Рішення № 123113202, 18.11.2024, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 521/12866/23

Провадження № 2/947/3588/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2024 року

Київський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

Моторного (транспортного ) страхового бюро України

до ОСОБА_1

про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України 22.05.2023 року звернулось до Малиновського районного суду міста Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування - 18859 гривень 56 копійок, суму витрат понесених на збір документів, послуги аварійного комісара та визначення розміру шкоди у розмірі 1445 гривень 20 копійок, що в загальній сумі складає 20304 гривні 76 копійок, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 гривень 00 копійок.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 23.10.2019 року з вини відповідача була скоєна дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений транспортний засіб. Через те, що цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника транспортного засобу, не була застрахована у встановленому законом порядку, МТСБУ було виплачено власнику пошкодженого транспортного засобу суму страхового відшкодування у заявленому до стягненні розмірі. За наслідком чого, на підставі ст. 1191 ЦК України та п.п.38.2.1 п.38.2 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач має право на відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, з відповідача, як з винної особи у дорожньо-транспортній пригоді, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Малиновського районного суду міста Одеси від 23.05.2023 року позовну заяву Моторного (транспортне) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 23.05.2023 року, представником позивача 02.06.2023 року було подано апеляційну скаргу, за наслідком розгляду якої постановою Одеського апеляційного суду від 12.03.2024 року апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 23.05.2023 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

27.03.2024 року до Малиновського районного суду міста Одеси надійшли матеріали цивільної справи та у відповідності до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 01.04.2024 року цивільну справу передано головуючому судді Бобуйоку І. А.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 02.04.2024 року матеріали цивільної справи №521/12866/23 передано за територіальною юрисдикцією до Київського районного суду міста Одеси.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 02.05.2024 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення сторін по справі в судовому засіданні.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак одночасно у позові зазначив про розгляд справу у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання призначене на 18.11.2024 року не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно з п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, уразі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У відповідності до відповіді №521600 від 02.04.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Приймаючи наявнезареєстроване місцепроживання відповідача,оскільки остання не має зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС, судом здійснювалосьповідомлення останньоїпро дату,час імісце проведеннясудового засідання шляхом скерування судової повістки, разом з копією ухвали про відкриття провадження по справі, копією позовної заяви з додатками до неї, на вказану адресу місця проживання відповідача, однак поштове повідомлення було повернуто до суду без вручення, з підстав відсутності адресата за зазначеною адресою.

Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Також, у відповідності до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Таким чином, відповідач про дату, час і місце проведення розгляду справи повідомлена належним чином, однак,у встановлений судом строк не скористалась процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, не було наданозаперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, про причини неявки до судового засідання суд не повідомила.

Відповідно доч.1ст.223ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуваннямвикладеного,судом булоухвалено провестирозгляд справив судовомузасіданні 18.11.2024року завідсутності сторінпо справі,на підставінаявних документівв матеріалахсправи та у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов Моторного (транспортного ) страхового бюро України про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою підлягаючим задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.10.2019 року о 19 годині 20 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «OPEL VECTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Степова в місті Одесі, в порушення п.10.9 ПДР України не надав перевагу в русі автомобілю марки «HYNDAI TUCSON», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 та власником якого є ОСОБА_3 . За наслідком вказаного, ОСОБА_1 допустив зіткнення з транспортним засобом, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стосовно ОСОБА_1 було розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, за наслідком розгляду якої, 20.01.2020 року Малиновським районним судом міста Одеси ухвалено постанову по справі №521/19049/19, якою визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 гривень.

Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду подано апеляційну скаргу, за наслідком розгляду якої постановою Одеського апеляційного суду від 25.02.2020 року останню залишено без задоволення, постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 20.01.2020 року залишено без змін.

Приймаючи обов`язковість постанови суду у справі про адміністративне правопорушення для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постановусуду,у відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, судом приймаєтьсявказана постановав якостіналежного доказупідтверджуючого винність ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 23.10.2019 року.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди був зокрема пошкоджено транспортний засіб марки «HYNDAI TUCSON», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належний на праві власності ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , цивільно-правова відповідальність якого на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в АТ «СГ «ТАС», поліс №АО/6047719.

Згідно зі звітом про оцінку автомобіля №04-09/20 від 05.11.2020 року, проведеного ТОВ «АВТО ОДЕКС», вартість відновлювального ремонту автомобіля «HYNDAI TUCSON», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу його складників пошкодженого при дорожньо-транспортній пригоді визначається рівною 19270 гривень 76 копійок.

Матеріальні збитки, заподіяні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 23.10.2019 року відповідачем потерпілій особі відшкодовані не були. Доказів, які б спростовували вказане до суду не надано.

На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «OPEL VECTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 і якого визнано винним у зазначеній пригоді, не була застрахована у встановлений законом спосіб, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ наявним в матеріалах справи. Відповідачем в спростування вказаних обставин доказів до суду не надано.

Відповідно до п.22.1ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За правиламип.п.«а» п.41.1ст.41Закону,МТСБУ зарахунок коштівфонду захиступотерпілих відшкодовуєшкоду наумовах,визначених цимЗаконом,у разіїї заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогампункту 1.7статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі;

У зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 23.10.2019 року, МТСБУ на підставі повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяви ОСОБА_3 , оскільки власником транспортного засобу, з вини водія якого було скоєно дорожньо-транспортну пригоду, не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, 12.11.2020 року постановлено наказ №3.1/1942 відповідно, яким наказано фінансовому управлінню сплатити відшкодування на рахунок ОСОБА_3 в сумі 18859 гривень 56 копійок.

13.11.2020 року МТСБУ здійснило виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування в сумі 18859 гривень 56 копійок, що підтверджується платіжним дорученням №2544531 від 13.11.2020 року.

Згідно з ч. 2 п. 22.1 ст. 22 Закону, у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до п.п. 38.2.1 п.38.2 ст. 38 Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1статті 13 цього Закону.

Згідно з ч. 1ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно дост.76ЦПКУкраїни,доказамиєбудь-якідані,напідставіяких судвстановлюєнаявністьабо відсутністьобставин(фактів),щообґрунтовуютьвимоги ізапереченняучасниківсправи,таіншихобставин,якімаютьзначення длявирішеннясправи. Ціданівстановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовимиіелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Згідно приписів ст.77,78 ЦПК України,докази повинні бути належними та допустимими, зокрема, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, в даному випадку поясненнями сторін.

Відповідно доч.ч.1,5,6ст.81ЦПК України,кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставусвоїхвимог абозаперечень,крімвипадків,встановленихцимКодексом.Доказиподаютьсясторонами таіншимиучасникамисправи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на те, що обставини на які посилався позивач знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, виходячи з встановлених судом обставин справи та вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача, а тому вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача виплаченої останнім суми відшкодування в порядку регресу у розмірі 18859 гривень 56 копійок.

Також судом встановлено, що МТСБУ були понесені витрати в сумі 1445 гривень 20 копійок на послуги аварійного комісара, що підтверджується платіжною інструкцією №2544661 від 18.11.2020 року про сплату вказаної суми коштів на рахунок АВТО ОДЕКС ТОВ, яким проведено звіт з визначення матеріального збитку завданого власникові колісного транспортного засобу марки «HYNDAI TUCSON», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У відповідності до п. 34.2 ст. 34 Закону, протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Положенням п. 40.3 ст. 40 Закону, МТСБУ має право залучати експертів або юридичних осіб, у штаті яких є експерти, упорядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених устатті 41цього Закону.

Згідно п. 41.4 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат.

Таким чином, обов`язково умовою прийняття МТСБУ рішення про здійснення регламентної виплати на користь потерпілої особи є залучення відповідного експерта для встановлення розміру збитку.

За таких обставини, на користь МТСБУ підлягає стягненню з відповідача сума понесених збитків на збір документів, послуги аварійного комісара у розмірі 1445 гривень 20 копійок.

Відповідно достатті 89ЦПК України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконання,що ґрунтуєтьсянавсебічному,повному,об`єктивномутабезпосередньому дослідженнінаявнихусправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірністькожногодоказу окремо,атакождостатність івзаємнийзв`язокдоказів уїхсукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно дост.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Привиборі ізастосуванні нормиправа доспірних правовідносинсуд враховуєвисновки щодозастосування відповіднихнорм права,викладені впостановах ВерховногоСуду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58,

Проаналізувавши усі докази наявні в матеріалах справи, надавши їм оцінку, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, за наслідком чого суд вважає позов підлягаючим задоволенню.

Відповідно доч.1,2ст.141ЦПК України,судовий збірпокладаєтьсянасторони пропорційнорозмірузадоволенихпозовних вимог. Іншісудовівитрати,пов`язанізрозглядом справи,покладаються: уразізадоволенняпозову -навідповідача; уразівідмовив позові-напозивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Задовольняючи позов, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає у відшкодування сплаченого судового збору - 2684 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 2, 4, 5, 6, 76-78, 81, 141, 263-265, 279, 280-282, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 22, 1187, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,

ВИРІШИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131) у відшкодування сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу - 18859 (вісімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 56 (п`ятдесят шість) копійок та витрати понесені на збір документів, послуги аварійного комісара у розмірі 1445 (одна тисяча чотириста сорок п`ять) гривень 20 (двадцять) копійок, що в загальній сумі складає 20304 (двадцять тисяч триста чотири) гривні 76 (сімдесят шість) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131) у відшкодування витрат зі сплати судового збору - 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабираєзаконноїсили післязакінченнястрокуподання апеляційноїскаргивсімаучасниками справи,якщоапеляційнускаргу небулоподано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Л. В. Калініченко