Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2024 року м. Київ № 320/30320/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 до страхового стажу період роботи з жовтня 1981 року по 1 червня 1982 року в колгоспі ім.Леніна Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області та період з 26 грудня 1989 року по 7 листопада 1990 року, у зв`язку з неможливістю працевлаштування за місцем служби чоловіка за кордоном;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 до страхового стажу період роботи з жовтня 1981 року по 1 червня 1982 року в колгоспі ім.Леніна Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області та період з 26 грудня 1989 року по 7 листопада 1990 року, у зв`язку з неможливістю працевлаштування за місцем служби чоловіка за кордоном та призначити пенсію за віком, врахувати страховий стаж за 5 місяців 2022 року (січень, лютий, березень, липень, жовтень 2022).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою призначення пенсії за віком позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, на що отримав рішення відповідача про відмову в призначення пенсії №262340023008 від 08.02.2024, мотивоване відсутністю у позивача необхідного страхового стажу, з підстав незарахування до стажу його роботи періоду роботи:
- за доданою довідкою №161 від 05.12.2023 робота в колгоспі, оскільки ім`я не відповідає паспортним даним;
- за доданою довідкою від 26.02.1991 №318/6, оскільки довідки видані в російській федерації Законом України від 01.12.2022 №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід із Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 №240/94 ВР, у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь, у зв`язку із чим страховий стаж позивача склав 28 років, 11 місяців, 10 днів при необхідних 30 років.
Вказану відмову позивач вважає необґрунтованою, оскільки вона не відповідає вимогам закону, а трудова книжка колгоспника та архівні довідки в повній мірі підтверджують право позивача на вказаний страховий стаж.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що за розглядом заяви позивача, прийнято рішення від 08.02.2024 № 262340023008 про відмову в призначенні пенсії за віком, відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Необхідний страховий стаж, визначений частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійене страхування" становить 30 років, однак страховий стаж позивача 28 років 11 місяців 10 днів. Враховуючи викладене, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки відсутній необхідний страховий стаж.
Позивач подав відповідь на відзив, у якому зазначив, що відповідач пропустив строк для подачі відзиву, просив вирішити спір за наявними матеріалами без врахування відзиву відповідача на позов.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 з метою призначення пенсії за віком звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 08.02.2024 № 262340023008 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки відсутній необхідний страхови й стаж.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року.
Частиною 1 статті 24 цього Закону визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з приписами частини 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Пунктом 3 статті 18 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком, зараховується період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеного Закону, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Правовідносини сторін, що виникають у сфері реалізації особами, які мають право на пенсію, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України, регулюються нормами Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Згідно абз.2 п.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Підставою для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 необхідно мати наявність двох умов: наявність віку та страхового стажу роботи.
Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто для призначення пенсії на момент звернення для призначення пенсії за віком після досягнення 60 років необхідно мати страхового стажу не менше 30 років.
За вимогами ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В п.1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 із змінами основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Позивачу ОСОБА_1 в колгоспі була видана трудова книжка колгоспника № НОМЕР_2 .
Відповідно п.5 до «Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників», затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310 «Про трудові книжки колгоспників», у трудову книжку колгоспника вносяться, зокрема, відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання; відомості про нагородження і заохочення. При цьому відповідно до п.13 «Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників» відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню і видачі трудових книжок покладається на голову правління колгоспу, відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа, за порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту і правил внутрішнього розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Згідно поданих ОСОБА_1 документів Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувало їй страховий стаж 28 років, 11 місяців, 10 днів.
Як вказує позивач, їй не зараховано до страхового стажу такі періоди:
- роботи в колгоспі ім.Леніна Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області з жовтня 1981 року по 1 червня 1982 року.
- та період з 26 грудня 1989 року по 7 листопада 1990 року, у зв`язку з неможливістю працевлаштування за місцем служби чоловіка за кордоном за доданою довідкою від 26.02.1991 №318/6.
Факт роботи в колгоспі ім.Леніна Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області з жовтня 1981 року по 1 червня 1982 року підтверджується трудовою книжкою колгоспника № НОМЕР_2 та архівними довідками №161 від 05.12.2023 року, №20 від 19.02.2024 року та №21 від 19.02.2024 року, які видані Новобасанською сільською радою Чернігівської області.
В трудовій книжці колгоспника №158 на аркуші 2 та 3 є запис від 15.03. про те, що позивач з Х-1981 р. по 01.06.1982 року працювала нянею, кількість відпрацьованих людиноднів на рік за 1981 рік - 69, за 1982 рік - 119, нараховано за рік грошей (карбованців) за 1981 рік - 168,76 крб., за 1982 рік - 330,24 крб. Дані за 1981 та 1982 рік засвідчені головою колгоспу та головним бухгалтером та проставлена печатка колгоспу ім.Леніна Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області.
Позивачем ОСОБА_1 в Новобасанській сільській раді Чернігівської області отримані наступні архівні довідки та довідки на ОСОБА_2 :
05.12.2023 року за №161 отримана архівна довідка про кількість вироблених трудоднів з жовтня 1981 року по липень 1982 року.
19.02.2024 року за №20 отримана архівна довідка про кількість вироблених трудоднів з жовтня 1981 року по липень 1982 року.
19.02.2024 року за №21 отримана архівна довідка про заробітну плату за жовтень 1981 по липень 1982 року.
26.02.2024 року за №25 отримана довідка про те, що в документах з особового складу за 1981 - 1982 роки по колгоспу ОСОБА_3 мінімум вихододнів не вказано.
Відповідач не зарахував ОСОБА_1 до страхового стажу роботу в колгоспі за архівною довідкою №161 від 05.12.2023 року, оскільки ім`я не відповідає паспортним даним.
З метою встановлення юридичного факту ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м.Києва, заінтересована особа Головне Управління Пенсійного фонду України в м.Києві з заявою про встановлення юридичного факту.
29 квітня 2024 року Деснянським районним судом м.Києва винесено рішення.
Згідно вказаного рішення:
- встановлено факт належності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 ;
- встановлено, що архівні довідки №161 від 05.12.2023 року №20 від 19.02.2024 року та №21 від 19.02.2024 року, де зазначено ОСОБА_2 - належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
В рішенні відповідач для зарахування періоду роботи в колгоспі вказав на необхідність надати уточнюючу довідку про фактично відпрацьовану кількість трудоднів.
Відповідно п.5 до «Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників», затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310 «Про трудові книжки колгоспників», у трудову книжку колгоспника вносяться, зокрема, відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання; відомості про нагородження і заохочення.
В трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_2 в графі 6 не вказано встановлений мінімум трудоднів (або людиноднів) за рік за 1981 та 1982 рік.
Крім того, інформації про мінімум трудоднів (вихододнів, людиноднів) за даними трудового архіву Новобасанської сільської ради за 1981 та 1982 роки не вказано (довідка №25 від 26.02.2024 року).
Відповідно до п.13 «Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників» відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню і видачі трудових книжок покладається на голову правління колгоспу, відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.
Позивач на підтвердження мінімуму трудоднів надала до суду копію трудової книжки ОСОБА_5 , 1955 року народження, яка разом з нею також працювала нянею. В її трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_3 у графі 6 вказано встановлений мінімум трудоднів (або людиноднів) за рік за 1981 та 1982 рік - це 180 трудоднів.
Таким чином, можна зробити висновок, що для няні в колгоспі ім.Леніна встановлений мінімум трудоднів (або людиноднів) за рік за 1981 та 1982 рік, який становить 180 днів, який позивач ОСОБА_1 виробила встановлений мінімум трудоднів (людиноднів).
Ознайомившись із трудовою книжкою колгоспника № НОМЕР_2 , архівними довідками, які видані ОСОБА_1 , трудовою книжкою колгоспника № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_5 суд вважає, що вказані документи в своїй сукупності підтверджують період роботи позивача з жовтня 1981 року по 1 червня 1982 року в колгоспі ім.Леніна Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області.
Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_2 відповідачем суду не надано, а тому, суд вважає, що відповідач безпідставно не врахував період роботи позивача з жовтня 1981 року по 1 червня 1982 року в колгоспі ім.Леніна Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області.
Позивач для підтвердження неможливості працевлаштування за місцем служби чоловіка за кордоном з 26 грудня 1989 року по 7 листопада 1990 року надала довідку від 26.02.1991 №318/6.
Згідно довідки від 26.02.1991 №318/6, (м.Москва К-160/318), яка видана військовою частиною НОМЕР_4 чоловіку старшому лейтенанту ОСОБА_6 про те, що він проходив дійсну військову службу за кордоном з 10 жовтня 1989 року по 22 люте 1991 року. Разом з ним проживала дружина ОСОБА_1 , яка не працювала з 26 грудня 1989 року по 7 листопада 1990 року у зв`язку з неможливістю працевлаштування. Видана для пред`явлення в органи соціального забезпечення.
Відмовляючи в призначенні пенсії позивачу за віком в рішенні від 08.02.2024 р. №262340023008 відповідач вказує, що за доданою довідкою від 26.02.1991 №318/6, оскільки довідки видані в російській федерації Законом України від 01.12.2022 №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід із Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 №240/94 ВР, у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь. Видані в цих державах документи, які не мають установленої форми, приймаються на території України за умови проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений, що передбачено Законом України від 10.01.2022 №2933-ІІІ «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» 1961 року.
Судом встановлено, що довідка від 26.02.1991 №318/6 видана в СРСР, а не в російській федерації і Українська РСР на той час входила до складу СРСР (Акт проголошення незалежності України прийнятий 24 серпня 1991 року).
8 грудня 1991 року голови республік-першозасновників СРСР - Росії, України та Білорусі - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у держрезиденції «Віскулі» в Біловезькій пущі підписали угоди, згідно з якими ОСОБА_10 припинив існування як суб`єкт міжнародного права. 25 грудня 1991 року Президент ОСОБА_11 подав у відставку.
Законом України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 1 грудня 2022 року зупинено у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м.Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м.Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2023 р. №107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» установлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово було продовжено.
Довідка від 26.02.1991 № 318/6, яка видана в/ч НОМЕР_4 має установлену форму і скріплена гербовою печаткою, видана уповноваженим органом СРСР, до 24 лютого 2022 року і такі довідки приймалися та території України без спеціального посвідчення, Українська РСР станом на 26.02.1991 року входила до складу СРСР. Вказана довідка подано позивачем до Пенсійного фонду України під час дії воєнного стану.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2023 р. № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» вказана довідка має прийматися на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо).
Відповідно до пункту 13 Порядку № 637 період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками (додаток № 4), виданими командирами (начальниками) військових частин, військово-навчальних (навчальних) закладів, підприємств, установ і організацій в порядку, що визначається Міноборони. При цьому для дружин військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби до 1 січня 1990 р., період проживання з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, які видаються військовими комісаріатами.
Аналіз пункту 13 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній дає підстави для висновку про те, що період проживання дружин військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби до 1 січня 1990 року, з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю підтверджується довідками, які видаються військовими комісаріатами, а військовослужбовців звільнених з дійсної військової служби після 1 січня 1990 року довідками, виданими командирами (начальниками) військових частин, військово-навчальних (навчальних) закладів, підприємств, установ і організацій в порядку, що визначається Міноборони.
Тому, відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу за доданою довідкою від 26.02.1991 № 318/6 період з 26 грудня 1989 року по 7 листопада 1990 року, тобто 10 місяців та 6 днів у зв`язку з неможливістю працевлаштування.
Крім того, позивач вказує, що при розгляді її заяви про призначення пенсії відповідач не врахував суму заробітку для нарахування пенсії за 5 місяців 2022 року (січень, лютий, березень, липень, жовтень 2022 р.), що призвело до не зарахування їй страхового стажу за 5 місяців, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу ( ОСОБА_1 ) в реєстрі застрахованих осіб ДРЗДСС ПФУ (Форма ОК-5) від 18.04.2024 року.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 та 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір підлягає стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до страхового стажу період роботи з жовтня 1981 року по 1 червня 1982 року в колгоспі ім.Леніна Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області та період з 26 грудня 1989 року по 7 листопада 1990 року, у зв`язку з неможливістю працевлаштування за місцем служби чоловіка за кордоном.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до страхового стажу період роботи з жовтня 1981 року по 1 червня 1982 року в колгоспі ім.Леніна Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області та період з 26 грудня 1989 року по 7 листопада 1990 року, у зв`язку з неможливістю працевлаштування за місцем служби чоловіка за кордоном та призначити пенсію за віком, врахувати страховий стаж за 5 місяців 2022 року (січень, лютий, березень, липень, жовтень 2022 р.), виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 8 грудня 2023 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська область, м.Фастів, вул.Саєнка Андрія,10, поштова адреса: 08001, Київська область, смт.Макарів, вул.Варшавська,3-Б) суму судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.
Судове рішення № 123113952, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 15.11.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/30320/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: