Вирок № 123108479, 19.11.2024, Бершадський районний суд Вінницької області

В И Р О К

іменем України

Справа № 126/1102/23

Провадження № 1-кп/126/102/2024

"19" листопада 2024 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем ОСОБА_2

за участі прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь кримінальне провадження № 12023020100000107 від 27.02.2023 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Флорино Бершадського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не працюючого, з середньою освітою, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

26.02.2023 близько 17 год. ОСОБА_6 перебував біля магазину по АДРЕСА_1 та до нього підійшов ОСОБА_7 , який розпочав з ним розмову. В подальшому, між ними виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_6 з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 наніс йому два удари кулаком правої руки по обличчю в область носа, від чого останній упав на землю на правий бік, а ОСОБА_6 в свою чергу наніс ще декілька ударів ногою по задній лівій частині тулуба ОСОБА_7 .. Вищевказаними діями ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі та на лівій половині груді, а також у вигляді переломів III, IV, V, VII, VIII ребер зліва з проникненням у плевральну порожнину і розвитком послідуючого гемотораксу. Згідно висновку експерта № 26/2-Д від 04.05.2023 тілесні ушкодження у вигляді синців відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров`я, а тілесні ушкодження у вигляді переломів III, IV, V, VII, VIII ребер зліва з проникненням у плевральну порожнину і розвитком послідуючого гемотораксу відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.

Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисні тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали публічне обвинувачення по справі, вважає, що докази, зібрані під час досудового розслідування, дослідженні та знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду даного кримінального провадження. Вина ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у справі доказами.

Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред`явленому звинуваченні не визнав та показав суду, що біля магазину по АДРЕСА_2 між ним та ОСОБА_7 стався конфлікт на грунті того, що ОСОБА_7 його обікрав. Потерпілий почав до нього нецензурно виражатися через що він наніс йому удари кулаком по обличчю, скільки раз він його вдарив він не пам`ятає, здається один чи два. Після цього ОСОБА_7 пішов до криниці вмиватися. Коли вмився то пішов від магазину додому. Він не бив ОСОБА_7 ногами і жодних інших тілесних ушкоджень йому не наносив. Він перед цим бачив, як ОСОБА_7 падав з велосипеда, то можливо і поламав собі ребра при падінні.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 не погодилася із висунутими її підзахисному обвинуваченнями. Вказала, що жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують його вину немає. Просила визнати ОСОБА_6 невинуватим у вчиненні вказаного злочину.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 його вина у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України підтверджується наступними зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

В судовому засіданні було допитано потерпілого ОСОБА_7 , який показав суду, що наприкінці лютого 2023 року ближче до вечірнього часу він на своєму велосипеді приїхав до сільського магазину. В палатці, біля магазину, знаходились ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Між ним та ОСОБА_6 сталась суперечка в ході якої ОСОБА_6 почав висловлюватись до нього в грубій формі. Потім ОСОБА_6 наніс йому удар кулаком по обличчю. Від цього удару він упав на землю. Коли він перебував на землі в положені лежачи ОСОБА_6 наніс йому ще удар в область тулуба. Після цього він піднявся із землі та пішов до криниці де вмився та викликав поліцію та швидку. Пізніше приїхала швидка допомога та забрала його в лікарню. Претензій до обвинуваченого він не має, просить суворо його не карати.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав суду, що живе в с. Флорино і якось, точної дати та часу він не пам`ятає, до нього додому зайшов ОСОБА_7 та запитав, чи не має він шкаралупи горіхів на розпал. Він відповів, що є, після чого виніс шкаралупи і віддав потерпілому. Той одразу пішов. На наступний день від односельчан він дізнався, що між обвинуваченим та потерпілим сталася бійка, проте подробиці за яких це відбувалося він незнає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав суду, що він працює в ФОП ОСОБА_13 продавцем в магазині по АДРЕСА_2 . Він був на робочому місці, проте коли це саме було не пам`ятає. Біля магазину стоїть палатка і там ОСОБА_6 разом з іншими особами, серед яких були ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грали за столиком в карти. Через двері він побачив, як по дорозі до магазину на велосипеді, на якому лежить якийсь мішок, під`їжджає ОСОБА_7 .. ОСОБА_7 зупинився, спер велосипед до стіни магазину, а сам зайшов до палатки. Десь через три-чотири хвилини він почув крики та звуки бійки. Він вискочив з магазину в середину палатки та зрозумів, що обвинувачений ОСОБА_12 вдарив ОСОБА_7 .. Яким чином ОСОБА_12 вдарив потерпілого, він не знає, оскільки самої бійки не бачив. Після чого ОСОБА_7 вийшов надвір і через діру в паркані пройшов до криниці і там почав вмиватися, а вже тоді викликав по телефону поліцію. Коли він запитав у присутніх в палатці, що сталося, ті відповіли, що нічого страшного. ОСОБА_12 казав, що вдарив ОСОБА_7 за те, що той щось там в нього вкрав. Коли через деякий час він бачив потерпілого, в нього був розбитий ніс. ОСОБА_7 казав, що ОСОБА_12 його побив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав суду, що живе в селі Флорино, через одну хату від ОСОБА_6 та через п`ять хат від ОСОБА_7 .. Якось, точної дати не пам`ятає, він прийшов до магазину, який розташований по АДРЕСА_2 сів в палатці за столик та почав гратися в телефоні. В палатці крім нього були і інші чоловіки. Пам`ятає, що там були присутні ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , хто був ще не пам`ятає, оскільки він має проблеми із зором, погано баче. В цей час в палатку зайшов ОСОБА_7 і між ним та обвинуваченим почалася сварка під час якої вони нецензурно виражалися один до одного, після чого він одразу пересів подалі від них. Проте коли конфлікт між обвинуваченим та потерпілим загострився, він встав і пішов додому. Саму бійку він не бачив. Коли згодом він зустрівся з ОСОБА_7 , той говорив, що ОСОБА_12 поламав йому ребра.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав суду, що якось пив в магазині каву, коли саме це було не пам`ятає. В цей час між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стався конфлікт під час якого обвинувачений вдарив потерпілого два рази кулаком по обличчі. ОСОБА_7 при цьому стояв на ногах і на землю не падав, більше він не бачив щоб ОСОБА_12 бив ОСОБА_7 , оскільки одразу ж пішов додому.

Крім допиту потерпілих та свідків, в судовому засіданні були досліджені письмові докази, надані стороною обвинувачення.

- протокол огляду місця події від 29.03.2023 з додатком, фототаблицями до нього, згідно якого встановлено, що місцем проведення огляду являється територію магазину по АДРЕСА_1 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.05.2023 з додатком, ілюстрованими таблицями до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_7 показує, яким чином ОСОБА_6 наніс йому два удари кулаком правої руки по обличчю та після того як він упав на землю як ОСОБА_6 наніс йому ще удари ногою по задній лівій частині тулуба;

- висновок експерта № 26/2-Д від 04.05.2023 винесений на підставі проведеної додаткової медичної експертизи, відповідно якого у гр-на ОСОБА_7 , станом на момент проходження ним судово- медичної експертизи (02.03.2023 р.) мали місце тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі та на лівій половині груді, а також у вигляді переломів III, ІV, V, VІІ, VІІІ ребер зліва без ознак консолідації. Окрім того, встановлена наявність переломів IX, X ребер зліва з вираженими ознаками консолідації. Під час обстеження та лікування гр.-на ОСОБА_7 в хірургічному відділенні Бершадської ОЛІЛ (з 03.03.2023 р. по 14.03.2023 р.), у нього була встановлена наявність лівобічного гемотораксу, підтвердженого пункціями лівої плевральної порожнини з послідуючою евакуацією (видаленням) геморрагічного вмісту обсягом до 850 мл. Nsktcys ушкодження у вигляді синців могли утворитися внаслідок багаторазової дії тупих твердих предметів з відносно обмеженою контактуючою поверхнею. Ушкодження у вигляді переломів III, ІV, V, VІІ, VІІІ ребер зліва з проникненням в плевральну порожнину, без ушкодження легені, могли утворитися внаслідок дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею. Таковими предметами могли бути і взуті ноги людини. Ушкодження у вигляді синців на лівій боковій поверхні груді і переломи ребер зліва могли утворитися одночасно. Виходячи з характеру та локалізації ушкоджень, клінічних даних викладених в медичній карті стаціонарного хворого № 3240, його стану на час проведення експертизи, вказані в попередньому пункті цих «Підсумків» ушкодження, могли утворитися за 4-7 діб до проведення основної експертизи (02.03.2023 р.). 3а ступенем важкості тілесні ушкодження у вигляді переломів III, ІV, V, VІІ, VІІІ ребер зліва з проникненням в плевральну порожнину і розвитком послідуючого гемотораксу, у відповідності до пп. «ї» п.2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносять до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Тілесні ушкодження у вигляді синців відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров`я. Між переломами III, ІV, V, VІІ, VІІІ ребер зліва проникаючих у плевральну порожнину і розвитком лівобічного гемотораксу має місце причинно-наслідковий зв`язок. Переломи IX, X ребер зліва з вираженими ознаками консолідації могли утворитися внаслідок дії тупих твердих предметів, не менш ніж за 1,5-3 місяці до дати проведення рентген обстеження (07.03.2023 р.). 3 моменту підписання «Висновку додаткової судово-медичної експертизи № 26/2-Д», Висновок викладений в резолютивній частині «Висновку експерта № 10» від 02.03.2023 р. втрачає юридичну силу.

Згідно з п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 р., Суд повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі вказаного, суд приймає до уваги також надані стороною обвинувачення ухвалу слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів від 18.04.2023, протокол тимчасовий доступ до речей та документів від 26.04.2023, опис речей і документів, які були вилучені на підставі слідчого судді, суду від 26.04.2023, постанову від 02.05.2023 про призначення додаткової судово-медичної експертизи, оскільки дані докази містять інформативний характер, підтверджують належність інших доказів та законність їх здобуття, однак вважає за можливе не вдаватися до їх аналізу, оскільки дані докази не містять даних про доведення чи спростування вини обвинуваченого.

Порушень норм КПК України, які відповідно до ст. 86, 87 КПК України тягнуть за собою недопустимість зазначених доказів, в суді не встановлено.

Крім того, судом досліджені характеризуючі дані на обвинуваченого ОСОБА_6 ..

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, відповідно до положень ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Аналізуючи всі докази в їх сукупності з показами потерпілого, свідків та обвинуваченого, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку, що вони повністю вказують на доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину за обставин, вказаних в обвинувальному акті.

Твердження ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , що він не причетний до інкримінованого йому злочину, суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються як письмовими доказами, в тому числі висновком експерта, а також і наданими показами потерпілого та свідків, які є логічними, послідовними та такими, що не викликають сумнівів у їх правдивості, оскільки підтверджені сукупністю інших безпосередньо досліджених під час судового розгляду письмових доказів. Не визнання обвинуваченим своєї вини, суд вважає природною захисною реакцією, спрямованою на уникнення відповідальності за фактично скоєне.

За таких обставин суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Зокрема, судом враховано особу ОСОБА_6 , який раніше не судимий, на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується задовільно.

Обставин, що відповідно до ст. 66, КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Судом також враховано зазначені в досудовій доповіді характеризуючи ознаки обвинуваченого ОСОБА_6 та думку органу пробації стосовно визначення міри покарання, відповідно до якої, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_6 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе.

Також, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети покарання, якою є не лише кара, а й виправлення особи і запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, що заснована на вимогах виваженості та справедливості.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення ОСОБА_6 , до вчиненого злочину, який вину не визнає, врахувавши думку потерпілого, який просить суд не застосовувати суворе покарання до обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання необхідне та достатнє для його перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ним нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі на строк в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, з урахуванням вимог ст. 75 КК України.

На стадії судового розгляду відносно обвинуваченого ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який було продовжено до 15.12.2024, включно.

Згідно ст. 377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі звільнення від відбування покарання.

Оскільки суд прийшов до висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком, обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою підлягає скасуванню, в зв`язку з чим останній підлягає звільненню з-під варти в залі суду.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з речовими доказами.

Питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 349, 366-368, 369, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки із покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання ОСОБА_6 зарахувати строк попереднього ув`язнення з 29.08.2024 по 19.11.2024 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок відбування іспитового строку рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 19.11.2024 року.

Скасувати обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою звільнивши його з під варти негайно в залі суду.

Речовий доказ: медичну картку стаціонарного хворого № 3240 виписану на ім`я ОСОБА_7 , передану на відповідальне зберігання до КНП «Бершадська ОЛІЛ Бершадської міської ради» - залишити в КНП «Бершадська ОЛІЛ Бершадської міської ради».

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1