Рішення № 123101523, 23.09.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4070/24

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «УПРАВДОМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2024 року позивач звернувся до Подільського районного суду м. Києва з вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 42 777,13 грн., яка складається з суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 27 901,94 грн., збитків від інфляції - 12 293,06 грн. та трьох процентів річних - 2 577,13 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ» є експлуатуючою компанією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 . Відповідач є власником квартири №91 в зазначеному будинку. 26.09.2020 з метою забезпечення житлово-комунальними послугами між сторонами було укладено Договір №7.1/91 про надання приміщення для виконання ремонтно-оздоблювальних робіт з протоколом погодження ціни та додатками та Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з додатками. У відповідності до вищезазначених договорів позивач зобов`язується, у порядку та на умовах визначених цими договорами, забезпечити надання відповідачу та членам його сім`ї послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а відповідач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату цих послуг за встановленими тарифами, у строки та на умовах, визначених договорами, та дотримуватись правил проживання та користування майном. Позивач вказує, що внаслідок порушення відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної оплати вартості спожитих житлово-комунальних послуг за період з 01.03.2021 по 28.03.2024, які позивач надавав відповідачу, обумовило виникнення у останнього заборгованості в загальному розмірі 42 777,13 грн., з яких: 27 901,94 грн. - сума боргу за спожиті житлово-комунальні послуги; 12 293,06 грн. - інфляційні втрати; 2 577,13 - три проценти річних. В зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по сплаті коштів за житлово-комунальні послуги, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2024 головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.

Ухвалою суду від 08.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

11.04.2024 від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту про надання професійної правничої допомоги, укладеного між АО «ЛІГАЛ КЕЙС» та ТОВ «УПРАВДОМ».

05.08.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві відповідач зазначив, що заперечує щодо стягнення з нього комунальних послуг, оскільки квартира здалася у стані «після будівельників», фактично непридатна для проживання і в силу воєнного стану він не зміг зробити там ремонт. Окрім того, ним виплачена заборгованість у повному обсязі, що підтверджується долученими до відзиву квитанціями. Враховуючи викладене, відповідача просить відмовити у задоволенні позову та стягненні витрат на правову допомогу.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ» є експлуатуючою компанією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №372206533 від 01.04.2024 ОСОБА_1 є власником квартири за адресою АДРЕСА_3 на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 16928/091-А5-В7.

З метою забезпечення відповідача житлово-комунальними послугами, 26.09.2020 між сторонами було укладено Договір №7.1/91 про надання приміщення для виконання ремонтно-оздоблювальних робіт з протоколом погодження договірної ціни на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та додатковою угодою до нього, Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з додатковою угодою до нього та Договір про надання послуг з постачання теплової енергії.

Відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Частина 1 ст. 901 ЦК України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються спеціальним Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісячно, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отримання ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач не в повному обсязі та несвоєчасно сплачував житлово-комунальні послуги, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку № 361 за період з 01.03.2021 по 28.03.2024 заборгованість відповідача перед ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ» складає 27 901,94 грн.

Розмір заборгованості також підтверджується довідкою про наявність/відсутність заборгованості по сплаті за надані житлово-комунальні послуги від 02.04.2024. Згідно якої, ОСОБА_1 , власник квартири за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 28.03.2024 має заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі

27 901,94 грн.

В свою чергу, відповідачем на підтвердження заперечень проти позову надано копії квитанцій, з яких вбачається, що 08.04.2024 останнім декількома платежами сплачено на користь ТОВ «ЖБК «Управдом» оплату за послуги з утримання будинку та за опалення будинку, що в загальному розмірі становить 27 901,94 грн.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями статей 525, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 дійшла висновку щодо можливості застосування положень статті 625 ЦК України до будь-яких грошових зобов`язань незалежно від підстав виникнення.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18).

У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Подібний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 07.02.2018 по справі № 910/11249/17.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, він на вимогу позивача повинен сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 07.07.2020 у справі № 14-448цс19-ц).

При цьому, згідно аналізу практики застосування статті 625 ЦК України в цивільному судочинстві, підраховуючи суми стягнень, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, суди повинні враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в певний період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур`єр».

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.

Пунктом 5 Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 38 Договору про надання послуг з постачання теплової енергії передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідач факт прострочення виконання зобов`язань з оплати спожитих житлово-комунальних послуг не заперечував

Згідно з розрахунком заборгованості за житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 допущено заборгованість перед ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ» за період з 01.03.2021 по 28.03.2024 у розмірі 27 901,94 грн.

На вказану суму заборгованості позивачем, у відповідності до ст. 625 ЦК України, нараховано суму інфляційних втрат у розмірі 12 293,06 грн. та суму трьох процентів річних у розмірі 2 577,13 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив оплату заборгованості за житлово-комунальні послуги в порушення умов передбачених договором, а саме 08.04.2024, а тому наявні підстави для стягнення з останнього нарахованих позивачем штрафних санкцій.

Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частинами 1, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

З прохальної частин позовної заяви встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 22 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, повноваження адвоката Безсмертного О.О. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №6303/10 від 08.12.2017, видане Головою Національної асоціації адвокатів України на підставі рішення №54 від 08.12.2017) як представника ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ» підтверджується ордером №1343325 від 31.01.2023.

Згідно Акту надання послуг №45 від 01.02.2024 зазначено, що вартість виконаних робіт (послуг) складає 2 000,00 грн. за 1 год. роботи. Загальна вартість виконаних робіт складає 22 000,00 грн. (11 год. роботи х 2 000,00 грн.).

Відповідно до детального опису наданих правових послуг адвокатами Адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ КЕЙС», пов`язаних з розглядом справи №758/4070/24 в Подільському районному суді м. Києва, наведених в Акті №45, адвокатським об`єднанням було надано, а клієнтом прийнято наступні послуги: вивчення судової практики у справах про відшкодування вартості за надані житлово-комунальні послуги - 2 год., підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості (включаючи формування та друк додатків до позовної заяви, розрахунок штрафних санкцій) - 8 год., подача позовної заяви в канцелярію Подільського районного суду міста Києва - 1 год.

З відзиву поданого відповідачем вбачається, що останній заперечує щодо стягнення з нього коштів за надання правової допомоги у зазначеному розмірі, оскільки справа не має будь-якої юридичної складності, не потребує особистої присутності представника, написання позову не потребувало значних затрат часу.

З огляду на вищевикладене, враховуючи заперечення відповідача, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову, складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом, значимості таких дій у справі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 4 000,00 грн.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №129257 від 01.04.2024.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 34,8% (14 870,19 грн. х 100% / 42 777,13 грн.), а відтак з відповідача слід стягнути на користь позивача 1 053,74 грн. (34,8% х 3 028,00 грн.) судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 280-284, 289 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «УПРАВДОМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «УПРАВДОМ» інфляційні втрати за період з 01.03.2021 по 28.03.2024 у розмірі 12 293 (дванадцять тисяч двісті дев`яносто три) гривні 06 копійок та три проценти річних за період з 01.03.2021 по 28.03.2024 у розмірі 2 577 (дві тисячі п`ятсот сімдесят сім) гривень 13 копійок, а всього 14 870 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят) гривень 19 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «УПРАВДОМ» витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «УПРАВДОМ» судовий збір у розмірі 1 053 (одна тисяча п`ятдесят три) гривні 74 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повне найменування сторін по справі:

- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «УПРАВДОМ», місцезнаходження: м. Київ, вул. Замковецька, буд. 102-А, н/п 37,

код ЄДРПОУ 38139151;

- відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О. О. Ковбасюк