Рішення № 123116533, 12.11.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 року №640/631/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення коштів-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 22 листопада 2019 року №787 "Про застосування до поліцейських дисциплінарних стягнень" в частині притягнення інспектора взводу №2 роти №1 БПП в селі Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Максименко Сергія Володимировича до дисциплінарної відповідальності, накладення на останнього стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 02 грудня 2019 року №938 о/с Про особовий склад в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" інспектора взводу №2 роти №1 БПП в селі Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_1 ;

- поновити рядового поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №1 БПП в селі Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції з 03 грудня 2019 року;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь рядового поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь рядового поліції ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу;

- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення рядового поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №1 БПП в селі Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції з 03 грудня 2019 року;

- звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь рядового поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що звільнення з посади не відповідає тяжкості вчиненого проступку, відповідачем не доведено наявність вчиненого проступку та не обґрунтовано застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади. В зв`язку із чим, вважає звільнення зі служби незаконним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 25.02.2020, поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На виконання вимог Закону №2825-IXупровідним листом від 16.01.2023 №03-19/2449/23 матеріали справи №640/631/20 передано до Київського окружного адміністративного суду (вх. від 29.04.2024 №20882).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду, справу №640/631/20 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року справу прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що за результатами службового розслідування було встановлено, що позивачем не були вжиті заходи щодо притягнення водія автомобіля до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною шостою статті 121 та частиною першою статті 126 КУпАП, не складено протокол про адміністративне правопорушення, не виконано вимоги пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, в частині включення портативного відеореєстратора з моменту початку виконання службових обов`язків та ведення безперервної відеозйомки. Зауважив, що неналежне виконання службових обов`язків потягло за собою ряд небезпечних подій та дозволило особам, котрих відпустив позивач, продовжити свої злочинні дії, що поставило під загрозу життя та здоров`я іншого поліцейського, котрого було поранено з вогнепальної зброї.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України полковника поліції Євгенія Жукова від 22.11.2019 року №787 «Про застосування до поліцейських дисциплінарних стягнень» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні пунктів 1,2 частини першої статті 18, пункту 3 частини першої, пункту 1 частини сьомої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 6, 7 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2019 №2337-VIII, пунктів 1, 2, 5 частини першої розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від

09.11.2016 №1179, пунктів 4, 5 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, доручення ДПП від 07.12.2017 № 6517/ВН/41/2/02-2017, підпунктів 2.1.6., 2.1.7, 2.1.8 пункту 2.1, підпункту 2.4.1.пункту 2.4. розділу ІІ Посадової інструкції поліцейського взводу

Nє 2 роти № 2 БПП в селі Чайки УПП в Київській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 04.06.2019 №1022, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13, частини 8 статті

19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, вирішено інспектора взводу № 2 роти № 1 БПП в селі Чайки УПП у Київській області ДПП рядового поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.

Крім того, наказом Департаменту патрульної поліції від 02.12.2019 року № 938 о/с про особовий склад, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульного поліції у Київській області рядового поліції ОСОБА_1 (0176431) інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції в селі Чайки, з 02 грудня 2019 року, із відрахуванням грошового забезпечення за 2 доби надмірно нарахованої щорічної чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.

Вважаючи своє звільнення незаконним та таким, що грубо порушує трудові права, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною шостою статті 43 Конституції України гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.

Для вирішення спірних правовідносини суд застосовує, зокрема, норми Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII), Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Статут), Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 839 (далі Порядок № 839), у редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Закон № 580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку (стаття 1 Закону № 580-VIII).

Згідно з статтею 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з частиною першою, другою статті 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Відповідно до статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

За приписами пункту 6 частини першої, частин другої, третьої статті 77 Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

День звільнення вважається останнім днем служби.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Статут.

Відповідно до частини першої, другої статті 1 Статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з частинами третьою, четвертою, п`ятою статті 1 Статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема; бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Поліцейський перебуває під захистом держави. Права поліцейського та порядок їх реалізації з урахуванням особливостей служби в поліції визначаються Конституцією та законами України.

Обмеження прав поліцейського не допускається, крім випадків, визначених законом.

Аналіз наведених положень діючого законодавства є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

У свою чергу за приписами частини шостої статті 1 Статуту під час виконання службових обов`язків поліцейський має право, окрім іншого: на повагу до своєї особистості, коректне ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов`язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання; приймати у межах, визначених посадовими (функціональними) обов`язками, рішення або брати участь у їх підготовці; на доступ до службової інформації, необхідної для виконання обов`язків за посадою; ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення; на неупереджений розгляд скарг, поданих на його рішення, дії чи бездіяльність, а також на неупереджений розгляд поданих ним скарг, у тому числі на рішення, дії чи бездіяльність його керівників.

Статтею 11 Статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до частини першої статті 12 Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з статтею 13 Статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Таким чином, застосування дисциплінарного стягнення має здійснюватися лише у разі встановлення дійсного вчинення поліцейським дисциплінарного проступку у розумінні Статуту та має бути співмірним його наслідкам.

Відповідно до статті 14 Статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

За приписами частин першої, третьої статті 18 Статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок № 839.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу V. Порядку № 839, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

За приписами пунктів 1-5 розділу VI. Порядку № 839, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Відповідно до статті 19 Статуту висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або

відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Так, судом встановлено, що 13.09 2019 до управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції надійшла інформація від Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції відносно того, що 09.09.2019 близько 06 год. 02 хв. на автодорозі М-06 Київ-Чоп поблизу АЗС «Marshall» (с.Стоянка), екіпажем батальйону патрульної поліній в селі Чайка управління патрульної поліції у Київській області було зупинено автомобіль за порушення Правил дорожнього руху.

Водій вищевказаного автомобіля не виконав вимогу поліцейських про зупинку транспортного засобу, в результаті переслідування, працівниками патрульної поліції автомобіль було виявлено на АЗС «Marshall». Після ймовірного отримання неправомірної вигоди, не склавши жодних адміністративних матеріалів співробітники патрульної поліції відпустили водія автомобіля.

Також о 10 год. 05 хв. 09.09.2019 до Житомирського ВП ГУНП в

Житомирській області надійшло телефонне повідомлення від чергового УПО в

Житомирській області ОСОБА_2 про те, що цього ж дня, близько 10.00 год. в м. Житомирі, поблизу будинку № 81 по вул. Великій Бердичівській, троє невідомих чоловіків, одягнених у чорні футболки із написом «СБУ», які пересувалися на зеленому автомобілі DAEWOO LANOS, реєстраційний номер встановлюються (можливо AM8081AC), скоїли розбійний напад на автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТЗОВ «Волиньтабак», в якому, в якості супроводу, рухалися працівники УПО у Волинській області старший сержант поліції ОСОБА_3 та старший сержант поліції ОСОБА_4 , одягнені у формений одяг з табельною вогнепальною зброєю. Невідомі особи здійснили декілька пострілів у напрямку автомобіля

VOLKSWAGEN TRANSPORTER, поранивши при цьому поліцейського водія групи забезпечення фізичної безпеки УПО у Волинській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_3 , спричинивши вогнепальне поранення верхньої третини правого стегна, після чого заволоділи його табельною вогнепальною зброєю та на автомобілі DAEWOO LANOS поїхали в напрямку центра міста Житомир.

О 04.40 год 10.09.2019 року СУ ГУНП в Житомирській області було затримано громадянина ОСОБА_5 (водія, якого відпустили позивач із напарником).

Допитаний в ході досудового розслідування громадянин вказав, що близько 05.00 год 09.09.2019 він та ще один чоловік на автомобілі TOYOTA COROLLA (литовської реєстрації), виїхали у напрямку м. Житомира. Під час руху в Оболонському районі м. Києва, ними було викрадено реєстраційні номери, які було поміщено на вищевказаний автомобіль. При виїзді з м. Києва, автомобіль в якому рухались фігуранти було зупинено на посту працівниками поліції.

У зв`язку з тим, що у салоні автомобіля знаходились пістолет та граната

водій не зупинився, а продовжив рух до АЗС «Marshall» с. Стоянка.

Під час зупинки на АЗС «Marshall» пасажир вибіг з автомобіля разом зі зброєю та зник у лісосмузі. В цей час на АЗС «Marshall» прибув екіпаж поліції, який здійснював зупинку та почав перевірку документів у водія. Зі слів водія, працівники поліції виявили невідповідність реєстраційних номерів, розмішених на транспортному засобі з документами на авто. Для вирішення питання щодо не складання адміністративних матеріалів, водій надав працівникам поліції неправомірну вигоду у розмірі 500-1000 грн.

Тобто, неналежне виконання службових обов`язків позивачем потягло за собою ряд небезпечних подій та дозволило особам, котрих відпустив позивач, продовжити свої злочинні дії, що поставило під загрозу життя та здоров`я іншого поліцейського, котрого було поранено з вогнепальної зброї.

За фактом встановлених подій, відповідачем було розпочато службове розслідування, на підставі наказу ДПП від 13.09.2019 №1678 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».

За результатами проведеного розслідування відповідачем був затверджений висновок від 04.11.2019 року і винесено на його підставі наказ Департаменту патрульної поліції від 22 листопада 2019 року №787 "Про застосування до поліцейських дисциплінарних стягнень" в частині притягнення інспектора взводу №2 роти №1 БПП в селі Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, накладення на останнього стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Департаменту поліції від 02.12.2019 року №938 о/с про особовий склад, позивача було звільнено зі служби в поліції.

При цьому, порушень законодавства під час проведення службового розслідування та винесення оскаржуваних наказів судом не встановлено.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних наказів, позивач зазначає, що службове розслідування відбулося з порушенням встановлених строків.

Так, позивач зазначає, що службове розслідування було розпочато 13 вересня 2019

року, і повинно було бути закінченим не пізніше 13 листопада 2019 року, натомість, закінчено 22 листопада 2019 року, коли видано наказ №787 «Про застосування до поліцейських дисциплінарних стягнень».

Суд вважає вказані висновки позивача необґрунтованими і не приймає їх до уваги під час вирішення справи, оскільки службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи

особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування (частина 4 статті 16 Дисциплінарного статуту), а не в день, коли видано наказ №787

«Про застосування до поліцейських дисциплінарних стягнень».

Судом встановлено, що висновок службового розслідування був затверджений 04 листопада 2019 року (11 жовтня 2019 року строк проведення службового розслідування було продовжено).

Таким чином, при призначенні службового розслідування, його проведенні та

при накладенні дисциплінарного стягнення на позивача, Департаментом було дотримано всі строки, визначені законодавством.

Крім того, суд вважає необґрунтованими і не підтвердженими жодними доказами доводи позивача про те, що його не було ознайомлено з правами і обов`язками під час проведення розслідування, а також обмежено право на користування правничою допомогою.

Суд зазначає, що матеріали службового розслідування містять пояснення позивача стосовно ситуації, яка призвела до початку такого розслідування, що свідчить про те, що позивач про свої права був обізнаний (в т.ч. про право надання пояснень) і користувався ними під час проведення розслідування.

Натомість, ані матеріали службового розслідування, ані матеріали адміністративного позову не містять доказів звернення позивача щодо можливості користування правовою допомогою, як і не містять доказів відмови або обмеження відповідачем у цьому.

Таким чином, твердження позивача про обмеження його права користуватися правовою допомогою під час проведення перевірки не підтверджено жодними доказами у справі.

Висновки позивача про те, що до нього було застосовано найтяжчий вид дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби без врахування його характеристики та належного виконання своїх професійних обов`язків, без порушення трудової дисципліни, не знайшли свого підтвердження піж час розгляду справи з огляду на наступне.

Відповідно до характеристики, наданої заступником командира БЕД в селі Чайки УПП у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції

ОСОБА_6 стосовно інспектора взводу № 2 роти №1 БПП в селі Чайки УПП у Київська області ДПП рядового поліції ОСОБА_1 , зазначено, що позивач за період проходження служби в поліції зарекомендував себе несумлінним та безвідповідальнім працівником. При виконанні службових обов`язків старанність не проявляє, не працює над підвищенням свого професійного рівня. До вирішення службових питань відноситься безвідповідально, допускає порушення дисципліни.

Крім того, в особовій справі ОСОБА_1 , копія якої міститься в матеріалах справи, наявні відомості щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани наказом управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції № 89 від 03.04.2019 та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді неповної службової відповідності наказом Департаменту патрульної поліції №550 від 05.08.2019.

Відповідно до змісту висновку від 04.11.2019 року, вказані обставини були враховані комісією при призначенні покарання позивачу.

Відтак, при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, відповідачем були враховані обставини, які вплинули на ступінь тяжкості призначеного покарання.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відзив на позовну заяву був підписаний не уповноваженою особою та просить суд не приймати до розгляду по справі відзив на позов Департаменту патрульної поліції.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає такі висновки представника позивача необґрунтованими і такими, що спростовуються матеріалами справи.

Частиною 3 статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника (зі змінами відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 №390-ІХ).

Документи, що підтверджують повноваження представників, визнаний

статтею 59 КАС України.

Згідно з частиною 1 та 3 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом установчими документами.

Відповідно до частини 8 статті 59 КАС України у разі подання

представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Так, відзив на позовну заяву по справі № 640/631/20 був поданий представником

ДПП, який діє на підставі довіреності від 09.12.2019 № 21056/41/40/01-2019, виданої Департаментом патрульної поліції.

Відповідно до вказаної довіреності представника ДПП - Поліщука Миколу

Васильовича уповноважено, серед іншого, представляти інтереси довірителя і його структурних підрозділів (у тому числі інтереси посадових осіб довірителя) в усіх судах загальної юрисдикції всіх інстанцій при розгляді адміністративних справ, з усіма правами, які надані чинним законодавством позивачу, відповідачу, третій особі, у тому числі з правом підписувати (завіряти), подавати та отримувати будь-які документи та копії документів. Також уповноважено від імені довірителя оскаржувати в апеляційному та касаційному порядках рішення, постанови й ухвали суду тощо. Довіреність дійсна до 31 грудня 2020 року.

Тобто, наявна в матеріалах справи довіреність передбачає представництво

ОСОБА_7 інтересів Департаменту патрульної поліції.

Крім того ОСОБА_7 був призначений на посаду юрисконсульта відділу правового забезпечення управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції наказом Департаменту патрульної поліції від 02.04.2019 № 298 о/с, витяг з наказу доданий до матеріалів справи.

Отже, відповідно до займаної посади та довіреності-доручення, ОСОБА_7 уповноважений представляти інтереси Департаменту патрульної поліції, його структурних підрозділів та посадових осіб, а відтак у суду немає підстав для неприйняття відзиву на позовну заяву, наданого відповідачем.

Враховуючи встановлені у даній справі обставини, суд доходить висновку про те, що обставини, що передували притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності, знайшли своє повне обґрунтування та підтвердження в матеріалах справи та досліджених судом доказах, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в даному випадку є прямопропорційним та виправданим по відношенню до вчиненого ним проступку, а, відтак, оскаржувані накази від 22 листопада 2019 року №787, від 02 грудня 2019 року №938 о/с, відповідають критеріям правомірності, встановленим в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України і скасуванню не підлягають.

В зв`язку із наведеним, інші вимоги позивача, які є похідними, також не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд доходить висновку про відповідність оскаржуваних наказів критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже, позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що у зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат (витрати на правничу допомогу) відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення коштів відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.