Вирок № 123107441, 19.11.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13931/24

Провадження № 1-кп/344/1164/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі

головуючої-судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши під час судового засідання в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мурманськ, Російської Федерації, проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина Російської Федерації, росіянина, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, на утриманні нікого не має, депутатом, адвокатом та інвалідом не є, РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше судимого:

вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11.04.2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України, яким призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень,

вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26.09.2023 року за ч. 1 ст. 126 КК України, яким призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, та на підставі ст. 71 КК України, призначено остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 1050 (однієї тисячі п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17850 (сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень;

вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05.12.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України, яким призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5(п`ять) років, та на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3(три) роки;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив незаконне придбання та зберігання без мети збуту, особливо небезпечної психотропної речовини, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.309 КК України.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

Так, ОСОБА_4 , будучи раніше судимим вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11.04.2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень (вирок набрав законної сили 12.05.2023 року), на шлях виправлення не став та маючи незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, обвинувачується у вчиненні нового умисного злочину в сфері незаконного обігу психотропних речовин.

ОСОБА_4 , діючи умисно та в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», 22.04.2024 року о 07 год. 12 хв. у невстановленому місці через telegram-канал «Harry Potter» за грошові кошти у сумі 590 грн, які він перерахував у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб на невстановлену досудовим розслідуванням банківську картку, незаконно придбав полімерний зіп-пакет із кристалічною речовиною, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), який помістив у праву кишеню штанів, в які був одягнений, та незаконно зберігав при собі без мети збуту.

23 квітня 2024 року близько 10 год. 00 хв. у працівників поліції СДОП Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області під час здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання вчиненню кримінальних та інших правопорушень пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин на території поруч із будинком АДРЕСА_2 , виникли підстави вважати, що ОСОБА_4 незаконно зберігає при собі речовини, обіг яких заборонено. Діючи на підставі статті 34 Закону України «Про Національну поліцію», старшим дільничим офіцером поліції Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 та поліцейським офіцером громади Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_7 прийнято рішення про проведення поверхневої перевірки ОСОБА_4 , під час якої у правій кишені штанів останнього виявлено зіп-пакет із вмістом кристалічної речовини, якою, зі слів ОСОБА_4 , являється особливо небезпечна психотропна речовина «PVP».

У подальшому, ОСОБА_4 , усвідомлюючи неможливість продовження протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним придбанням та зберіганням особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, без мети збуту, 23.04.2024 року у період часу з 11 год. 02 хв. по 11 год. 10 хв., в ході проведення огляду місця події працівниками слідчо-оперативної групи Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, поруч із буд. № 25 по вул. Виноградна у с. Крихівці, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, із правої кишені штанів, в які був одягнений, добровільно видав полімерний зіп-пакет із вмістом кристалічної речовини, яка згідно висновку експерта містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), у загальній кількості 0,5123 грама.

Окрім того, встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11.04.2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 7000 гривень (вирок відносно якого набрав законної сили 12.05.2023 року), на шлях виправлення не став та маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, обвинувачується у вчиненні нового умисного злочину в сфері незаконного обігу психотропних речовин.

Так, ОСОБА_4 , діючи умисно та в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», у невстановленому місці через telegram-канал «Harry Potter» 09.05.2024 року у період часу з 13 год. 15 хв. до 14 год. 00 хв. за грошові кошти у сумі 720 грн, які він перерахував у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб на банківську картку НОМЕР_2 , незаконно повторно придбав два полімерних зіп-пакети із кристалічною речовиною, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), які помістив у праву та ліву шкарпетки, в які був одягнений, та незаконно зберігав при собі без мети збуту.

09 травня 2024 року близько 14 год. 00 хв. у працівників поліції СДОП Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області під час здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання вчиненню кримінальних та інших правопорушень пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин на території по АДРЕСА_1 , виникли підстави вважати, що ОСОБА_4 незаконно зберігає при собі речовини, обіг яких заборонено. Діючи на підставі статті 34 Закону України «Про Національну поліцію», старшим дільницям офіцером поліції Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_8 та дільничим офіцером поліції Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_9 прийнято рішення про проведення поверхневої перевірки ОСОБА_4 , під час якої у правій та лівій шкарпетці останнього виявлено зіп-пакети із вмістом кристалічної речовини, якою, зі слів ОСОБА_4 , являється особливо небезпечна психотропна речовина «PVP».

У подальшому, ОСОБА_4 , усвідомлюючи неможливість продовження протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним придбанням та зберіганням особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, без мети збуту, 09.05.2024 року у період часу з 15 год. 10 хв. по 15 год. 20 хв., в ході проведення огляду місця події працівниками слідчо-оперативної групи Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області на ділянці території за координатами: 48.9447572 24.7600494, що по вул. Приозерна у с. Вовчинець Івано-Франківського району Івано-Франківської області, із правої та лівої шкарпеток, в які був одягнений, добровільно видав два полімерні зіп-пакети із вмістом кристалічної речовини, яка згідно висновку експерта містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), у загальній кількості 0,6238 грама.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю і беззастережно, не заперечуючи кваліфікацію підтвердив усі без винятку викладені в обвинувальному акті обставини вчиненого. Пояснив, що 22 квітня 2024 року він придбав в телеграм каналі 1 пакетик психотропної речовини «PVP» в кількості 1 грам, вартістю 590 гривень, для власного вжитку, без мети збуту, а гроші за неї оплатив невідомій особі на карту і отримав координати місця його знаходження. Коли він її забирав на АДРЕСА_2 , його затримали працівники поліції, яким він добровільно видав заборонену речовину. Також, 09 травня 2024 року придбав в телеграм каналі 2 пакетики психотропної речовини «PVP» в загальній кількості 1 грам, вартістю 720 гривень, для власного вжитку, без мети збуту, а гроші за неї оплатив невідомій особі на карту і отримав координати місця його знаходження. Коли він її забрав в с. Вовчинець, його затримали працівники поліції, яким він добровільно видав заборонену речовину. До вчиненого обвинувачений ставиться негативно, вважає, що зробив помилку і більше так вчиняти не буде, щиро каявся, просив суворо не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушенні знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 309 КК України, незаконне придбання та зберігання без мети збуту, особливо небезпечної психотропної речовини, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; дані про особу; критичне ставлення обвинуваченого до вчиненого; його молодий вік; стан здоров`я та майновий стан; він неодружений; не працює; з середньою освітою; на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває; на утриманні нікого не має, депутатом, адвокатом та інвалідом не є; раніше судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає повне та беззастережне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення повторно.

Крім цього, з досудової доповіді Івано-Франківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області про обвинуваченого ОСОБА_10 вбачається високий рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та високий рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.

Отже, враховуючи наведене, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі та врахувати пом`якшуючі й обтяжуючі обставини, також, на піставі ст. 71 КК України з урахуванням вироку Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05.12.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України остаточно призначити покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (місяця) позбавлення волі, думку обвинуваченого, який просив суворо не карати, та думку захисника, яка просила суворо не карати та врахувати пом`якшуюючі та відсутність обтяжуючих обставин, молодий вік обвинуваченого, який характеризується позитивно та має постійне місце проживання, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Разом з тим, стороною обвинувачення надана копія вироку Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05.12.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України, яким призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років. Відповідно до ст. 75 КК України, обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання було звільнено з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Інкриміноване ОСОБА_4 діяння вчинене 22.04.2024 року та 09.05.2024 року. Саме тому, суд дійшов до переконання, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення останній вчинив під час іспитового строку.

Зі змісту частини третьої статті 78 КК України випливає, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

При цьому, частиною першою статті 71 КК України регламентовано, що у разі, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Слід зазначити, що у постанові від 23.10.2018 року (справа № 202/1154/17) ВС зазначив, що норма частини першої статті 71 КК України містить імперативну вимогу про призначення судом покарання за сукупністю вироків (шляхом повного або часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком) у випадку, коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин. Тобто приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов`язком суду, який призначає покарання за сукупністю вироків.

У випадку ж вчинення нового злочину до закінчення іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням невідбутою частиною покарання є раніше призначене покарання в його повному обсязі, оскільки на момент вчинення нового злочину воно ще не відбувалось засудженим.

Тому, зважаючи на викладене, вирішуючи питання щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_4 остаточного покарання врахуванню підлягає покарання за вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05.12.2023 року, невідбута частина якого становить 5 років позбавлення волі.

Отже, зважаючи на положення статті 71 КК України, суд дійшов до переконання, що в цьому випадку ОСОБА_4 шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05.12.2023 року необхідно призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для застосування при призначенні покарання обвинуваченій положень частини першої статті 75 КК України, тобто для звільнення її від відбування кримінального покарання з випробуванням, суд приймає до уваги, висновки, викладені ВС у постанові від 26.04.2018 (справа № 757/15167/15-к), а саме: відповідно до вимог статті 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як вже суд зазначив вище, загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Суд при цьому враховує, що у постанові від 19.07.2018 року (справа № 755/6254/17) ВС зауважено, що неготовність до самокерованої правослухняної поведінки виключає призначення покарання, не пов`язаного з ізоляцією від суспільства. Також у постанові від 19.07.2018 року (справа № 755/6254/17) ВС зауважено, що наявність попередніх судимостей, за якими особу було звільнено від відбування покарання з випробуванням є перепоною для застосування щодо такої особи положень статті 75 КК України.

Отже, суд враховує ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення в період іспитового строку, а тому суд дійшов до переконання, що правові підстави для звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням відсутні, а виправлення останнього без ізоляції від суспільства неможливе.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу слід залишити раніше обраний у вигляді застави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 394, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України та призначити покарання - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.ст. 71, 72 та 78 Кримінального кодексу України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05.12.2023 року, та визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання.

Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання термін його попереднього ув`язнення з 30.05.2024 року по 26.06.2024 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану у виді застави, яка сплачена 26.06.2024 року в розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень, яку після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_11 .

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 3029 (три тисячі двадцять дев`ять) гривень 12 копійок процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення експертиз.

Речові докази:

- оптичний носій інформації, DVD-R диск, із надписом «XDISC» на який записано відеозаписи під назвою: «0000000_0000002024042309531_0004», «0000000_00000020240423102526_0005» (постанова дізнавача від 07.05.2024 року) - зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення;

- кристалічну речовину білого кольору в полімерному пакетику № 3894349, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, - РVР (1феніл-2піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількість якої становить 0,5123 грама (постанова дізнавача від 06.05.2024 року) знищити;

- відеозапис із нагрудної камери № 4 під назвою «0000000_00000020240509151037_0001», який міститься на диску (постанова слідчого 14.05.2024 року), - зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення;

- речовини у двох полімерних пакетиках, які містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, РVР (1феніл-2піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількість якої становить 0,6238 грама, які поміщено у спец пакет № 400325994 (постанова слідчого від 17.05.2024 року) знищити.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники мають право отримати його копію.

Головуюча-суддя ОСОБА_12