Рішення № 123092254, 14.11.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 рокуСправа №160/9951/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана представником позивача адвокатом Ковалем Олександром Володимировичем, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 та неврахування до пільгового стажу роботи періоду з 01.05.1997 до 30.04.2022, скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії № 045550021943 від 05.10.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з дати звернення - 28.09.2023, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 01.05.1997 до 30.04.2022.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.09.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії позивач досягла віку 46 років, мала загальний страховий стаж 28 років 08 місяців 10 днів, у тому числі стаж за Списком № 1 25 років. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 045550021943 від 05.10.2023 їй було відмовлено у призначенні пенсії з підстави недосягнення пенсійного віку та відсутності необхідного пільгового стажу. Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його протиправним, оскільки на підтвердження наявності необхідного страхового та пільгового стажу разом із заявою про призначення пенсії було подано необхідні документи: трудову книжку, диплом, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, копії наказів про атестацію робочих місць, архівні довідки. При прийнятті оскаржуваного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області не було враховано рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 (справа № 1-5/2018 (746/15)). Неврахування періоду роботи з 01.05.1997 до 30.04.2022 до пільгового стажу за Списком № 1 позивач вважає безпідставним.

Ухвалою суду від 01.05.2024 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

06.05.2024 в порядку усунення недоліків до суду надійшла подана представником позивача у встановлений судом строк заява про поновлення строку звернення до суду з доданими до неї документами.

Ухвалою від 10.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; витребувано докази у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

У відзиві Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, який надійшов до суду 18.06.2024, відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що 28.09.2023 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. За результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області було прийнято рішення № 045550021943 від 05.10.2023 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку, визначених п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки станом на 11.10.2017 (дату набрання чинності Законом № 2148-VIII) позивач не досягла віку 45 років. До пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано період роботи позивача з 01.05.1997 до 30.04.2022 згідно з довідкою № 103 від 08.09.2023, оскільки заявниця працювала у відділеннях реанімації та анестезіології, анестезіології та інтенсивної терапії, що не передбачені розділом «Охорона здоров`я» у постановах Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, № 36 від 16.01.2003, № 461 від 24.06.2006. Також відповідач-1 звертав увагу на те, що прийняття рішення за результатами розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. До відзиву було додано витребувані судом докази.

18.06.2024 надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому відповідач-2 просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що 28.09.2023 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. За результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, визначеним за принципом екстериторіальності, було прийнято рішення № 045550021943 від 05.10.2023 про відмову у призначенні пенсії. Вік позивача на момент звернення до пенсійного органу становив 46 років 06 місяців, страховий стаж - 28 років 08 місяців 10 днів, пільговий стаж відсутній. До пільгового стажу не може бути зараховано період з 01.05.1997 до 30.04.2022 згідно з пільговою довідкою № 103 від 08.09.2023, оскільки позивач працювала у відділеннях реанімації та анестезіології, анестезіології та інтенсивної терапії, що не передбачені розділом «Охорона здоров`я» у постановах Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, № 36 від 16.01.2003 та № 461 від 24.06.2016. На момент звернення із заявою про призначення пенсії позивач не досягла віку 50 років. Тому відсутні підстави для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

19.06.2024 надійшла відповідь позивача на відзив відповідача-1, у якій позивач підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Висловила незгоду з доводами відповідача-1. Зазначила, що відповідачами пропущено встановлений судом строк для подання відзиву.

Станом на час розгляду справи інших заяв по суті справи до суду не надійшло. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Щодо дотримання відповідачами строку подання відзиву суд зазначає таке.

Ухвалою від 10.05.2024 встановлено відповідачам строк для подання відзиву тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

В електронному вигляді ухвалу доставлено до електронних кабінетів відповідачів 11.05.2024. Копії ухвали та позовної заяви з додатками у паперовій формі вручено відповідачу-2 22.05.2024, відповідачу-1 06.06.2024.

Відзив відповідача-2 сформовано у системі «Електронний суд» 17.06.2024, відповідача-1, до якого додано витребувані судом докази, 18.06.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 121 КАС України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 28.09.2023 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до відділу обслуговування громадян № 2 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 1 (заяву прийнято 28.09.2023 та зареєстровано за № 15299). Згідно з розпискою-повідомленням про прийняття заяви до неї було додано, зокрема, довідку № 103 від 08.09.2023 про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, накази про атестацію робочих місць, трудову книжку.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 045550021943 від 05.10.2023 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. У рішенні міститься посилання на положення п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо пенсійного віку та страхового і пільгового стажу, що необхідні для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Зазначено, що вік заявниці становить 46 років 06 місяців, страховий стаж 28 років 08 місяців 10 днів, пільговий стаж відсутній. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.05.1997 до 30.04.2022 згідно з пільговою довідкою № 103 від 08.09.2023, оскільки заявниця працювала у відділеннях реанімації та анестезіології, анестезіології та інтенсивної терапії, що не передбачені розділом «Охорона здоров`я» у постановах Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, № 36 від 16.01.2003 та № 461 від 24.06.2016. На дату звернення за призначенням пенсії заявниця не досягла встановленого законодавством пенсійного віку та відсутній необхідний пільговий стаж.

Копію оскаржуваного рішення було направлено позивачу відділом обслуговування громадян № 1 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із повідомленням вих. № 0400-010204-8/156993 від 06.10.2023.

Згідно з довідкою № 103 від 08.09.2023 про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою Комунальним підприємством «Дніпропетровський обласний клінічний центр діагностики та лікування» Дніпропетровської обласної ради», ОСОБА_1 працювала повний робочий день у вказаному підприємстві, постійно та безпосередньо протягом усього робочого дня перебувала в зоні дії іонізуючого випромінювання:

з 01.05.1997 до 31.05.1999 (02 роки 01 місяць 01 день) за Списком № 1 розділ ХІХ «Установи охорони здоров`я» (12300000-24713), середній медичний персонал рентгенівських відділень (кабінетів), а також середній медичний персонал, постійно занятий у рентгеноопераційних, ангіографічних кабінетах, постанова КМУ № 162 від 11.03.1994, за професією, посадою сестра медична-анестезист перфузист відділення реанімації та анестезіології;

з 01.06.1999 до 15.01.2003 (03 роки 07 місяців 15 днів) за Списком № 1 розділ ХІХ «Установи охорони здоров`я» (12300000-24713), середній медичний персонал рентгенівських відділень (кабінетів), а також середній медичний персонал, постійно занятий у рентгеноопераційних, ангіографічних кабінетах, постанова КМУ № 162 від 11.03.1994, за професією, посадою сестра медична-анестезист відділення анестезіології та реанімації;

з 16.01.2003 до 02.08.2016 (13 років 06 місяців 17 днів) за Списком № 1 розділ ХІХ «Охорона здоров`я», підрозділ 19, молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, задіяні у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок), постанова КМУ № 36 від 16.01.2003, за професією, посадою сестра медична-анестезист відділення анестезіології та інтенсивної терапії;

з 03.08.2016 до 30.04.2022 (05 років 08 місяців 28 днів) за Списком № 1 розділ ХІХ «Охорона здоров`я», молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, задіяні у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок), постанова КМУ № 461 від 24.06.2016, за професією, посадою сестра медична-анестезист відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

Трудова книжка позивача серії АН № 242687 містить записи про зазначені у довідці № 103 від 08.09.2023 періоди роботи та умови праці. Також до трудової книжки внесено запис № 18 від 01.05.2022 про вилучення (професії, посади) зі Списку № 1 на підставі наказу № 87-к від 29.04.2022.

У копії матеріалів пенсійної справи, наданій суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, містяться у тому числі копії довідки № 103 від 08.09.2023, трудової книжки серії НОМЕР_1 , копії наказів про атестацію робочих місць.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до п. 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Статтею 62 Закону «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявності трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом для призначення пенсії на пільгових умовах є трудова книжка.

Видана позивачу довідка Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний клінічний центр діагностики та лікування» Дніпропетровської обласної ради» № 103 від 08.09.2023 про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, містить відомості, передбачені пунктом 20 Порядку № 637. У довідці зазначено інформацію щодо проведення атестації робочих місць з посиланням на відповідні накази та первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у спірний період з 01.05.1997 до 30.04.2022 позивач працювала повний робочий день за професіями, що передбачені Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України. У довідці № 103 від 08.09.2023 зазначено, що стаж роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 становить з 01.05.1997 до 31.05.1999 - 02 роки 01 місяць 01 день, з 01.06.1999 до 15.01.2003 - 03 роки 07 місяців 15 днів, з 16.01.2003 до 02.08.2016 - 13 років 06 місяців 17 днів, з 03.08.2016 до 30.04.2022 - 05 років 08 місяців 28 днів.

Період роботи ОСОБА_1 з 01.05.1997 до 30.04.2022 зараховано до її страхового стажу, тобто не є спірним питання зайнятості позивача на вказаних роботах у такі періоди.

Відповідачі не надали суду беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності незарахування до пільгового стажу позивача зазначеного періоду та неврахування наданих позивачем документів на підтвердження пільгового стажу.

Наведені обставини свідчать про неналежну перевірку наданих позивачем документів, не забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви позивача, відсутність належного обґрунтування рішення суб`єкта владних повноважень та передчасні висновки про недостатність у позивача пільгового стажу для призначення їй пенсії, без належного дослідження документів та без врахування норм права, що регулюють спірні правовідносини.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем-2 безпідставно не враховано спірний період роботи позивача до її пільгового стажу за Списком № 1, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими. Під час судового розгляду доведено наявність підстав для зобов`язання відповідача-2 зарахувати спірний період роботи позивача до її пільгового стажу.

Щодо зазначення в оскаржуваному рішенні однією з підстав відмови у призначенні пенсії недосягнення позивачем пенсійного віку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на дату звернення із заявою про призначення пенсії суд дійшов такого висновку.

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» було доповнено Закон № 1058-ІV розділом XIV-І «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян», зокрема, статтею 114 визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Вказані зміни набрали чинності 11.10.2017.

Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII (в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 13 Закону № 1788-XII було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок відносно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок), з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.

Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.

09.07.2003 ухвалено Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003.

Підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені ст. 114 Закону № 1058-IV.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

03.10.2017 Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 1 частини 2 статті 114, відповідно до якого на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За приписами статті 12 Закону № 1788-XII, право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 1 почали регламентуватись одночасно двома абсолютно ідентичними законами, а саме: пунктом а статті 13 Закону № 1788-XII у редакції Закону № 213-VIII від 02.03.2015 та пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV від 09.07.2003 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017.

Такий стан правового регулювання існував до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року №213-VIII.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку з цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20 дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Враховуючи наведене, рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 45 років, мала необхідний страховий та пільговий стаж на роботах за Списком № 1, пенсії на пільгових умовах за віком, з посиланням на недосягнення нею пенсійного віку для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, є протиправним.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 045550021943 від 05.10.2023 про відмову у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах та наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 14 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, а у разі призначення пенсії за віком автоматично - не пізніше одного місяця з дня надходження повідомлення про обраний особою спосіб виплати пенсії.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та ухвалення рішення за заявою позивача від 28.09.2023 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 045550021943 від 05.10.2023 про відмову у призначенні пенсії позивачу, зобов`язати відповідача-2 зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період її роботи з 01.05.1997 до 30.04.2022 включно, та призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, починаючи з 28.09.2023 з дня звернення за призначенням пенсії.

На переконання суду, зобов`язання органу призначення пенсії призначити позивачу пенсію є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Більше того, суд звертає увагу, що жодних інших перешкод та/або недотримання процедури звернення із заявою про призначення пенсії, аніж вирішених в судовому порядку, відповідачами не наведено, а тому суд дійшов висновку, що позивачем виконані всі передбачені законодавством умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Такий спосіб захисту матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не є втручанням у дискреційні повноваження органу пенсійного фонду, оскільки судом під час розгляду справи та відповідачем-2 під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії не було встановлено інших підстав для відмови у призначенні пенсії, аніж досліджені та спростовані судом під час розгляду справи.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Беручи до уваги вищенаведене, а також, що відповідача-1 не було визначено органом призначення пенсії позивачу, підстави для задоволення позовних вимог, пред`явлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відсутні.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією № 0033110034 від 12.04.2024.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, пред`явлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, відповідно до статті 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 045550021943 від 05.10.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області:

- зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період роботи з 01.05.1997 до 30.04.2022 включно;

- призначити ОСОБА_1 з 28.09.2023 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІІ, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, місцезнаходження: 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, буд. 3, код ЄДРПОУ 14035769.

Повний текст рішення складено 14.11.2024.

Суддя В.В. Рянська