Рішення № 123107010, 18.11.2024, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 205/6874/23

Провадження № 2/185/3326/24

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з відповідачки насвою користьзаборгованість закредитним договоромв сумі87166 грн.00коп. та судові витрати по справі.

Позов обґрунтовано тим, що 28 травня 2021 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір фінансового лізингу автомобіля № КТН0!00000147, відповідно до якого Лізингодавець на умовах фінансового лізингу передав у платне володіння та користування позивачу предмет лізингу, а саме: автомобіль Nissan Leaf, 2013 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 . Відповідачка лізінгові платежі у визначеному розмірі та строки не вносила, тому 03 квітня 2023 року у зв`язку із затримкою відповідачем платежів більше ніж на один календарний місяць, позивачем було направлено Лізингоодержувачу повідомлення про настання події дефолту. Оскільки Лізингоодержувачем подію дефолту не було усунуто, 30 квітня 2023 року Лізингодавцем згідно повідомлення було вказано про розірвання Договору лізингу з 30 квітня 2023 року. Станом на червень 2023 року предмет лізингу Лізингоодержувачем не повернуто, місцезнаходження транспортного засобу позивачу невідомо, прострочену заборгованість за лізинговими платежами відповідачка не сплатила, у зв`язку з чим позивач вважає, що він, як власник предмету лізингу, має право на витребування майна у відповідачки, яка утримує його у себе без будь-якої правової підстави після розірвання Договору фінансового лізингу, а також має право на отримання лізингових платежів, заборгованість за якими виникла до моменту розірвання договору фінансового лізингу. Тому просить витребувати у відповідачки транспортний засіб, який був предметом Договору лізингу вартістю 224 700,00 грн. та стягнути з відповідачки заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 28 584,29 грн. в рахунок компенсації вартості предмета лізингу та 15 594,75 грн. відсотків за користування предметом лізингу, а разом 26 849,54 гривень. Також просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою суду від 28 травня 2024 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом/повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримав, просив суд розглянути справу за його відсутності за наявними доказами у справі, у разі неявки відповідача просив винести заочне рішення.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причину неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ч. 4 ст.223, ч. 2 ст.247, ч. 1 ст.280 ЦПК Україниухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28 травня 2021 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір фінансового лізингу автомобіля № КТН0!00000147, відповідно до якого Лізингодавець на умовах фінансового лізингу передав у платне володіння та користування позивачу предмет лізингу, а саме: автомобіль Nissan Leaf, 2013 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно із п. 2.2. ст. 2 Договору Лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік виписку, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в ст. 14 п. 14.1 Договору, Додатку 1 (Специфікації), а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та платежі з відшкодувань витрат Лізингодавця, пов`заних з виконанням Договору, на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу, до Лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно з умовами Договору (за виключенням випадків, передбачених Договором та/або чинним законодавством України).

За змістом п .2.3. ст. 2 Договору строк користування Лізингоодержувачем предметом лізингу (строк лізингу) зазначений в статті 14 п.14.2. Договору і відповідно до Додатку 2 складає 60 місяців.

Відповідно до п. 2.4. ст. 2 Договору, предмет лізингу є власністю Лізингодавця протягом усього строку дії даного договору.

Відповідно до п. 4.2. ст. 4 Договору, усі платежі за Договором Лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до графіку та умов цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на транзитний рахунок відповідно до п.14.5. ст.14 Договору. Лізингові платежі включають: платежі з відшкодування частини вартості предмета лізингу; проценти за користування предмет ом лізингу, винагороду за обслуговування операцій фінансового лізингу; платежі з відшкодування витрат Лізингодавця, пов`язаних зі страхуванням предмету лізингу.

За змістом ст. 6 Договору на Лізингоодержувача покладено обов`язок сплатити лізингодавцю платежі з відшкодування вартості предмета лізингу, відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних зі страхуванням предмету лізингу, винагороду за користування предметом лізингу та інші платежі відповідно до графіку та статті 14 цього Договору.

Відповідно до п. 6.3.3. ст. 6 Договору лізингу Лізингодавець має право відмовитись від цього договору шляхом дострокового розірвання у випадках передбачених чинним законодавством України.

Статтею 8 Договору передбачена подія ОСОБА_2 .

Так, відповідно до п.п.1 п. 8.1. ст. 8 Договору, для цілей цього Договору подією Дефолту є, зокрема, прострочення виконання фінансових зобов`язань за договором 30 днів.

Згідно з п. 8.2.1 у разі настанні події ОСОБА_3 надає Лізингоодержувачу письмове повідомлення про настання події дефолту та повернення предмета лізингу Лізингодавцю із зазначенням строку його повернення. У повідомленні про Дефолт зазначається дата одностороннього розірвання договору у разі неусунення Лізингоодержувачем події Дефолту протягом 30 календарних днів з моменту виникнення події Дефолту.

Згідно з підпунктами 8.2.4., 8.2.5. ст. 8 Договору лізингу, якщо протягом 10 календарних днів з момент отримання повідомлення про Дефолт, лізингоодержувач не усунув подію Дефолту Лізингоодержувач зобов`язаний негайно повернути в повному обсязі заборгованість за договором та повернути предмет лізингу, а Лізингодавець має право згідно зі ст. 651 ЦК України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Лізингоодержувачу відповідного повідомлення. Договір вважається розірваним у дату, зазначену у повідомленні. Одностороннє розірвання Договору не звільняє Лізингоодержувача від відповідальності за порушення зобов`язань за цим Договором.

Відповідачка лізінгові платежі у визначеному розмірі та строки не вносила, тому 03 квітня 2023 року у зв`язку із затримкою відповідачкою платежів більше ніж на один календарний місяць, позивачем було направлено Лізингоодержувачу повідомлення про настання події Дефолту. Оскільки Лізингоодержувачем подію Дефолту не було усунуто, 30 квітня 2023 Лізингодавцем згідно повідомлення було вказано про розірвання Договору з 30 квітня 2023 року. Станом на червень 2023 року предмет лізингу Лізингоодержувачем не повернуто, місцезнаходження транспортного засобу позивачу не відомо, прострочену заборгованість за лізинговими платежами відповідачка не сплатила.

Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов`язань за договором фінансового лізингу, недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань, та регулюються законом, чинним на час укладення договору.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України.

Згідно дост. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Визначення договору лізингу міститься і у ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг». Згідно зі ст. 4 цього Закону, лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», в редакції, чинній на час укладення договору, Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору; вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов`язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов`язань лізингоодержувачем за договором лізингу.

Згідно зі статтею 16 цього Закону лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Статтею 41 Конституції України визначено право кожного володіти, користуватись розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності Згідно з цією нормою, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст. 319 ЦК України).

За правилами ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У відповідності до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, як право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Приписами ч. 1 ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч.1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно.

Суд, аналізуючи норми діючого законодавства, що регулюють договірні відносини між сторонами та визначають правові наслідки порушення зобов`язання у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачкою, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,259,265,280-283,304ЦПК України,суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення заборгованості задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» предмет лізингу за Договором фінансового лізингу № КТН0!00000147 від 28 травня 2021 року, а саме: транспортний засіб Nissan Leaf, 2013 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 224700 (двісті двадцять чотири тисячі сімсот) грн. 00 коп.

Стягнути зОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 13 156,06 грн. в рахунок компенсації вартості предмета лізингу та 13 693,48 грн. відсотків за користування предметом лізингу, а всього 26849 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок дев`ять) гривень 54 коп.

Стягнутиз ОСОБА_1 на користьАкціонерного товариствакомерційний банк«ПриватБанк» судовівитрати урозмірі 3757 (три тисячі сімсот п`ятдесят сім) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Акціонерне товариствокомерційний банк«ПриватБанк», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя С. Г. Юдіна