Рішення № 123100877, 18.11.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2024 р. справа № 300/5083/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 011298 від 16.04.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова є протиправною, прийнятою всупереч вимогам законодавства України, оскільки 26.02.2024 під час проведення перевірки транспортного засобу марки Renault Magnum державний номер НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , посадовими особами Укртрансбезпеки було складено Акт № АР 032088 від 26.02.2024 в якому зазначено, що водієм нібито допущено порушення ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність, передбачена ч. 1 абз. 6 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». В акті зазначено, що водій не надав CMR або будь-якого іншого визначеного законом документа на вантаж за маршрутом Чернівці-Браїла. Інших порушень виявлено не було. В свою чергу, водій пояснив, що паперовий примірник CMR від 26.02.2024 на перевезення міжнародного вантажу знаходиться у митного брокера та водій має відповідну CMR від 26.02.2024 в електронному вигляді. Водій надав посадовим особам Укртрансбезпеки для ознайомлення електронний варіант CMR від 26.02.2024, на що останні відмовились взяти електронний варіант CMR від 26.02.2024 до уваги. Позивач вважає, що оскаржувана постанова не містить належного доказу порушення ч.8 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 20,21).

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначив, що на момент перевірки у водія був відсутній документ на вантаж, зокрема у цьому випадку міжнародна автомобільна накладна (CMR). При цьому, на думку відповідача, жодними нормами законодавства позивач не звільнений від обов`язку мати під час перевірки оформлену належним чином CMR. Відсутність усіх необхідних документів, визначених положеннями Закону України «Про автомобільний транспорт», на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті 26.02.2024 №АР332088. Крім цього зазначив, що Закон України «Про автомобільний транспорт», Митний кодекс України, Закон України «Про транспортно-експедиційну діяльність», Закон України «Про транзит вантажів», Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів не передбачають, що CMR є електронним документом. Вказав, що в Україні не впроваджено електронного формату міжнародної товарно-транспортної накладної, тому у водіїв, які здійснюють перевезення вантажів у міжнародному сполученні повинна бути в наявності належним чином оформлена паперова міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR). Отже, відповідач вважає, що доводи позивача не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 24-41).

Позивач правом подати відповідь на відзив не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 26.02.2024 посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі графіка проведення рейдових перевірок від 23.02.2024 та направлення на рейдову перевірку №001203 від 23.02.2024 було проведено рейдову перевірку у Чернівецькій області на а/д М-19, 499 км транспортного засобу марки Renault Magnum державний номер НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , про що було складено Акт № АР 032088 від 26.02.2024 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с. 42-44 ).

Як зазначено в акті, під час перевірки було виявлено порушення, а саме: здійснення міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевізник не забезпечив водія документами на вантаж CMR або будь-який інший визначений законом документ на вантаж.

Водій транспортного засобу ознайомлений з актом перевірки, про що свідчить його підпис із зазначенням ПІБ та пояснення, що «документи знаходяться у брокера, надав фотографію CMR» (а.с. 44).

Судом встановлено, що про дату, час, місце розгляду матеріалів за складеним актом позивач був повідомлений листом відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті в Івано-Франківській області №22739/27/24-24 від 15.03.2024, який отримано позивачем 27.03.2024, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 45, 46). Проте, позивач на розгляд справи, який був проведений 16.04.2024 не з`явився.

На підставі акту № АР 032088 від 26.02.2024 начальником відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті в Івано-Франківській області було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №011298 від 16.04.2024 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000 грн. (а.с. 47).

Вважаючи постанову №011298 від 16.04.2024 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон № 2344-III).

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону № 2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною 12 статті 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до положень частин 14, 17 статті 6 Закону № 2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

В силу вимог пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з пунктами 26, 27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як слідує із обставин справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, відповідачем дотримано вимоги законодавства як під час проведення перевірки, так і при прийнятті оскаржуваного рішення.

Що стосується підстав для застосування штрафної санкції оскаржуваним рішенням, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно з ст. 53 Закону №2344-ІІІ, організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

Так, відповідно до абзацу шостого частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом із матеріалів справи, під час проведення перевірки водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки Renault Magnum державний номер НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , здійснював міжнародне перевезення вантажу за маршрутом Чернівці-Браїла за відсутності на момент проведення перевірки документів, перелік яких визначений ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: належним чином оформлена паперова міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) або будь-який інший документ на вантаж.

Саме за вказане порушення відповідач оскаржуваною постановою притягнув позивача до відповідальності у вигляді застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яка передбачена абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Суд зазначає, що наданий акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідає формі додатку № 3 Порядку № 1567.

Водій транспортного засобу був ознайомлений з актом перевірки, про що свідчить його підпис із зазначенням ПІБ. У графі «Пояснення водія про причини порушень» водій зазначив «документи знаходяться у брокера, надав фотографію CMR».

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначає, що водій пред`явив для ознайомлення електронний варіант CMR від 26.02.2024 і дана обставина не була взята до уваги посадовими особами. При цьому, представник позивача не заперечує відсутність у водія зазначеної вантажної накладної в паперовій формі, та підтверджує, що на момент проведення перевірки такий документ був у водія в електронній формі.

З вказаного приводу суд зазначає, що представник позивача помилково вважає, що надання водієм під час перевірки «фотографії ЦМР» та повідомлення про те, що оригінал знаходиться у брокера свідчить про виконання ним вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема статті 53.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що чинним законодавством України не передбачено, що міжнародна товарно-транспортна накладна CMR є електронним документом, в Україні не впроваджено електронного формату міжнародної товарно-транспортної накладної, тому у водіїв, які здійснюють перевезення вантажів у міжнародному сполученні повинна бути в наявності належним чином оформлена паперова міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR)

Приписами статті 48 Закону №2344-ІІІ встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

За приписами статті 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 вантажна накладна складається у трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником та перевізником. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника. Вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

За відсутності документів, зокрема, в даному випадку міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) або будь-якого іншого документу на вантаж до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Таким чином, доводи представника позивача щодо протиправності оскаржуваної постанови, є безпідставними, оскільки вони не спростовують порушення позивачем вимог ст. 53 Закону № 2344-III, відповідальність за яке передбачено абз. 6 ч. 1 ст. 60 згаданого Закону.

Отже, допущення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнята відповідно до вимог законодавства та з урахуванням обставин, що мали значення для її прийняття.

Оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 011298 від 16.04.2024 відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, які визначені частиною другою статті 2 КАС України, а тому правові підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39816845, вул. Тополина, 3 м. Івано-Франківськ, 76492) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.