Ухвала суду № 123101372, 29.10.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7401/24

Провадження №: 2/755/4900/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.,

за участю секретаря - Зілінської М.В.,

провівши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, підготовче засідання у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джіджи Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитним договором в частині-

в с т а н о в и в :

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джіджи Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитним договором в частині.

Згідно заявлених вимог позивач просить суд визнати Договір про відступлення права вимоги від 06 грудня 2023 року за договором іпотеки №PLM-008/168/2008 від 06 червня 2008 року, укладений між ТОВ «ОТП Факторинг України» та ТОВ «Джіджи Фінанс», недійсним в частині відступлення прав вимоги до ОСОБА_1 .

Вимоги позову обґрунтовані тим, що у лютому 2024 року позивач дізналась, що 06 грудня 2023 року приватний нотаріус КМНО Іванова О.П. посвідчила Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №PLM-008/168/2008 від 06 червня 2008 року, іпотекодержателем квартири АДРЕСА_1 було зареєстровано ТОВ «Джіджи Фінанс», про відступлення права вимоги відповідачі позивача не повідомляли. Позивачем зазначено, що вказаний договір іпотеки №PLM-008/168/2008 від 06 червня 2008 року вона уклала з ЗАТ «Отп Банк» для забезпечення повного та своєчасного виконання боржником ОСОБА_2 його боргових зобов`язань за кредитним договором № ML-008/168/2008 від 06 червня 2008 року, предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві приватної власності, відповідно до умов кредитного договору, боржник зобов`язаний повернути іпотекодержателю суму кредиту в розмірі 118 065, 95 доларів США, тобто кредит був наданий в іноземній валюті. Позивач зазначає, що 27 липня 2010 року приватний нотаріус Дніпропетровського МНО Бондар І.М. зареєстрував на підставі договору про відступлення права вимоги від 07 липня 2010 року іпотекодержатилем квартири АДРЕСА_1 ТОВ «ОТП Факторинг Україна». За доводами позивача, станом на 06 грудня 2023 року у ТОВ «Джіджи Фінанс» були відсутні діючи ліцензії на здійснення валютних операцій. Також позивачем зазначається, що боржник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 травня 2024 року відкрито провадження в цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

28 жовтня 2024 року на адресу суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відмову від позову, подана представником позивача - адвокатом Близнюк Н.В., в якій позивач просить суд прийняти її відмову позивача від позову та закрити провадження у справі. Зазначає, що наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч.2 ст. 256 ЦПК України їй роз`яснені та зрозумілі.

Учасники справи в підготовче засідання не з`явились.

Суд, вивчивши заяву позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Зі змісту ст. 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (частина 3 статті 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.

За змістом п.1 ч. 2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно положень п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Пороте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (п.2 ч.2 ст.200 ЦПК України).

Відповідно до змісту ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

За матеріалами справи судом установлено, що представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Близнюк Н.В. представляє інтереси позивача в даній справі на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серія АА №1417789від 10 березня 2024 року, виданого на підставі договору №0803 про надання правничої (правової) допомоги від 08 березня 2024 року, за змістом якого повноваження адвоката не обмежуються.

Адвокатом подано до суду заяву, до якої долучено заяву позивача ОСОБА_1 про відмову від позову, за змістом якої вбачається, що їй роз`яснені та зрозумілі наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч.2 ст. 256 ЦПК України. Позивач просить прийняти її відмову від позову

Враховуючи, що відмова від позову є безумовним правом позивача, заява підписана позивачем, подана до суду вповноваженим представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Близнюк Н.В., отже позивачем усвідомлюються правові наслідки відмови від позову, підстав для не прийняття відмови від позову не встановлено і відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права сторін та інших осіб, суд приходить до висновку про можливість прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі.

Відповідно до змісту ч.2 ст.255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи викладені вище вимоги чинного законодавства України та ту обставину, що позивач відмовилась від позову, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в розмірі 605,60 грн (1 211,20/2).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 200, 206, 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джіджи Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитним договором в частині, у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір в сумі 605,60 грн, який сплачено на підставі квитанції № 1322819620 від 26 квітня 2024 року на рахунок №UA478999980313141206000026005, код одержувача 37993783, одержувач ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: