахування довідок про заробітну плату зазначено, що довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Державною митною службою не відповідають додаткам, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категорія осіб». А також, підстави для переведення пенсії позивачки на пенсію у відповідності до норм Закону України «Про державну службу» відсутні, тому її вимога стосовно врахування при призначенні такого виду пенсії довідок, є передчасною. Також зазначено, що згідно з чинного законодавства функції по призначенню, перерахунку і виплаті пенсій покладені саме на Пенсійний Фонд України, який здійснює свої повноваження через створенні в установленому порядку територіальні управління. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що що період перебування посадових осіб в органах митної служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєнні персональні чи спеціальні звання, не зараховується до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Вказує, що оскільки позивач не є пенсіонером, який отримує пенсію відповідно до Закону №3723, та чинним законодавством України скасовано право на перерахунок пенсій державних службовців з 01.01.2015, жодних підстав для проведення перерахунку пенсії немає. Додатково зазначає, що Головне управління є самостійною юридичною особою та не несе відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність інших територіальних органів Пенсійного фонду, а тому не є належним відповідачем у справі.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 02.10.2011.

19.06.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» та п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».

До заяви позивачем, серед іншого, додано: довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка .а ранг, надбавка за вислугу років) за № 139/7.4-22/51 від 18.06.2024 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсій- не займає посади державної служби № 138/7.4-22/51 від 18.06.2024.

За принципом екстериторіальності її заява та додані документи розглядались та, відповідно, рішення приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропертовській області.

За результатами розгляду заяви та наданих позивачем документів відповідач прийняв рішення від 26.06.2024 №134550015097, яким відмовлено позивачу у переході на пенсію державного службовця, посилаючись на відсутність необхідного стажу роботи.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон №3723-XII).

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно з пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 11 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Пункт 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ визначає, що для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-XII.

Водночас, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону України і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII вік і страховий стаж.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 676/4235/17.

При цьому, абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-IV встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Суд також зазначає, що стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється згідно з законодавством, яке діяло раніше, і на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені (п. 8 розділу XI «;Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII).

Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (далі - Порядок № 283), та додатку до нього.

Зі змісту спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.06.2024 №134550015097 вбачається, що позивачу відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, у зв`язку з недостатністю стажу державної служби, через незарахування певних періодів роботи позивача до державної служби. Зокрема, відповідачем не зараховано до стажу державної служби період роботи позивача з 01.01.2003 по 04.11.2020 в органах Державної податкової служби, та з 05.11.2020 по 25.10.2022 в органах Державної митної служби.

При цьому, наявність у позивача необхідного віку та страхового стажу для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII сторонами не оспорюється.

Водночас, за наслідками судового розгляду суд дійшов висновку, що позивач на день набрання чинності Законом №889-VIII мав не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

Так, згідно з відомостями трудових книжок позивача від 08.08.1982 та від 03.11.2009, судом встановлено, що ОСОБА_1 працював з 11.07.1997 по 04.11.2020 в органах Державної податкової служби, з 05.11.2020 по 25.10.2022 в органах Державної митної служби. Також трудовою книжкою позивача підтверджується, що 11.07.1997 позивачем прийнята Присяга державного службовця. Надалі позивачу присвоювалися спеціальні звання, зокрема:

11.03.1977 прийнято на роботу в Дерджавну податкову адміністрацію в м.Львові на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу по контролю за ринками управління оперативного контролю за рішенняи конкурсної комісії з шестимісячним іспитовим терміном;

11.07.1997 прийнято присягу державного службовця;

12.02.1998 Дерджавна податкова адміністрацію в м.Львові перейменована в Державну податкову інспекцію у м.Львові;

04.05.1998 переведений на посаду старшого державного податкового ревізора відділу контролю по контролю гуртової та роздрібної торгівлі;

01.06.1998 присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби І ранку;

16.11.1998 звільнений з Державної поаткової адміністрації у Львівській області;

17.11.1998 призначений в порядку переведення на посаду старшого державного ревізора-інспектора віділу контролю вантажних перевезень, ут ч. в прикордонних пунктах пропуску;

17.12.2002 переведений на посаду старшого державного податкового ревізора- інспектора відділу по контролю у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг юридичних та фізичних осіб;

01.01.2003 присвоєно чергове звання радник податкової служби ІІ рангу;

18.08.2003 переведений на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу контролю вантажних перевезень;

17.08.2009 звільнений із займаної посади в порядку переведення для подальшого працевлаштування в ДПІ у Франківському районі м.Львова;

18.08.2009 прийнятий в порядку переведення та як такий, що успішно пройшов стажування на посаду начальника відділу контролю за розрахунковими операцями управління податкового контролю юридичних осіб;

03.11.2009 прийнятий в порядку переведення як такий, що успішно пройшов стажування на посаду начальника відділу контролю за субєктами господарювання;

12.01.2010 присвоєно спеціальне звання радник податкової служби ІІ рангу;

21.12.2010 звільнений із займаної посади в порядку перевдення в спеціалізовану ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Львові;

22.12.2010 прийнятий в порядку переведення на посаду начальника відділу контролю за СГД, що здійснюють розрахунки у готівковій формі касовими операціями;

28.02.2012 звільнений із займаної посади в порядку переведеня в ДПС у Львівській області;

29.03.2012 призначений в порядку переведення на посаду начальника відділу контролю за проведенням готівкових розрахунків управління податкового контролю, як такий як пройшов успішно стажування;

03.01.2013 призначений в порядку переведення на посаду начальника відділу моніторингу грошових операцій управління податкового контролю;

04.06.2013 у зв`язку із організацією ДПС у Львівській області шляхом приєднання до ГУ Міндоходів переведений на посаду начальника відділу контролю за проведенням розрахункових операцій;

01.01.2014 присвоєне спеціальне звання радник податкової митної справи ІІ рангу;

26.01.2015 у зв`язку із організацією ГУ Міндоходів шляхом приєднання до ГУ ДФС у Львівській області переведений на посаду заступника начальника управління інфрасткуктури-начальника відділу матеріально- технічного забезпечення;

08.02.2016 у зв`язку із зміною організаційної структури ГУ ДФС у Львівській області переведений на посаду заступника начальника управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури-начальника відділу матеріального-технічного забезпечення ГУДФС у Львівській області;

31.08.2017 звільнений із займаної посади в порядку переведення для подальшого працевлаштування у Львівській області;

01.09.2017 призначений на посаду завідувача сектору кінологічного забезпечення управління протидій митних правопорушень ;

24.10.2017 переведений на посаду начальника відділу кінологічного забезпечення управління протидій митних правопорушень та міжнародної взаємодії;

22.04.2020 звільнений із займаної посади в порядку переведення до Галицької митниці Держмитслужби;

05.11.2020 призначений на посаду начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Яворів» впорядку переведення з Львівської митниця ДФС;

05.11.2020 присвоєно спеціальне звання радник митницої служби ІІ рангу;

25.05.2021 переведений на посаду заступника начальника відділу митного оформлення №7 митного поста «Яворів»;

01.07.2021 звільнений із займанної посади в порядку переведення до Львівської митниці;

02.07.2021 призначений на посаду начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Яворів» шляхом укладення контракту про проходження державної служби в порядку переведення з Галицької митниці;

16.06.2022 переведений на посду заступника начальника відділу митного оформлення №2 «Яворів» шляхом укладення контракту про проходження державної служби;

25.10.2022 припинено державну службу та звільнений із займаної посади.

Пунктом 1 Порядку № 283 регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Пунктом 5 Порядку № 283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Окрім цього, до спірних правовідносин суд вважає за необхідне застосувати положення Митного кодексу України, який у частині пенсій статті 569 передбачає, що працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 вказаного Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 588 Митного кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України Про державну службу. При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу, незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», були передбачені і Митними кодексами України від 11.07.2002 та від 12.12.1991.

З аналізу наведених положень Митного кодексу України та пункту 2 Порядку №283 можна дійти висновку про те, що період проходження служби посадовими особами митних органів служби зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» і в тому разі, якщо таким особам присвоювалися спеціальні звання під час проходження служби.

Відповідна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а.

Отже, період проходження позивачем державної служби в органах митного контролю, під час якої йому присвоювалися спеціальні звання, зараховується до стажу державної служби для призначення пенсії за віком згідно із пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, а тому доводи відповідачів в цій частині є необґрунтованими.

Вказане підтверджується також положенням п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону № 889-VIII та п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016 (далі - Порядок № 229), які діють з 01.05.2016, де закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що на момент звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (19.06.2024), у нього були наявні всі умови, які необхідні для призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, п. 12 «;Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889, а саме позивач досяг 62 річного віку, набув більше 35 років страхового стажу, а стаж роботи на посадах державного службовця станом на 01.05.2016 становив понад 20 років.

Таким чином, відмова відповідача 1 в переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» є неправомірною, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.06.2024 №134550015097 необхідно визнати протиправним та скасувати.

Крім цього, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60.

За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 01.05.2016, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 01.05.2016 на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 01.05.2016 на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах 3 - 5 цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики (пункт 5 Порядку № 622).

В матеріалах справи наявні довідки за формою, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, а саме: про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 139/7.4-22/51 від 18.06.2024 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 138/7.4-22/51 від 18.06.2024.

Підсумовуючи вищенаведене, суд акцентує увагу на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі 826/4418/14).

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на викладене, та беручи до уваги те, що позивачу вже була призначена пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV, суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести позивача з 19.06.2024 на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу», п. п 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» на довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка .а ранг, надбавка за вислугу років) за № 139/7.4-22/51 від 18.06.2024 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсій- не займає посади державної служби № 138/7.4-22/51 від 18.06.2024, зарахувавши при цьому до його стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця періоди роботи на посадах в митних органах.

При цьому, суд дійшов висновку, що зобов`язати перевести позивача на пенсію державного службовця потрібно саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як територіальний орган ПФУ, який у порядку екстериторіальності розглядав заяву позивача.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 у справі №240/16372/23, який в силу приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення цього спору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Андрея Митрополита, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.06.2024 №134550015097 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести позивача з 19.06.2024 на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу», п. п 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка .а ранг, надбавка за вислугу років) за № 139/7.4-22/51 від 18.06.2024 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсій- не займає посади державної служби № 138/7.4-22/51 від 18.06.2024, зарахувавши при цьому до його стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця періоди роботи на посадах в митних органах.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛунь З.І.