Ухвала суду № 123101635, 14.11.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/628/24

ун. № 759/18735/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві під час судового розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2023 за № 12023105080001656, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Прилісне Маневицького р-ну Волинської обл., українця, громадянина України, який здобув неповну вищу освіту, працює інкасатором у АКБ «ПриватБанк», одружений, має неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

клопотання прокурора про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння,

сторони кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_5 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2023 за № 12023105080001656, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Дане клопотання прокурор обґрунтовує тим, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 24.08.2023 приблизно о 13 год. 40 хв., перебуваючи у торгівельному залі гіпермаркету «Епіцентр» розташованого за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-В, в умовах воєнного стану, намагався таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «Епіцентр К», на загальну суму 665 грн 84 к. (без урахування ПДВ), однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі. З метою виконання свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 , продовжуючи знаходитись в приміщенні торгівельного залу вказаного гіпермаркету, взяв з торгівельних полиць товар, який належить ТОВ «Епіцентр К», а саме: рюкзак «Bombino Graffiti Crazy 16л APT 591/1390 TM NB. 23», арт. 52607100, штрих-код 2252607100012, в кількості 1 шт., вартістю 770 грн 83 к. (без урахування ПДВ); рюкзак «3 відд., 42х30х20см, поліестер, 22-208М, SAF», арт. 52607171, штрих-код 8591662022087, в кількості 1 шт., вартістю 1436 грн 67 к. (без урахування ПДВ). У подальшому, маючи намір таємно викрасти товар, ОСОБА_3 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, зняв з рюкзаку «Bombino Graffiti Crazy 16л APT 591/1390 TM NB. 23», арт. 52607100, штрих-код 2252607100012 , який коштує дешевше, бірку зі штрих-кодом та замінив на бірку дорожчого рюкзаку «3 відд., 42х30х20см, поліестер, 22-208М, SAF», арт. 52607171, штрих-код 8591662022087, з різницею в сумі 665 грн 84 к. (без урахування ПДВ), після чого направився до лінії кас.

Приблизно о 13 год. 40 хв. 24.08.2023 ОСОБА_3 підійшов до однієї з кас самообслуговування, де просканував штрих-код товару, який не відповідає дійсності, не оплатив при цьому дійсну вартість товару, а саме рюкзаку «3 відд., 42х30х20см, поліестер, 22-208М, SAF», арт. 52607171, штрих-код 8591662022087, після чого перетнув сигнальні рамки та направився до виходу з гіпермаркету «Епіцентр», тим самим вчинивши всі дії, що вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому в умовах воєнного стану.

Враховуючи, що сума викраденого ОСОБА_3 майна не перевищує встановленого законом розміру, що в силу внесених до законодавства змін передбачає притягнення особи до адміністративної відповідальності та, у свою чергу, виключає кримінальну відповідальність особи, прокурор просить закрити провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна караність діяння.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання прокурора та закрити кримінальне провадження стосовно нього. Також йому зрозумілі його права, передбачені ст. 479-2 КПК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 клопотання прокурора підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.

Згідно приписам п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до абз. 5 ч. 7 ст. 284 КПК ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.

Так, судом встановлено, що 09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене, аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

У свою чергу, як вбачається зі змісту обвинувального акта, ОСОБА_3 вчинив закінчений замах на таємне викрадення майна, яке належить потерпілому ТОВ «Епіцентер К» на суму 665 грн 84 к.

Так, станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн, а 50 відсотків від його розміру становить 1514 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становить 3028 грн 00 к.

Положеннями ч. 1 та 6 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. За частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Такий же принцип гарантований і ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип втілюється в правилі про те, що, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого.

Враховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_3 майна становила 665 грн 84 к., тобто ця сума є меншим за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 3028 грн 00 к., то суд вважає, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, посилання в обвинувальному акті на вчинення ОСОБА_3 таємного викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, не заслуговує на увагу як таке, що з урахуванням вищенаведеного, не підпадає під кримінальне каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.

Так, згідно з ч. 7 ст. 284 КПК України, ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Приписами ч. 3 ст. 479-2 КПК України закріплено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Відтак, суд з урахуванням наданих у розпорядження матеріалів кримінального провадження, відомості про яке внесені 25.08.2023 за № 12023105080001656, беручи до уваги, що сума викраденого ОСОБА_3 майна не перевищує визначений законом розмір, з якого настає кримінальна відповідність, а також враховуючи позицію Об`єднаної палати ККС Верховного Суду, викладену у постанові від 07.10.2024 (справа №278/1566/21), що внесені Законом України №3886-IX від 18.07.2024 зміни мають зворотну дію в часі та є змінами до закону України про кримінальну відповідальність, приходить до висновку, що клопотання прокурора, підлягає задоволенню, а кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2023 за № 12023105080001656, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України, закриттю, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність інкримінованого останньому діяння.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлений.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 1, 5 КК України, ст. 7, 9, 100, 284, 369-372, 479-2 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2023 за № 12023105080001656, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, - закрити у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Речові докази:

- DVD-R диск з відеозаписом з камери відеоспостереження, встановленої у приміщенні гіпермаркету «Епіцентр», який долучений до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

- рюкзак чорного кольору із вставками фіолетового, зеленого, сірого та рожевого кольору із маркуванням «Safari.since 1996» та з наявною біркою «Рюкзак BOMBINO GRAFFITI CRAZY 10П АРТ 591/11090 ТМ NB.20», штрих-код 8591662022087 , який переданий на зберігання до камери схову Святошинського УП ГУ НП в м. Києві - повернути належному володільцю.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголосити о 13 год. 30 хв. 18.11.2024 року.

Суддя ОСОБА_1