Рішення № 123119252, 15.11.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2024 рокусправа № 380/16032/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885), в якому просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області по відмові ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до абз. 4 ч. 4, ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 призначену пенсію, врахувавши доданий розрахунок пенсії відповідно до абз. 4 ч. 4, ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з 2023року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за віком, призначеної у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначив, що 26.06.2024 звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії на підставі ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.07.2024 його було повідомлено про те, що пенсійне забезпечення здійснюється згідно з чинним законодавством та наданими документами про стаж і заробіток. Також позивач зазначає, що із поданою заявою про перерахунок пенсії ним було долучено розрахунок розміру пенсії, який проведено програмою «Пенсійні розрахунки» (версія 04.2023), згідно з яким розмір його пенсійної виплати повинен становити 5785,22 грн. Разом з тим, як зазначає позивач, на час звернення із позовною заявою сума пенсії, яку він отримує, становить 3306,58грн. На думку позивача, відповідачем протиправно не вказано, де у розрахунках допущена помилка, та чому наведений розрахунок не збігається із розрахунками його пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. Тобто, як вказує позивач, перерахунок пенсії відповідачем не проводився на найбільш вигідних умовах, як того вимагає абз. 5 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 26.07.2024 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Відповідач скористався правом на подання відзиву та подав суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд встановив таке.

ОСОБА_1 з листопада 2023 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, та з 09.05.2024 як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, призначеної у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», працює.

26.06.2024 позивач звернувся до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за абз. 2 ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 05.07.2024 №17016-18370/Ш-52/8-1300/24 Головне управління повідомило позивача проте, що йому з 09.05.2024 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до Закону 1058. Розмір пенсії, обчислений за нормами Закону 1058, залежить від тривалості страхового (трудового) стажу, величини середньомісячного заробітку і величини середньої зарплати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Страховий стаж, врахований при обчисленні пенсії, становить 31 рік 5 місяців 25 днів (зараховано по 31.12.2023). Коефіцієнт страхового стажу - 0,31417. Пенсія обчислена з врахуванням заробітку за періоди роботи з 01.03.1987 по 29.02.1992 (оптимальний варіант) та з 01.08.2000 по 31.12.2023 за даними персоніфікованого обліку. Коефіцієнт заробітної плати - 0,77620. Середньомісячний заробіток, визначений із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, 13559,41грн. (за 2021-2023 роки), становить 10524,81 грн. (13559,41 х 0,77620). Розмір пенсії за віком з 09.05.2024 становить 3306,58 грн. (10524,81 х 0,31417). Відповідно до абз. 4 ч. 4, ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 Закону 1058, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (перераховано) пенсію. Оскільки ОСОБА_1 після призначення пенсії працював як приватний підприємець стаж відповідно даник ОК-5 відображено по 31.12.2023, який і є зарахований при призначенні пенсії. Отже, підстав для перерахунку відповідно до абз. 4 ч. 4, ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» немає.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Відтак, спірні правовідносини виникли у зв`язку із відмовою проводити перерахунок пенсії позивача.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною 1 ст.8 Конституції України зазначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який був прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, оскільки і Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і Закон України «Про пенсійне забезпечення» регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні мають норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як однопредметного та рівносильного акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України «Про пенсійне забезпечення підлягають» субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням дії норм Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Згідно з ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За змістом ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, тобто параметрів, арифметичне значення яких обчислюється за нормами ст.ст.24, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, у розумінні ч.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Отже, за загальними правилами з 01.01.2004 обов`язковими кваліфікуючими умовами для включення періоду трудової діяльності громадянина до страхового стажу є одночасна сукупність таких обставин як: 1) провадження діяльності, котра є об`єктом загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; 2) реальність щомісячної оплати страхових внесків (тобто єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною ч.2 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До набрання чинності нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» правила обчислення стажу роботи громадянина у цілях пенсійного забезпечення визначались, зокрема, ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.1 якої містила положення про те, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При цьому, ч.3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» окреслювались спеціальні випадки включення до стажу роботи періодів іншої діяльності громадянина.

За приписами ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, до 31.12.2003 страховий стаж громадянина має складатись виключно з проміжків часу ведення трудової діяльності або часу належності до кола осіб, спеціально окреслених ч.3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підтверджених записами у трудовій книжці або іншими об`єктивними даними за Порядком №637 та безвідносно до події оплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; а з 01.01.2004 обов`язковими кваліфікуючими умовами для включення періоду трудової діяльності громадянина до страхового стажу є одночасна сукупність таких обставин як: 1) провадження діяльності, котра є об`єктом загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; 2) реальність щомісячної оплати страхових внесків (тобто єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч.1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно з п. 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначенні до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Частиною 2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Згідно з ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Подібні за змістом положення містяться і у приписах Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (затверджений постановою Правління ПФУ від 18.05.2018 №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.06.2018 за №714/32166; далі за текстом - Порядок 10-1), відповідно до пункту 3 якого перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії: 1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону №1058-IV, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії; 2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.

Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Таким чином, зміст ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» свідчить, що цією нормою встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу. Такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватись або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії.

Згідно із п.3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (затверджений Постановою правління ПФУ від 18.05.2018 №10-1) перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії: 1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії; 2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії. Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.

У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 18.11.2020 по справі №522/1916/17 та постанови Верховного Суду від 21.10.2021 по справі №2-а-2430/11 за змістом частини 2 статті 40 та частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії (Зп = Зс х (Ск: К)) показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (Зс), який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу у листопаді 2023 призначено пенсію за віком, з 09.05.2024 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до Закону 1058.

Страховий стаж, врахований при обчисленні пенсії, становить 31 рік 5 місяців 25 днів (зараховано по 31.12.2023). Коефіцієнт страхового стажу - 0,31417.

Пенсія обчислена з врахуванням заробітку за періоди роботи з 01.03.1987 по 29.02.1992 (оптимальний варіант) та з 01.08.2000 по 31.12.2023 за даними персоніфікованого обліку. Коефіцієнт заробітної плати - 0,77620. Середньомісячний заробіток, визначений із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, 13559,41 грн. (за 2021-2023 роки), становить 10524,81 грн. (13559,41 х 0,77620). Розмір пенсії за віком з 09.05.2024 становить 3306,58 грн. (10524,81 х 0,31417). Після призначення пенсії позивач продовжив працювати, як приватний підприємець стаж відповідно даник ОК-5 відображено по 31.12.2023, який і є зарахований при призначенні пенсії.

Отже, під час здійснення перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії, у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).

Відтак, перерахунок пенсії на підставі ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» повинен проводитись із застосуванням незмінного показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, з якого були сплачені страхові внески (тобто такого, яким він був на час призначення пенсії), а розмір пенсії повинен розраховуватись за формулою, наведеною в ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на викладені вище міркування та незмінність правової природи такого елементу механізму обчислення розміру пенсії як показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, з якого були сплачені страхові внески, суд доходить до переконання про те, що перерахунок пенсії на підставі ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» також повинен проводитись із застосуванням незмінного показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, з якого були сплачені страхові внески (тобто такого, яким він був на час призначення пенсії).

Висновки постанови Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №300/5450/23 хоча і побічно, але також підтверджують правильність наведеного судом вище тлумачення змісту належної норми матеріального норми права про незмінність показника заробітної плати середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, з якого були сплачені страхові внески (тобто такого, яким він був на час призначення пенсії) під час будь-яких подальших перерахунків пенсій.

Тому підсумково суд відмічає, що за змістом ст.ст.40 і 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» такий елемент алгоритму обчислення розміру пенсії як показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, підлягає використанню одноразово вперше під час обчислення грошового виразу пенсії за віком (призначеної як у порядку Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так і у порядку інших актів права, але з цієї ж самої підстави) і після цього має залишатися у незмінному стані під час усіх подальших перерахунків пенсії громадянина.

Суд відзначає, що на подальший розвиток приписів ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Урядом України було прийнято постанову КМУ від 20.02.2019 №124 про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом Порядок №124), яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Зі змісту наведеної норми права слідує, що механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії полягає у збільшенні за процедурою Порядку №124 вже застосованого раніше показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, а не у застосуванні нового показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Крім того, питання щодо застосування норм права у подібних правовідносинах в частині визначення показника середньої заробітної плати (доходу) при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру згідно ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 вже було неодноразово предметом розгляду Верховного Суду України та Верховного Суду.

Так, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постановах від 20 березня 2012 року у справі № 21-62а12, від 21 березня 2012 року у справах №№ 21-22а12, 21-27а12, 21-9а12, 21-2а12, 21-456а11, від 02 жовтня 2012 року у справі № 21-303а12, від 26 листопада 2013 року у справі № 21-385а13, від 13 травня 2014 року у справі № 21-100а14, від 13 січня 2015 року у справі № 21-591а14 дійшла висновку, що ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу, такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватися або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії.

При цьому, ВСУ визначено, що згідно ч. 2 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії показник середньої заробітної плати працівників, який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01 листопада 2018 року у справі № 804/9874/14, від 13 червня 2019 року у справі № 265/84/16-а, від 06 листопада 2019 року у справі № 438/1237/16-а, від 29 липня 2020 року у справі № 264/7044/16-а, від 21 жовтня 2021 року у справі № 2-а-2430/11, від 18 листопада 2020 року у справі № 522/1916/17.

Суд також враховує, що наведена правова позиція ВСУ та ВС є актуальною щодо застосування положень ч. 2 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону № 1058, в редакції на момент звернення позивача із заявою щодо перерахунку пенсії.

Так, застосовуючи положення ч. 2 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону № 1058, в редакції, яка діє також на момент проведення перерахунку пенсії позивача, в постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 420/19398/23 Верховний Суд виходив з того, що під час здійснення перерахунку пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону № 1058-ІV у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К), тобто, перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-ІV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, та розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього Закону, при такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд в постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 420/19398/23 дійшов висновку про відсутність у позивача права на перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому здійснено перерахунок такої пенсії.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи наведені висновки ВС до обставин даної справи, перерахунок пенсії позивача, як працюючому пенсіонеру, згідно з ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 підлягає здійсненню із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховуваний під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, цей показник є незмінним, підстав для проведення такого перерахунку пенсії позивача немає.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛунь З.І.